
- •Передмова
- •Мета і завдання викладання дисципліни
- •Основні питання програми курсу
- •Література
- •Теми і зміст практичних занять Заняття 1 (лекція)
- •Заняття 2 (лекція)
- •Сербські азбуки
- •Заняття 3
- •Особові займенники
- •Форми дієслова бити (јесам) у теперішньому часі
- •Заперечні форми дієслова бити
- •Ја нисам Ми нисмо
- •Вказівні займенники ово, то, оно
- •Питальні речення
- •Заняття 4
- •Питальні речення з питальними словами
- •Рід іменників
- •Називний відмінок множини іменників
- •Присвійні прикметники
- •Заняття 5
- •Присвійні займенники
- •Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –е
- •Зворотні дієслова
- •Дієвідмінювання зворотного дієслова звати се
- •1. Замініть присвійні прикметники присвійними займенниками.
- •2. Прочитайте й перекладіть подані речення. Складіть по одному питанню до кожного речення.
- •3. Перекладіть подані речення.
- •4. Прочитайте діалог, перекладіть його. Вивчіть діалог і складіть свій.
- •Заняття 6
- •Назви відмінків
- •Місцевий відмінок однини і множини іменників
- •Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –и
- •Теперішній час дієслова имати (немати)
- •У хотелу
- •У продавницама.
- •Короткі і повні прикметники
- •Запам’ятайте назви кольорів
- •Кількісні і порядкові числівники
- •Заняття 9
- •Заняття 10
- •Заняття 11
- •Моjа породица
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників чоловічого роду на приголосний
- •Заняття 12
- •Диjалог
- •Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі
- •Заняття 13
- •Стара београдска кућа
- •Граматичня пояснення Зворотні дієслова
- •Заняття 14
- •У модерном стану
- •Синтаксичний зв’язок числівників з іменниками чол. Роду
- •Заняття 15
- •Студентски град
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду
- •Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у середньому роді.
- •Заняття 16
- •Заняття 17
- •Jутро у студентскоj соби
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників жін. Роду на –а
- •Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у жіночому роді.
- •Заняття 18
- •Одлазак на посао
- •Синтаксичний зв’язок іменників жін. Р. З числівниками
- •Вид дієслова. Утворення дієслів доконаного виду.
- •Заняття 19, 20
- •Заняття 21
- •Jедан радни дан
- •Граматичні пояснення Перфект
- •Утворення дієприкметників на -о, -ла, -ло
- •Заперечна форма перфекта
- •Порядок слів у реченнях при вживанні перфекта
- •Випадки невживання допоміжного дієслова
- •Заняття 22
- •На часу српског jезика
- •Граматичні пояснення Відмінювання особових займенників
- •Наказовий спосіб
- •Заняття 23-24
- •Приjатно путовање
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду з формотворчими суфіксами
- •Творення дієслів недоконаного виду
- •Двовидові дієслова
- •Заняття 25-26
- •На београдской пиjаци
- •Вечера за госте
- •Граматичні пояснення Заперечна форма наказового способу
- •Сполучення іменників з прислівниками неозначеної кількості
- •Питання для повторення і підготовки до заліку
Заняття 4
Питальні речення з питальними словами. Рід іменників. Називний відмінок множини іменників. Присвійні прикметники
Питальні речення з питальними словами
Питальні слова в сербській мові, як і в українській, стоять на початку речення і мають на собі фразовий наголос.
Ко је ово? – Ово је Вера.
Ко је то? – То је мој брат.
Шта је то? – То је моја свеска.
Питальний займенник шта (што) містить питання не лише про предмет (Шта је то? – То је орман.), але й про професію та національність особи (Шта је он? – Он је лекар. Он је Украјинац.).
Рід іменників
У сербській мові, як і в українській, іменники розподіляються за трьома родами.
Чол. рід Жін. рід Середн. рід
брат мајка дете
отац сестра село
студент другарица море
пријатељ зграда језеро
посао радост време
Називний відмінок множини іменників
Іменники чол. р. в наз. відм. множини мають закінчення –и, іменники жін. р. -е (рідше –и), іменники середн. р. - -а.
Чол. рід Жін. рід Середн. рід
студент – студенти сестра – сестре село – села
професор – професори мајка – мајке море – мора
град – градови свеска – свеске језеро – језера
стан – станови ствар – ствари име – имена
такси – таксији мисао – мисли време – времена
Присвійні прикметники
Присвійні прикметники у сербській мові утворюються за допомогою суфікса –ов-(-ев-) від іменників чол. роду на приголосний або на –а, -е (брат – братов, краљ – краљев, Вук – Вуков) і за допомогою суфікса –ин від іменників жін. і чол. роду на –а (Вера - Верин, Драгана – Драганин, сестра – сестрин).
Зверніть увагу на те, що присвійні прикметники, утворені від імен і прізвищ, пишуться з великої літери.
Вежбе
1. Прочитайте, перекладіть українською мовою. Запам’ятайте моделі речень.
Шта си ти (по занимању)? - Ја сам студент.
- Ја сам радник.
- Ја сам ученица.
Шта сте ви (по занимању)? - Ја сам лекар.
- Ми смо студенти.
Шта је он? - Он је професор.
Шта је она? - Она је наставница.
Шта су они? - Они су студенти.
Шта си ти? - Ја сам Украјинац.
- Ја сам Енглез.
- Ја сам Рус.
2. Перетворіть подані речення в питальні.
Иван је студент. Он је Украјинац. То је Нада. Она је моја сестра. Нада је студенткиња. Наш отац је професор. Наша мајка је лекар. То је мој друг Милош. Он је новинар.
3. Подані речення поставте у множину.
1) Мој друг је студент. 2) Он је добар студент. 3) Ово је моја лекција. 4) Ваша другарица је студенткиња.5) Он је професор. 6) Његово перо је ново.
4. Замініть подані в дужках іменники присвійними прикметниками.
1) То је (Петар) брат. 2) То је (Марко) мајка. 3) Ово је (Весна) сестра. 4) То је (Петро) ауто. 5) То је (Јелена) соба. 6) Ово је (тата) радни сто. 7) Ово су (Иван) уџбеници.
5. Прочитайте вірш, перекладіть його українською мовою і вивчіть на пам’ять.
Свако је нечији
Деда се звао Глиша,
И унук се звао Глиша.
Кад унука питају: Чији си?
Он каже: Ја сам Глишин Глиша.
Бака се звала Деса,
И унука се звала Деса.
Кад унуку питају: Чија си?
Она каже: Ја сам Десина Деса.
Десина Деса и Глишин Глиша
Иду у исту школу
У исти разред. Седе у истој клупи,
Они су “пар”.
Седе заједно, играју се заједно.
Сада их деца овако зову:
Њу – Глишиног Глише Десина Деса,
А њега – Десине Деса Глишиног Глиша!
Тако и треба. Нека се зна ко чији.
А свако је нечији и још нечји.
(Слободан Стојановић)