
- •Передмова
- •Мета і завдання викладання дисципліни
- •Основні питання програми курсу
- •Література
- •Теми і зміст практичних занять Заняття 1 (лекція)
- •Заняття 2 (лекція)
- •Сербські азбуки
- •Заняття 3
- •Особові займенники
- •Форми дієслова бити (јесам) у теперішньому часі
- •Заперечні форми дієслова бити
- •Ја нисам Ми нисмо
- •Вказівні займенники ово, то, оно
- •Питальні речення
- •Заняття 4
- •Питальні речення з питальними словами
- •Рід іменників
- •Називний відмінок множини іменників
- •Присвійні прикметники
- •Заняття 5
- •Присвійні займенники
- •Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –е
- •Зворотні дієслова
- •Дієвідмінювання зворотного дієслова звати се
- •1. Замініть присвійні прикметники присвійними займенниками.
- •2. Прочитайте й перекладіть подані речення. Складіть по одному питанню до кожного речення.
- •3. Перекладіть подані речення.
- •4. Прочитайте діалог, перекладіть його. Вивчіть діалог і складіть свій.
- •Заняття 6
- •Назви відмінків
- •Місцевий відмінок однини і множини іменників
- •Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –и
- •Теперішній час дієслова имати (немати)
- •У хотелу
- •У продавницама.
- •Короткі і повні прикметники
- •Запам’ятайте назви кольорів
- •Кількісні і порядкові числівники
- •Заняття 9
- •Заняття 10
- •Заняття 11
- •Моjа породица
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників чоловічого роду на приголосний
- •Заняття 12
- •Диjалог
- •Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі
- •Заняття 13
- •Стара београдска кућа
- •Граматичня пояснення Зворотні дієслова
- •Заняття 14
- •У модерном стану
- •Синтаксичний зв’язок числівників з іменниками чол. Роду
- •Заняття 15
- •Студентски град
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду
- •Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у середньому роді.
- •Заняття 16
- •Заняття 17
- •Jутро у студентскоj соби
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників жін. Роду на –а
- •Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у жіночому роді.
- •Заняття 18
- •Одлазак на посао
- •Синтаксичний зв’язок іменників жін. Р. З числівниками
- •Вид дієслова. Утворення дієслів доконаного виду.
- •Заняття 19, 20
- •Заняття 21
- •Jедан радни дан
- •Граматичні пояснення Перфект
- •Утворення дієприкметників на -о, -ла, -ло
- •Заперечна форма перфекта
- •Порядок слів у реченнях при вживанні перфекта
- •Випадки невживання допоміжного дієслова
- •Заняття 22
- •На часу српског jезика
- •Граматичні пояснення Відмінювання особових займенників
- •Наказовий спосіб
- •Заняття 23-24
- •Приjатно путовање
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду з формотворчими суфіксами
- •Творення дієслів недоконаного виду
- •Двовидові дієслова
- •Заняття 25-26
- •На београдской пиjаци
- •Вечера за госте
- •Граматичні пояснення Заперечна форма наказового способу
- •Сполучення іменників з прислівниками неозначеної кількості
- •Питання для повторення і підготовки до заліку
Заняття 13
Зворотні дієслова. Особливості дієвідмінювання. Лексична тема ”Кімната. Будівля. Помешкання.”
Стара београдска кућа
Петар и Зорица Милошевић има вечерас госте. То су Вера, Саша и Тања. Вера jе њихова другарица из детињства.
– Да вас упознам: Тања Лаврова, Саша Смирнов.
– Драго ми jе. Jа сам Зорица,, Петрова сестра. Изволите, уђите.
Гости улазе у дневну собу.
– Како jе велика и лепа ова ваша соба!
– Е, таквих соба имамо jош само у старих кућама. Желите ли да вам Петар и jа покажемо собу?
– Како да не. Први пут улазимо у jедну стару београдску кућу. Кућа, као што видите, велика, али нема централно греjање.
– Зато има врт. А то jе данас реткост.
– Да, врт jе наша друга кућа. Ту проводимо доста времена.
– А какво цвеће тамо имате? Покажите нам, молим вас, jа много волим цвеће.
– Врло радо, идемо на терасу.
– Заиста jе дивно! И ко то све гаjи?
– Наша мам.
– Зар и то стиже?
– Она jе велики љубитељ цвећа. У врту jе кад год слободна.
– Баш вам завидим! А како изгледаjу остале просториjе?
– Ево, ово jе татина радна соба, а тамо спаваћа.
– А где вам jе кухиња?
–Одмах поред предсобља. Ту су остава и купатило.
– Све jе огромно. Имате ли и горе, у поткровљу, собе?
– Имамо две. Петре, покажи Тањи наше собе!
– Изволите, Тања. Ево, ова десно jе сестрина, а лево братова и моjа.
– Како jе у поређењу са оваквом кућом модеран стан мали!
– Jесте, али има центраљно греjање.
– Петре, вечера jе готова. Позови госте.
– Изволите у трпезариjу. Вечера jе на столу.
Вправи
1. Перевірте точність поданих тверджень.
1. То jе модерна вишеспратница. 2. Има централно греjање и телефон. 3. У врту има пуно цвећа. 4. Петрова маjка гаjи цвеће. Она воли цвеће. 5 Она има мало слободног времена. 6. Кућа има у приземљу три собе, а у поткровљу четири. 7. Петрова соба jе доле, одмах поред спаваће собе.
2. Вставте пропущені слова, подані в дужках.
... кућа jе приземна. ... стануjн породица Милошевић. ... у приземљу су три собе, ... у поткровљу две. Кућа има леп врт. ... Милошевићи проводе пуно времена (оваj, таj, овде, тамо, ту, горе, доле).
3.Поставте питаання до поданих речень, використовуючи дієслова jесам, налазити се.
1. Наша кућа се налази у центру града. 2. Наш стан jе на првом спрату. 3. У моjоj соби jе писаћи сто, орман за књиге, лежаj и jедна фотеља. 4. Наш стан jе комфоран.
Граматичня пояснення Зворотні дієслова
Зворотні дієслова у сербській мові мають при собі ненаголошену частку се. На відміну від української мови, частка пишеться завжди окремо від дієслова: умивати се (умиватися), облачити се (одягатися), чешљати се (розчісуватися), договарати се (домовлятися), свађати се (сваритися), боjати се (боятися), смеjати се (сміятися).
Як і в українській мові, деякі сербські дієслова можуть бути як зворотніми, так і незворотніми.
Увек враћам књиге у библиотеку на време. Враћам се кући касно.
Она спрема собу. Спрема се за испити.
Окремі дієслова можуть уживатися як із зворотньою часткою, так і без неї:
шетати і шетати се (гуляти, прогулюватися),
бринути і бринути се (турбуватися),
журити і журити се (спішити, квапитися).
Зворотні дієслова змінюються за тими ж зразками, що і незворотні. Частка се ніколи не стоїть на початку речення. Вона ставиться за першим наголошеним словом або словосполученням. У заперечних реченнях частка се не може стояти між дієсловом і запереченням не.
Када се одмараш? Сећам се Београда. Сећате ли се и ви?
Никада се не враћам кући пешице. Не сећам се тог догађаjа.
Вежбе
1. Перетворіть подані речення у заперечні.
1. Њихова кућа се налази у центру града. 2. Верин стан jе велики. 3. Он се састоjи од четири собе. 4. Улазна врата су бела. 5. Из ходника врата воде у све собе. 6. Ова врата се лако отвараjу. 7. На балкону има цвећа.
2. Замініть форми 1-ї ос. однини і множини формами 2-ї особи однини і множини.
Спремам се за посао. Спремам своjе ствари. Журим на посао. Свако jутро виђам свог новог колегу.Ми се сваког дана виђамо на радном месту. Срећемо се понекад и у лифту. Некад срећем свог колегу у ресторану. Вечерас не идем на концерт и зато враћам карте. Враћам се касно са посла. И моj шеф се дуго задржава на послу. И нас понекад задржава. Заjедно се договарамо о свему.
3. Складіть речення з поданими дієсловами (з часткою се та без неї).
купати (се), упознаjте (се), задржавати (се), виђати (се), враћати (се), звати (се).