
- •Передмова
- •Мета і завдання викладання дисципліни
- •Основні питання програми курсу
- •Література
- •Теми і зміст практичних занять Заняття 1 (лекція)
- •Заняття 2 (лекція)
- •Сербські азбуки
- •Заняття 3
- •Особові займенники
- •Форми дієслова бити (јесам) у теперішньому часі
- •Заперечні форми дієслова бити
- •Ја нисам Ми нисмо
- •Вказівні займенники ово, то, оно
- •Питальні речення
- •Заняття 4
- •Питальні речення з питальними словами
- •Рід іменників
- •Називний відмінок множини іменників
- •Присвійні прикметники
- •Заняття 5
- •Присвійні займенники
- •Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –е
- •Зворотні дієслова
- •Дієвідмінювання зворотного дієслова звати се
- •1. Замініть присвійні прикметники присвійними займенниками.
- •2. Прочитайте й перекладіть подані речення. Складіть по одному питанню до кожного речення.
- •3. Перекладіть подані речення.
- •4. Прочитайте діалог, перекладіть його. Вивчіть діалог і складіть свій.
- •Заняття 6
- •Назви відмінків
- •Місцевий відмінок однини і множини іменників
- •Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –и
- •Теперішній час дієслова имати (немати)
- •У хотелу
- •У продавницама.
- •Короткі і повні прикметники
- •Запам’ятайте назви кольорів
- •Кількісні і порядкові числівники
- •Заняття 9
- •Заняття 10
- •Заняття 11
- •Моjа породица
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників чоловічого роду на приголосний
- •Заняття 12
- •Диjалог
- •Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі
- •Заняття 13
- •Стара београдска кућа
- •Граматичня пояснення Зворотні дієслова
- •Заняття 14
- •У модерном стану
- •Синтаксичний зв’язок числівників з іменниками чол. Роду
- •Заняття 15
- •Студентски град
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду
- •Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у середньому роді.
- •Заняття 16
- •Заняття 17
- •Jутро у студентскоj соби
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників жін. Роду на –а
- •Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у жіночому роді.
- •Заняття 18
- •Одлазак на посао
- •Синтаксичний зв’язок іменників жін. Р. З числівниками
- •Вид дієслова. Утворення дієслів доконаного виду.
- •Заняття 19, 20
- •Заняття 21
- •Jедан радни дан
- •Граматичні пояснення Перфект
- •Утворення дієприкметників на -о, -ла, -ло
- •Заперечна форма перфекта
- •Порядок слів у реченнях при вживанні перфекта
- •Випадки невживання допоміжного дієслова
- •Заняття 22
- •На часу српског jезика
- •Граматичні пояснення Відмінювання особових займенників
- •Наказовий спосіб
- •Заняття 23-24
- •Приjатно путовање
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду з формотворчими суфіксами
- •Творення дієслів недоконаного виду
- •Двовидові дієслова
- •Заняття 25-26
- •На београдской пиjаци
- •Вечера за госте
- •Граматичні пояснення Заперечна форма наказового способу
- •Сполучення іменників з прислівниками неозначеної кількості
- •Питання для повторення і підготовки до заліку
Диjалог
Другарице, дозволите да вам представим мог приjатеља. Он се бави диjалектологиjом.
Jа сам Младен Огњановић.
Драго ми jе. Jа сам Драгица Марковић. Наше интересовање jе блиско. Jа се бавим историjом jезика. Из те области сам узела своj семинарски рад.
На коjем универзитету Ви студирате? Jа студирам овде, на филолошком факултету Киjевског универзитета.
Jа студирам на филолошком факултету Лавовског универзитета. Живим у Лавову. А овде сам дошла на научни семинар.
А коjа jе тема вашег реферата?
Настанак четвороакценатског система у српском jезику.
Да, врло интересантна тема. Могу ли бити присутан када ви будете излагали?
Немам ништа против.
Шта радите вечерас?
Вечерас сам предвидела одлазак у позолиште. Додуше, карте jош нисам купила, али се надам да ће неко одустати.
Jа сам синоћ био у позоришту, али бих радо ишао са Вама и вечерас. Доћи ћу заjедно са приjатељем пред позориште.
Вежбе
1. Дайте відповіді на питання.
1. Ко jе Београђанин? 2. Шта jе Саша?. 3. Jе ли Саша Београђани? 4. Ко има карте за биоскоп? 5. Шта студира Саша? 6. Колико jе дуго Саша у Србиjи?
2. Вставте дієслова а) учити, студирати; б) живети, боравити, проводити, в потрібній формі.
а) 1. Милош ... на Београдском универзитету. 2. Он ... филологиjу. 3. ... руски jезик и књижевност. 4. Милош ... руски jезик већ неколико година. 5. Он воли реске песнике и ... песме напамет.
б) 1. Његова сестра ... на селу, али повремено ... у Београду. 2. Где ви ... лето. 3. Jа обино ... лето на селу. 4. Мjи деда и баба ... на селу. 5. Зиму ... у граду. 6. Где ... ваши родитељи?
Відмінюванн повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у чол. роді.
Однина
Ово jе моj нови приjатељ наш бивши студент
Ево мог новог приjатеља нашег бившег студента
Даj књигу мом новом приjатељу нашем бившем студенту
Видиш мог новог приjатеља нашег бившег студента
Разговараj с моjим новим приjатељем нашим бившим студентом
Причамо о мом новом приjатељу нашем бившем студенту
Множина
Ово су моjи нови приjатељи ваши бивши студенти
Ево моjих нових приjатеља наших бивших студената
Даj књигу моjим новим приjатељима нашим бившим студентима
Видиш моjи нове приjатеље наше бивше студенте
Е, моjи нови приjатељи наши бивши студенти
Разговараj с моjим новим приjатељима нашим бившим студентима
Причамо о моjим новим приjатељима нашим бившим студентима
Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі
Залежно від типу основи та особових закінчень усі дієслова у сербській мові поділяються на три дієвідміни з тематичними голосними -а-, -е- та -и-.
До дієвідміни на -а- належать дієслова з основою теперішнього часу на -а, які в першій особі однини мають закінчення -м, а в третій множини – -jу.
читати
читам читамо
читаш читате
чита читаjу
За цим зразком змінюються дієслова гледати, знати, студирати, чекати, питати, одговарати, спавати, спремати і ін.
До цієї дієвідміни належать також кілька дієслів з основою на -е: смети, умети, успети, разумети.
умем умемо
умеш умете
уме умеjу
До дієвідміни на -и- належать дієслова з основою теперішнього часу на приголосний і закінченням -им у першій особі однини ти -е у третій множини.
видети
видим видимо
видиш видите
види виде
За зразком видети змінюються дієслова говорити, мислити, радити, живети, носити, лежати, стаjати, трчати, ћутати, преводити і ін.
До дієвідміни на -е- належать дієслова із закінченням -ем у першій особі однини та -у в третій множини.
писати
пишем пишемо
пишеш пишете
пише пишу
За цим зразком змінюються дієслова казати, дизати, стизати, пити, викати, помагати, почињати і ін.
Вправи
1. Перетворіть подані речення у заперечні.
1. Моjи родитељи живе у Београду. 2. Они често обилазе своjе познанике. 3. Наш деда ниjе у пензиjи. 4. Његов родни град jе Мостар. 5. Ви сте из Москве?. 6. Ви студирате на филолошком факултету? 7.Имам приjатеље у Београду. 8. Ти имаш сестре. 9. Твоj брат воли шах? 10. Студенти су у биоскопу.
2. Вставте прийменники, які підходять за змістом:а) у, на; б) с, за.
а) 1.Петар jе рођен ... Београду. 2. Његов деда jе рођен ... Крагуjевцу. 3. Петров отац jе сада ... Институту. 4. Његов приjатељ ради ... Дому здравља ... Улици народног фронта. 5. ... нашоj кући сада бораве баба и деда. 6. Они лето проводе ... селу, а зиму ... граду. 7. Сашин деда jе лекар ... пензиjи. 8. Олга студира ... филолошко факултету ... Киjеву. 9. Саша студира ... Београдском универзитету.
б) 1. Jован ради ... Институту ... српски jезик. 2. Jа радим ... Jованом. 3. Jован живи ... породицом. 4. Ово писмо jе ... Jована. 5. Даница иде ... братом у біоскоп.
3. Замініть форми 1-ї особи однини формами 2-ї особи однини, а потім формами 3-ї особи однини.
Jа сам студент. Зовем се Саша. Студирам на филолошком факултету. Учим српски jезик. Живим са родитељима. Имам брата и сестру. Много их волим.