Методичні рекомендації

1. Визначаючи мотивуюче слово, памятайте, що воно повинно якнайменше відрізнятися від мотивованого фонемним і морфемним складом, значенням. Воно є передостаннім кроком до утворення мотивованого слова. Дібравши мотивуюче слово, слід визначити, за якими критеріями встановлено відношення мотивації між мотивованим і мотивуючим словами. Пояснення дайте у письмовій формі. Наприклад: вишивка – вишивати. Слово вишивка буде мотивованим за граматичним критерієм: воно співвідносне за лексичним значенням із словом вишивати, але включає в свою семантику значення предметності, відсутнє в дієслові.

2. Зразок:

Біліти -- білий

Червоніти --червоний

Синіти –синій

Зеленіти -- зелений

Сивіти --сивий

Даний словотворчий тип характеризується спільністю форманта ( суфікс –і-), належністю мотивуючих слів до однієї частини мови – прикметника, словотворчим значенням “перебувати в певному стані відповідно до ознаки, названої в основі мотивуючого слова”.

3. Зразок:

4. Перестрибнути –стрибнути

Морфологічний спосіб творення, префіксальний.

Перегук –перегукуватися

Морфологічний спосіб творення. Безафіксний, нульова суфіксація ( з усіченням твірної основи).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

ТЕМА. Іменник. Лексико-граматичні категорії іменника. Граматичні категорії іменника

ПЛАН

1. Значення іменника як частини мови.

2. Лексико-граматичні категорії іменника:

а) власні і загальні назви;

б) назви істот і неістот;

в) збірні іменники;

г) іменники з конкретним і абстрактним значенням;

г) іменники з матеріально-речовинним значенням.

3. Граматична категорія роду.

4. Граматична категорія числа.

5. Граматична категорія відмінка.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови.- К.: Вища школа, 1972.-С 194-200.

Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ.- К.: Вища школа, 1994.- С.140-150.

Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка.- К.: Вища школа, 1997.- С.264-275.

Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева.- К.: Либідь, 1997.- С.114-118.

Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник.- К.: Либідь, 1993.- С.16-20.

б) Вакула Г.Г. Категорія істот і неістот в українській мові // УМЛШ.- 1965.- № 6.

Сич В.Ф. Лексико-граматичні групи іменників // УМЛШ .- 1974.- № 6.

Практичні завдання

Вправа 1.

Із тексту виписати іменники, визначити лексико-граматичні категорії ( власна – загальна назва, істота – неістота, назва збірного поняття, має речовинне, конкретне чи абстрактне значення).

Вирій – це теплі краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи. Але наші предки вірили, що Вирій ( Буян-острів, Ірій) – це острів у Всесвіті, першоземля богів і світу, де перебувають також душі померлих.

Згідно зі слов янськими легендами, у Вирії росло першоджерело світу Прадуб із молоденькими яблуками безсмертя. На вершині дерева оселялися птахи, що зліталися сюди на зиму.

У Вирії, за віруваннями, є теплі криниці, де купаються хворі, зціляючи свої недуги. Найраніше відлітає у вирій зозуля. Тричі на рік прямує туди й сойка, проте не долітає. Причина дуже цікава: коли пташка пролітає день, їй одразу хочеться дізнатись, скільки вона пролетіла, отож вона й повертається назад. Вважали також, що у Вирії панує вічне літо, буяє зелень, зберігається усіляке насіння, яке потім приноситься на землю. Люди вірили: у Вирії, окрім душ предків, живуть душі іще ненароджених.

Відлунням теми світового дерева є пушкінське “ У лукомор я дуб зелений”, опис дуба із повісті М.Гоголя “Майська ніч”. Кажуть,, що є десь на землі тека дерево, що шумить верховіттям у небі, і Бог сходить ним на землю вночі саме проти Великодня.

Вправа 2. Визначити рід поданих іменників, Утворіть словосполучення “прикм. + імен.”.

Рукопис, біль, ступінь, живопис, ярмарок, продаж, насип, накип, степ, рояль, Сибір, запис, мозоль, підпис, кір, полин, апельсин, мандарин, лимон, тополя, пара, вугілля.

Вправа 3. Запишіть уривок із художнього твору ( обсяг 150-170 слів), підкресліть іменники, визначте відмінок, відмінкове значення, синтаксичну функцію.