Координаційний центр Євроклубів «Pu-Re»

Кролевецький районний Будинок дітей та юнацтва

10.02.12., П’ятниця.

План-конспект заняття

Мистецтво спілкування та публічного виступу.

Підтема: Як почати виступ?

Практика публічного виступу: 1) Майдан Олексій; 2) Івашина Ангеліна;

3) Скиба Марина; 4) Кравченко Ольга;

«Лиха біда начало…»

Коли Карнегі запитав у ректора Північно-Західного університету доктора Лінна Гарольда Хафа про те, який головний урок він виніс зі своєї багаторічної практики публічних виступів, той відповів: «Знайти ефектний початок, щоб одразу заволодіти увагою слухачів.

Головне: продумати красивий початок та цікавий кінець виступу. Саме так робили і Леонардо да Вінчі, і Лінкольн, і Вебстер, і Джон Брайт… Так роблять і сьогодні практично всі досвідчені оратори (Дмитро Кисельов, Олексій Портніков, Наталія Королевська, Олена Бондаренко, Леся Оробець, Анна Герман, Петро Порошенко та інші). Це вже йде мова про те, як розпочати підготовку до виступу. Планування виступу – процес складний, але творчий, а отже – цікавий. Розпочати його потрібно з чітким бажання досягти успіху, тобто вразити аудиторію.

* А як же робив Леонардо да Вінчі?

(Уривок з роману Дмитра Мережковського «Боги, що воскресли», книга «Д.С. Мережковський. Збірка творів у 4-х томах. Видавництво «Правда», Москва, 1990, стор. 550-560)

Вислів сера Джошуа Рейндолса, що висів в конторі Томаса Едісона: «Не існує такої пастки, яку не застосувала б людина аби уникнути тяжкої розумової праці.»

Сер Нордкліф, який розпочав простим клерком, а закінчив життя газетним магнатом, казав, що не існує іншого шляху до успіху, аніж той, який вказав Паскаль: «Передбачати – значить керувати!»

Потрібно передбачити з чого ви почнете і чим закінчите свій виступ. Передбачити реакцію публіки. Яке враження ви справите на публіку.

Життя стало набагато жвавішим, аніж було в часи Карнегі, не говорячи за часи Аристотеля. Світ перебуває в процесі революційних змін, на які оратори мають реагувати та застосовувати існуючі новітні технології при виступах. Коли приходите до аудиторії, то вона реагує перед початком виступу приблизно так: «У вас є тема? Розповідайте, але швидко і без зайвого пафосу!»

Тобто, від вас чекають чіткості і не бажають аби ви дуже довго затримувались. Розпочати важливо переконливо.

Наприклад, президент США Вудро Вільсон, коли йому випало оголосити про необхідність участі країни у війні, звернувся до конгресу так: «Зовнішньополітичні відносини складаються для нас таким чином, що я вимушений чесно поінформувати вас про них…»

Чарльз Шваб розпочав свій виступ перед слухачами в Пенсільванському товаристві: «Найважливіше питання, яке зараз турбує американців – що означає цей економічний спад, і що буде далі? Особисто я налаштований оптимістично…»

Один керівник фабрики розпочав виступ з аналізом ситуації, що склалась на виробництві зі слів: «Ви тут знаходитесь для того, аби з труби валив дим. Останнім часом він не надто забруднює атмосферу. Ми маємо зробити все для того, щоб це відновилось. Дайте більше диму – кажу я!»

Не розпочинайте виступ з так званої смішної історії

Навряд чи потрібно говорити про те, що комік – дар божий. Не намагайтесь зробити те, що зробить вас просто смішним, нецікавим та непотрібним.

Конфуз яскраво заливає аудиторію і навряд чи вам вдасться вийти з нього протягом всього часу, відведеного на виступ через початок у вигляді якогось анекдоту. Сама історія рідко буває смішною сама по собі. Все залежить від того, як її подати. Тому потрібен контекст для смішної історії. Одним словом – не ризикуйте!

Авраам Лінкольн був великим майстром ніч на проліт розказувати смішні історії в якійсь пенсільванській таверні, але прийшов час і він позбувся іміджу людини, яка смішить.

Якщо й починати виступ зі сміху, то краще всього обіграти якусь ситуацію, яка очевидна. Або розкажіть цікавий (кумедний) випадок, що трапився з вами. Це буде непоганий початок, але головне – щоб він був по темі.

Слова Кіплінга: «Буває так, що для того, щоб повернутись на правильний путь, потрібно когось прибрати з дороги…» Саме так можна охарактеризувати сьогоднішній стан нашого міністра…

Виступ на банкеті (фактично тост) сера Вільяма Говарда Тафта, що мав головною ідеєю думку про те, що не існує кращої публіки, аніж публіка інтелігентна, розумна та … підвипивша! І не зважаючи на те, що цієї людини тут немає, все одно цей настрій передався приміщенню, в якому зараз ми перебуваємо.»