Тема 3. Виконання судових вироків та рішень
Виконання вироку, ухвали і постанови суду
Застосування примусових заходів медичного характеру
Провадження в справах неповнолітніх
Вирок місцевого суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій, а вирок апеляційного суду – після закінчення строку на подання касаційної скарги, внесення касаційного подання, якщо його не було оскаржено чи на нього не було внесено подання. В разі подачі апеляцій, касаційної скарги чи внесення касаційного подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи відповідно апеляційною чи касаційною інстанцією.
Вирок, який не підлягає касації набирає законної сили з моменту його проголошення.
Обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної сили. До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває під вартою, не може бути переведений в місця позбавлення волі, що знаходяться в іншій місцевості.
Виправдальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від покарання, виконується негайно після проголошення вироку. Якщо підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання.
Вирок, ухвала чи постанова суду, що набрали законної сили, є обов’язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції.
Суд разом з своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов’язок виконати вирок.
Якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, направляються відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також зняття арешту на майно.
Своєчасне звернення до виконання вироку, який набрав законної сили, покладається на суддю або голову відповідного суду, який постановив вирок.
Виконання вироку про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі або виправні роботи може бути відстрочене:
при тяжкій хворобі засудженого, яка перешкоджає відбуттю покарання – до його видужання
при вагітності засудженої на момент виконання вироку – на строк не більше одного року
при наявності у засудженої малолітніх дітей – до досягнення дитиною трирічного віку.
коли негайне відбуття покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його смерті в силу особливих обставин (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім’ї) – на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.
Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, незалежно від строку покарання, і щодо осіб, засуджених за інші тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не нижче п’яти років.
Нагляд за законністю виконання вироків здійснюється прокурором.
Провадження в справах про злочини неповнолітніх
При провадженні попереднього слідства та розгляді в суді справи про злочини неповнолітнього, крім загальних обставин, необхідно з’ясувати:
вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження)
стан здоров’я та загального розвитку неповнолітнього. При наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану з душевним захворюванням, повинно бути також з’ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними
характеристику особи неповнолітнього
умови життя неповнолітнього
обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього
наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.
Затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю вчиненого злочину, при наявності підстав і в порядку, передбаченому КПК України. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього обов’язково сповіщаються його батьки чи особи. що їх заміняють.
Пред’явлення обвинувачення неповнолітньому, який не досягнув віку 16-ти років, або якщо його визнано розумово відсталим, його допит за розсудом слідчого чи прокурора або за клопотанням захисника можуть здійснюватися у присутності педагога або лікаря, батьків чи осіб, що їх заміняють, або законних представників неповнолітнього.