Тема 2. Порядок розгляду кримінальних справ
Порушення кримінальної справи, дізнання, попереднє слідство.
Провадження справи у суді першої інстанції
Апеляційне провадження
Касаційне провадження
Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження
Порушення кримінальної справи, дізнання і попереднє слідство.
Приводами до порушення кримінальної справи є (ст. 94 КПК України):
заяви або повідомлення підприємств, організацій, установ, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
явка з повинною;
повідомлення, опубліковані в пресі;
безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена лише у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Заяви або повідомлення про злочин можуть бути усними або письмовими.
Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини.
По заяві про злочини прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше 3-денного строку прийняти одне з таких рішень:
порушити кримінальну справу
відмовити в порушенні кримінальної справи
направити заяву або повідомлення за належністю.
Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. Коли необхідно перевірити заяву про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше 10 днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
При наявності приводів і підстав прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову, а суддя ухвалу про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Після порушення справи:
прокурор направляє справу для провадження попереднього слідства або дізнання
слідчий починає попереднє слідство, а орган дізнання починає дізнання
суд направляє справу прокуророві для провадження попереднього слідства або дізнання.
При відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою, суд – ухвалою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб. Постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором – вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом 7 днів з дня одержання копії постанови.
Нагляд за законністю порушення кримінальної справи здійснює прокурор. Слідчий, орган дізнання зобов’язані не пізніше доби направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи. Якщо кримінальну справу порушено без законних підстав, прокурор закриває її, а у випадках, коли в цій справі ще не провадилось слідчих дій, скасовує постанову про порушення кримінальної справи. У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує справу.
Органи дізнання і попереднього слідства.
Органами дізнання є: міліція
органи безпеки – у справах, віднесених законом до їх відання
командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв’язку з виконанням службових обов’язків або в розташуванні частини, з’єднання, установи
митні органи – в справах про контрабанду
начальник кримінально-виконавчих установ, слідчих ізоляторів – у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ
органи державного пожежного нагляду – у справах про пожежі і порушення протипожежних правил
органи прикордонної охорони – у справах про порушення державного кордону
капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
Органами попереднього слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ і слідчі органів безпеки.
Дізнання.
На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. При наявності злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись нормами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинили. Після цього орган дізнання, додержуючись відповідних строків, складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає прокуророві.
У разі порушення справи про тяжкий злочин орган дізнання зобов’язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у межах строків, передбачених законом. Якщо в цій справі не встановлено особу, яка вчинила злочин, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє про їх наслідки слідчому.
Орган дізнання вправі затримати підозрювану у вчиненні злочину особу, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:
коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення
коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин
коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання повинен скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз’яснення підозрюваному права мати побачення з захисником до першого допиту і протягом двадцяти чотирьох годин зробити письмове повідомлення прокурору, а також на вимогу прокурора подати матеріали, що стали підставою для затримання. Протокол затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу з переліком прав та обов’язків негайно вручається затриманому і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з його родичів.
Протягом семидесяти двох годин після затримання орган дізнання:
звільняє затриманого – якщо не підтвердилась підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених законом
звільняє затриманого і обирає щодо нього запобіжний захід, не зв’язаний з триманням під вартою
доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взятті під варту.
Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше семидесяти двох годин.
У справах про нетяжкий злочин дізнання провадиться у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила. Якщо таку особу не встановлено, дізнання зупиняється з винесенням мотивованої постанови про це. У справі про тяжкий злочин дізнання провадиться у строк не більше 10 днів з моменту порушення справи.
Дізнання у справах закінчується складанням постанови про направлення справи для провадження попереднього слідства, яка затверджується прокурором.
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві, а постанова про закриття справи – також і до суду. Скаргу прокурор зобов’язаний розглянути її протягом 10 днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові.
Попереднє слідство.
Попереднє слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи. Коли справа порушена слідчим і прийнята ним до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи і прийняття її до свого провадження. Копію цієї постанови слідчий направляє прокуророві. При провадженні попереднього слідства всі рішення про спрямування слідства і провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання санкції прокурора або постанови суду, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення. В разі незгоди слідчого з вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або закриття справи слідчий вправі подати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. В цьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора, або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому. Слідчий по справі вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукових та слідчих дій і вимагати від них допомоги при провадженні окремих слідчих дій, що є обов’язковим до виконання в термін до 10 днів..
Слідчий вправі затримати і допитати особу, підозрювану у вчиненні злочину зі підставами, передбаченими законом.
Попереднє слідство провадиться в тому районі, де вчинено злочин, або за місцем виявлення злочину, за місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого, або за місцем перебування більшості свідків (в випадку, коли місце злочину невідомо).
При розслідуванні особливо складної справи постановою призначається декілька слідчих з визначенням старшого слідчого.
Строки попереднього слідства
Попереднє слідство повинно бути завершено протягом двох місяців. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором у разі неможливості закінчити розслідування – до 3–х місяців.
В особливо складних справах строк попереднього слідства може бути продовжено прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, прокурором міста Києва, або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого – до 6 місяців.
Далі продовжувати строк попереднього слідства можуть лише у виняткових випадках Генеральний прокурор України або його заступники. В разі повернення судом справи для провадження додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з дні прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.
Дані попереднього слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого, прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. У необхідних випадках слідчий попереджає визначених ним осіб, що приймають участь в справі про обов’язок не розголошувати без його дозволу даних попереднього слідства. Винні в розголошенні таких даних несуть кримінальну відповідальність відповідно до КК України. При проведенні обшуку, виїмки, огляду, пред’явленні осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, опису майна обов’язкова присутність понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і попереднього слідства.
Клопотання підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, а також потерпілого і його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача, або їх представників про виконання слідчий дій зобов’язаний розглянути в строк не більше 3–х діб і задовольнити їх, якщо обставини, про встановлення яких заявлені клопотання, мають значення для справи.
Про рішення, прийняті слідчим, прокурором під час попереднього слідства у випадках, передбачених КПК, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий чи прокурор, складається мотивована постанова.
Пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого
Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого. У постанові, крім фактичних даних, вказується злочин, у вчиненні якого особа обвинувачується, обставини вчинення злочину, стаття КК, яка передбачає кримінальну відповідальність за цей злочин. Обвинувачення повинно бути пред’явлено не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи як обвинуваченого. При пред’явленні обвинувачення особі присутність захисника є обов’язковою, крім випадків, передбачених КПК. Про кожний допит обвинуваченого слідчий складає протокол з додержанням встановлених вимог. По закінченні допиту слідчий пред’являє протокол обвинуваченому для прочитання, який має право вимагати внести доповнення і поправки. Протокол підписують обвинувачений і слідчий.
Запобіжні заходи
Запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжна заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, від підозрюваного, обвинуваченого або підсудного відбирається письмове зобов’язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.
При застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного обвинувачення йому має бути пред’явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред’явлене, запобіжний захід скасовується.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених вище, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Запобіжними заходами є:
підписка про невиїзд
особиста порука
порука громадської організації або трудового колективу
застава
взяття під варту
нагляд командування військової частини.
Тримання під вартою під час попереднього розслідування не повинно тривати більше двох місяців.
У випадках, коли у строк, передбачений законом, розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни запобіжного заходу на більш м’який немає, він може бути продовжений:
до чотирьох місяців – за поданням, погодженим з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів органами дізнання і попереднього слідства, або самим цим прокурором, суддею того суду, який виніс постанову про застосування запобіжного заходу
до дев’яти місяців – за поданням, погодженим з заступником Генерального прокурора України. прокурором АР Крим, області, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів, або самим цим прокурором у справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини, суддею апеляційного суду
до вісімнадцяти місяців – за поданням, погодженим з Генеральним прокурором України, його заступником, або самим цим прокурором в особливо складних справах про тяжкі злочини, суддею Верховного Суду України.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи на стаціонарному експертному дослідженні у психіатричній медичній установі будь-якого типу.
Строки тримання під вартою під час попереднього слідства закінчуються в день надходження справи до суду, проте час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку тримання під вартою як запобіжного заходу не враховується.
Уразі закінчення строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено у встановленому порядку, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу з-під варти.
Допит свідка і потерпілого.
Свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається йому під розписку. Свідка можна допитувати про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого та потерпілого. Свідок допитується окремо від інших свідків і без спілкування до закінчення допиту з іншими свідками. Перед допитом слідчий встановлює особу свідка, повідомляє його, в якій справі він викликаний, і попереджає про обов’язок розповісти все відоме йому в справі, а також про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. Допит неповнолітнього свідка віком до 14 років, а за розсудом слідчого – віком до 16 років допит проводиться в присутності педагога, а при необхідності – лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього. Свідок віком до 16 років про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань не попереджається. Про допит свідка складається протокол за загальними правилами, передбаченими КПК.
Допит потерпілого проводиться за правилами, передбаченими КПК. Перед початком допиту слідчий попереджає його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Очна ставка, пред’явлення для впізнання.
Слідчий вправі провести очну ставку між двома раніше допитаними особами, в показаннях яких є суперечності. На початку очної ставки встановлюється, чи знають особи один одного і в яких стосунках вони перебувають між собою. Учасникам очної ставки по черзі пропонується дати показання про ті обставини справи, для з’ясування яких була призначена очна ставка, після чого слідчий ставить запитання. Особи, викликані на очну ставку з дозволу слідчого можуть ставити запитання одна одній. Про показання на попередніх допитам учасникам очної ставки дозволяється оголошувати лише по закінченні очної ставки.
При необхідності пред’явлення якої-небудь особи для впізнання свідкові, потерпілому, обвинуваченому або підозрюваному слідчий спочатку допитує їх про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, при яких впізнаючий бачив цю особу, про що складає протокол допиту. Особа, що підлягає впізнанню, пред’являється впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмін у зовнішності та одягу. Перед тим як пред’явити особу для впізнання, їй пропонується зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред’являються. Пред’явлення особи проводиться в присутності двох понятих. За такими ж правилами проводиться впізнання предметів.
Обшук і виїмка.
Обшук проводить слідчий в тих випадках, коли він має достатні дані вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи. Слідчий проводить обшук і тому випадку, коли він має достатні дані про те, що в певному приміщенні знаходяться розшуковані особи, а також трупи чи тварини. Обшук проводитися за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора або його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи. У невідкладних випадках обшук, за винятком житла чи іншого володіння особи, може проводиться без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про зроблений обшук та його результати.
Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді. При необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства. Суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, а у разі необхідності вислуховує слідчого, прокурора і за наявності підстав виносить постанову про проведення обшуку чи постанову про відмову в проведенні обшуку. Постанова про проведення обшуку оскарженню не підлягає. На постанову судді про відмову в проведенні обшуку протягом трьох діб з дня її винесення прокурором може бути подана апеляція до апеляційного суду.
У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя та майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. При цьому в протоколі зазначаються причини, що обумовили проведення обшуку без постанови судді. Протягом доби з моменту проведення обшуку слідчий направляє копію протоколу обшуку прокуророві.
Виїмка проводиться в випадках, коли слідчий має точні дані, що предмети чи документи чи їх копії або інші предмети, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці. Виїмка проводиться за постановою слідчого. Виїмка документів, що становлять державну таємницю, проводиться лише з санкції прокурора або його заступника і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи. Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді. Обшук і виїмка проводяться в присутності двох понятих і особи, яка займає дане приміщення, а при відсутності її – представника житлово-експлуатаційної організації. За наявності підстав, передбачених КПК України. з метою вилучення предметів і документів, які мають доказове значення і які знаходяться при певній особі, слідчий може провести обшук особи чи виїмку у неї цих предметів або документів. Обшук особи або виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови у таких випадках:
при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для оточуючих, чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину
при затриманні підозрюваного
при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту
за наявності підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини у справі.
Особи, які беруть участь у виконанні цих дій повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої проводиться виїмка.
Накладання арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах може проводитись лише з санкції прокурора або його заступника чи за постановою суду. Про накладання арешту слідчий складає постанову. Про проведення обшуку або виїмки слідчий складає протокол у двох примірниках, другий примірник вручається особі, у якої проводився обшук або виїмка.
Огляд, освідування, відтворення обставин та обстановки події
З метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів. Огляд проводиться в присутності двох понятих і, як правило, удень.
Зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю судово-медичного експерта і в присутності двох понятих. Коли виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Ексгумація трупа проводиться в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих.
При необхідності виявити або засвідчити наявність у обвинуваченого, підозрюваного або потерпілого чи свідка особливих прикмет слідчий виносить про це постанову і проводить освідування. Судово-медичне освідування вищезазначених осіб проводить судово-медичний експерт або лікар.
З метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні огляду та інших слідчий дій, слідчий може виїхати на місце і в присутності понятих, а в необхідних випадках з участю спеціаліста, свідка,, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності.
Про проведення огляду, освідування та відтворення обстановки і обставин події складається протокол, до протоколу додаються відповідні схеми, фотографії, схеми, плани, документи.
Проведення експертизи.
Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні по справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Експертиза проводиться відповідно до мотивованої постанови слідчого.
Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок, в якому повинно бути зазначені необхідні дані про проведення експертизи, відповіді на поставлені у постанові слідчого. Матеріали експертизи пред’являються обвинуваченому, про що складається відповідний протокол. Слідчий мотивованою постановою може призначити додаткову або повторну експертизу.
Коли в справі є дані, які дають підставу вважати, що обвинувачений під час вчинення суспільно небезпечного діяння був у неосудному стані, а також, коли він вчинив злочин в осудному стані, але після вчинення злочину захворів душевною хворобою, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, слідчий для визначення психічного стану обвинуваченого призначає судово-психіатричну експертизу.
Зупинення попереднього слідства.
Попереднє слідство в кримінальній справі зупиняється у випадках:
коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме
коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі
коли не встановлено особу, яка вчинила злочин
Попереднє слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, копія якої направляється прокуророві.
Коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме, слідчий оголошує його розшук, а слідство зупиняє до розшуку обвинуваченого.
У випадках, коли слідством буде встановлено, що обвинувачений після вчинення злочину тимчасово захворів, слідчий зупиняє провадження в справі до видужання обвинуваченого.
Коли особа, яка вчинила злочин не встановлена, слідчий зупиняє попереднє слідство і зобов’язаний як безпосередньо, так і через органи дізнання вживати заходів до встановлення особи, що вчинила злочин.
У разі потреби відновити попереднє слідство слідчий складає мотивовану постанову, копія якої направляється прокуророві.
Закінчення попереднього слідства.
Попереднє слідство закінчується складанням обвинувального висновку або постанови про закриття справи чи постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Визнавши попереднє слідство в справі, яке підлягає для віддання обвинуваченого до суду, закінченим, слідчий повідомляє про це потерпілого та його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників і роз’яснює їм їх право ознайомитися з матеріалами справи; про це слідчий складає протокол або додає до справи копію письмового повідомлення. Зазначені особи мають право ознайомитися з матеріалами справи, робити виписки, заявляти клопотання про доповнення слідства, щодо яких слідчий приймає рішення. Оголошення про закінчення слідства і пред’явлення матеріалів справи для ознайомлення оформляється протоколом.
Визнавши зібрані докази достатніми для складання обвинувального висновку слідчий зобов’язаний оголосити обвинуваченому, що слідство в його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допомогою захисника, а також може заявити клопотання про доповнення попереднього слідства. Обвинувачений має право ознайомитися з матеріалами справи, робити виписки, заявляти клопотання про доповнення слідства, щодо яких слідчий приймає рішення. Якщо в справі притягнуто декількох обвинувачених, слідчий повинен пред’явити кожному з них усі матеріали слідства. Обвинуваченого і його захисника не можна обмежувати в часі, потрібному на ознайомлення з матеріалами справі. Про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами справи слідчий складає протокол..
Після закінчення слідства і ознайомлення з матеріалами справи слідчий складає обвинувальний висновок. Обвинувальний висновок складається з описової і резулятивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи, як їх встановлено на попередньому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред’явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом’якшують його відповідальність.
В резулятивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред’явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.
До обвинувального висновку додаються:
список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси і аркушів справи, де викладені їх показання або висновки;
довідка про рух справи та про застосування запобіжного заходу з зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з обвинувачених, якщо вони заарештовані;
довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна;
довідка про судові витрати в справі за час попереднього слідства.
Склавши обвинувальний висновок, слідчий направляє справу прокуророві.
Коли на підставі висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів буде встановлено, що особа, яка притягнута або підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, під час вчинення злочину була в неосудному стані або в дальшому захворіла душевною хворобою, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, то слідчий складає мотивовану постанову.
Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства.
Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства, прокурор у межах своєї компетенції:
вимагає від органів дізнання і попереднього слідства для перевірки кримінальної справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, попереднього слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються злочини;
скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадили дізнання;
дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочин;
доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого;
бере участь у провадженні дізнання або попереднього слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі;
санкціонує слідчі дії відповідно до КПК України;
продовжує строк розслідування кримінальної справи;
повертає кримінальні справи органам попереднього слідства з своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;
вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу попереднього слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об’єктивного розслідування справи;
усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або попереднього слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи;
порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні, закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це передбачено КПК України;
затверджує обвинувальні висновки; направляє кримінальні справи до суду; вирішує питання про допущення захисника до участі в справі з моменту пред’явлення обвинувачення.
Прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов’язаний перевірити:
чи мала місце подія злочину
чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину
чи були додержані під час провадження дізнання і попереднього слідства вимоги кримінально-процесуального закону про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист
чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття справи
чи пред’явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діях обвинуваченого
чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчиненні злочину
чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону
чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку
чи правильно обрано запобіжний захід
чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна
чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення
чи додержано органами дізнання або попереднього слідства всіх інших вимог КПК України.
Перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор або його заступник приймає одне з таких рішень:
затверджує обвинувальний висновок або складає новий обвинувальний висновок
повертає справу органові дізнання або слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування
закриває справу, склавши про це постанову
Прокурор або його заступник вправі замінити складений слідчим список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, а також скасувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід або обрати запобіжний захід, якщо його не було обрано.
У разі необхідності змінити обвинувачення на більш тяжке або таке, що істотно змінює пред’явлене обвинувачення за фактичними обставинами, прокурор або його заступник повертає справу слідчому для додаткового розслідування і пред’явлення нового обвинувачення.
Прокурор або його заступник, затвердивши обвинувальний висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, направляє справу до суду, якому вона підсудна, і повідомляє суд про те, чи вважає він за потрібне підтримувати державне обвинувачення. Одночасно прокурор повідомляє обвинуваченого, до якого суду направлена справа.
Оскарження дій слідчого і прокурора
Дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві як безпосередньо, так і через слідчого, як у письмовій так і в усній формі. Усі скарги прокурор або слідчий заносить до протоколу. Слідчий зобов’язаний протягом доби направити прокуророві скаргу, що надійшла до нього із своїми поясненнями. Прокурор протягом 3–х днів після одержання скарги зобов’язаний розв’язати її і повідомити про результати скаржника. Скаргу і копію повідомлення про результати розв’язання її приєднують до справи. Відмова у задоволенні скарги повинна бути мотивованою. Рішення прокурора може бути оскаржене вищестоящому прокуророві. Скарга на дії прокурора при проведенні ним попереднього слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві.
Провадження справ у суді першої інстанції
Суддя при наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні, не вирішуючи питання про винність, виносить постанову про віддання обвинуваченого до суду. Після вирішення питання про віддання обвинуваченого до суду суддя одноособово або суд в розпорядчому засіданні вирішує такі питання:
про участь прокурора та громадського обвинувача
про участь захисника та громадського захисника
про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо цивільний позов не був заявлений на попередньому слідстві
про список осіб, що підлягають виклику в судове засідання
про витребування додаткових доказів
про клопотання, заявлені обвинуваченим, його захисником чи законним представником, потерпілим або його представником
про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні
про заходи до забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна
про виклик у необхідних випадках перекладача
про день і місце слухання справи в судовому засіданні; до прийняття рішення з цього питання суддя або суд попередньо узгоджують із захисником і прокурором можливість їх участі у цей час у судовому засіданні.
Копія обвинувального висновку і повістка про виклик до суду вручаються підсудному під розписку не пізніш як за три дні до дня розгляду справи в суді. Всі інші особи повідомляються про день розгляду справи в суді в той же строк. Після віддання обвинуваченого до суду суддя повинен забезпечити прокуророві, громадському обвинувачу, підсудному, його захисникові, громадському захисникові, потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вони заявляють про це клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами справи, а цивільному відповідачеві і його представникові – з матеріалами, що стосуються цивільного позову. Справа повинна бути призначена до розгляду не пізніше десяти діб, а у випадках складності справи – не пізніше двадцяти діб з дня надходження її до суду.
Загальні положення судового розгляду
Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.
Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Коли хто-небудь із суддів не має можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається спочатку. Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи відкладається.
Головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямовуючи судове слідство на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи і встановлення істини, усуває з судового слідства все те, що не стосується справи. і забезпечує належний виховний рівень судового процесу.
Обвинувач, підсудний, захисник, потерпілий, а також цивільний позивач та відповідач та їх представники в судовому розгляді користуються рівними правами щодо подання доказів, участі в дослідженні доказів і заявлення клопотань.
В судовому засіданні підсудний має право:
заявляти відводи
мати захисника або взяти захист на себе
заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників процесу
просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів
давати показання по суті справи в кожний момент судового розслідування або відмовитися давати показання і відповідати на питання
просити суд про оголошення доказів, що є в справі
задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертам, спеціалістам, потерпілому, цивільним позивачу і відповідачу
брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів
брати участь у судових дебатах при відсутності захисника
звертатися до суду з останнім словом
Прокурор підтримує перед судом державне обвинувачення, бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного. Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови. Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов’язку розглядати справу далі і вирішити її на загальних підставах.
У судочинстві в кримінальних справах допускається участь представників громадських організацій і трудових колективів.
Захисник сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захисті законних інтересів. Захисник має право на побачення з підсудним, бере участь у дослідженні доказів, порушує перед судом клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів, що виправдовують підсудного або пом’якшують його відповідальність, заявляє інші клопотання, викладає суду свою думку про клопотання інших учасників процесу. Захисник бере участь у судових дебатах, висловлюючи суду свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин, які виправдовують підсудного чи пом’якшують його відповідальність, а також свої міркування з приводу застосування кримінального закону та міри покарання.
Потерпілий під час судового розгляду справі має право: давати показання, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників процесу, давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи, задавати питання свідкам, експертам, спеціалістам і підсудному, брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів.
Підтримання порядку під час процесу покладається на головуючого. Всі учасники процесу, а також всі присутні в залі судового засідання повинні беззаперечно виконувати розпорядження головуючого про додержання порядку. Всі учасники процесу звертаються до суду, дають показання і роблять заяви стоячи. Особи, молодші за 16 років, коли вони не є підсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються до залу суду. В разі порушення учасниками процесу, присутніми у залі суду порядку, вони попереджаються головуючим. При повторному порушенні встановленого порядку підсудним, суд виносить ухвалу про видалення його з залу суду; щодо прокурора, захисника, громадських обвинувача чи захисника за окремою ухвалою суду розгляд справи може бути відкладено з повідомленням про це відповідно вищестоящого прокурора, Міністерство юстиції, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
В усіх питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, суд виносить ухвали. Всі ухвали заносяться в протокол і обов’язково оголошуються. Під час судового розгляду, суд при наявності до того підстав, може змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного. Коли судовим розглядом буде встановлено, що обвинувачений вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення йому не пред’являлося, суд, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя – постанову про порушення кримінальної справи по новому обвинуваченню і направляє свою ухвалу та необхідні матеріали для проведення дізнання чи попереднього слідства в загальному порядку. Якщо нове обвинувачення тісно пов’язано з початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа повертається для додаткового розслідування. Зміна обвинувачення в суді допускається, якщо цим не погіршується становище підсудного і не порушується його право на захист. Суд, встановивши, що злочин вчинила особа, яка не притягнута до кримінальної відповідальності, вислуховує думку прокурора і виносить мотивовану ухвалу про порушення щодо цієї особи кримінальної справи про що оголошує в судовому засіданні і направляє прокуророві для проведення попереднього слідства чи дізнання.
Коли справа не може бути розглянута в даному судовому засіданні в зв’язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або в зв’язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладає розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не з’явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів. Коли підсудний ухилився від суду або захворів на психічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розгляд справи, суд зупиняє провадження в справі щодо цього підсудного до його розшуку або видужання і продовжує розгляд справи щодо інших підсудних, якщо в справі притягнуто до відповідальності декількох осіб. Розшук підсудного, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду чи постановою судді.
Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності попереднього слідства може мати місце як за ініціативою суду, так і за клопотанням учасників процесу лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку.
Підготовча частина судового засідання
У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися.
Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з’явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх.
Суд встановлює особу підсудного, з’ясовуючи його прізвище, ім’я по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що стосуються його особи.
Після цього головуючий запитує підсудного, чи вручені йому і коли саме копія обвинувального висновку. При несвоєчасному врученні підсудному обвинувального висновку справа може розглядатися лише тоді, коли про це просить підсудний.
Після цього, головуючий оголошує склад суду в справі, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвище прокурора, громадського обвинувача, захисника, громадського захисника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз’яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу та запитує їх, чи заявляють вони проти будь-кого відвід.
Коли підсудний не з’явиться без поважних причин в судове засідання в справі, суд відкладає розгляд справи і може покласти на підсудного судові витрати по відкладеному засіданню і винести ухвалу про привід підсудного.
Якщо в судове засідання не з’явився прокурор або захисник і якщо їх неможливо замінити іншими особами, слухання справи відкладається. Заміна захисника, що не з’явився, допускається лише за згодою підсудного.
Коли визнано можливим почати слухання справи, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання в окрему кімнату і вживає заходів до того, щоб допитані свідки не зносилися з недопитаними. Потерпілого і експерта з залу суду не видаляють.
Після виконання вищезазначених дій, головуючий роз’яснює підсудному, потерпілому, цивільному позивачу і відповідачу, громадському обвинувачу і захиснику, спеціалісту, експерту їх права і обов’язки в судовому засіданні.
Головуючий опитує учасників процесу, чи мають вони клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових доказів.
Судове слідство
Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства, яке починається з читання обвинувального висновку. Після оголошення обвинувального висновку та інших зазначених законом документів, головуючий роз’яснює підсудному (підсудним) суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чи бажають давати показання. Після цього головуючий встановлює (враховуючи думки учасників процесу) послідовність допиту підсудних, потерпілих, свідків, експертів і провадження дослідження інших доказів.
Допит підсудного починає прокурор, потім потерпілий, цивільний позивач і відповідач, захисник. Потім підсудного допитує суддя (судді). Суд має право на протязі всього допиту задавати підсудному запитання, уточнювати показання і доповнення його відповідей.
В такому ж порядку проводиться допит свідків. Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і не можуть покинути його до закінчення судового розгляду без дозволу головуючого.
Потерпілий допитується за правилами допиту свідків. Допит потерпілого проводиться перед допитом свідків.
Після розгляду судом всіх доказів, що є в справі, головуючий опитує учасників процесу, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. Після розв’язання клопотань і виконання додаткових дій головуючий оголошує судове слідство закінченим.
Судові дебати і останнє слово підсудного
По закінченні судового слідства суд переходить до судових дебатів.
Дебати полягають у промовах прокурора, громадського обвинувача, потерпілого і його представника, цивільного позивача (відповідача) захисника, громадського захисника.
Учасники судових дебатів можуть посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює судове слідство.
Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити учасників дебатів лише у випадках, коли вони виходять за межі розглядуваної справи.
Після закінчення промов учасники судових дебатів можуть обмінятися репліками. Право останньої репліки належить захисникові.
Після промови захисника головуючий оголошує судові дебати закінченими і надає підсудному останнє слово. Суд не вправі обмежувати тривалість останнього слова підсудного часом.
Задавати питання підсудному під час його останнього слова не дозволяється. Коли підсудний в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для справи, суд зі своєї ініціативи, а також за клопотанням прокурора чи інших учасників процесу відновлює судове слідство.
Після останнього слова підсудного суд негайно видаляється до нарадчої кімнати для постановлення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
Постановлення вироку
Вирок постановляється в окремому приміщенні – нарадчій кімнаті. Під час наради і постановлення вироку в нарадчій кімнаті можуть бути лише судді, які входять до складу суду в даній справі. Присутність в нарадчій кімнаті запасних суддів або секретаря судового засідання та інших осіб не допускається. З настанням нічного часу суд вправі перервати нараду для відпочинку. Судді не мають права розголошувати міркування, що висловлювались у нарадчій кімнаті.
Вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були досліджені в судовому засіданні. Суд оцінює одкази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Постановляючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:
чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний
чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений
чи винен підсудний у вчиненні цього злочину
чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин
чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують відповідальність підсудного і які саме
яка саме міра покарання повинна бути призначена підсудному і чи повинен він її відбувати
в якому виді кримінально-виконавчої чи спеціальної виховної установи або в тюрмі повинен відбувати покарання засуджений до позбавлення волі
чи підлягає задоволенню пред’явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягає відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров’я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений
що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна
що робити з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом
на кого повинні бути покладені судові витрати і в якому розмірі
який запобіжний захід слід вибрати для підсудного
чи слід застосувати для підсудного примусове лікування.
Коли підсудний обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, суд вирішує вищезазначені питання по кожному злочину.
Якщо у вчиненні злочину обвинувачується декілька осіб, суд вирішує питання окремо щодо кожного з підсудних.
Перед тим, як постановити вирок, відбувається нарада суддів під керівництвом головуючого. Головуючий ставить на вирішення суду питання, зазначені вище, при чому в такій формі, щоб на нього можна було дати лише позитивну або негативну відповідь. При вирішенні кожного окремого питання ніхто з суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім. Всі питання голосуються простою більшістю голосів.
Вирок можу бути обвинувальний або виправдувальний. Кожний з них має бути судом мотивовані.
Обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише за умови, коли в ході судового слідства винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Під час постановлення вироку суд вирішує питання щодо розв’язання цивільного позову, речових доказів, судових витрат.
Розв’язавши ці питання суд складає вирок. Вирок повинен бути написаний одним із суддів і складається з трьох частин – вступної, мотивувальної і резолютивної. Виправлення у вироку повинні бути застережені та підписані всіма суддями в нарадчий кімнаті до оголошення вироку.
Кожна з частин вироку складається відповідно певних вимог, встановлених КПК України.
Вирок підписують усі судді. Суддя, який залишився в меншості, має право викласти письмово свою окрему думку, яка приєднується до справи, але оголошенню не підлягає.
Після підписання вироку судді повертаються до залу засідання, де головуючий або один з суддів проголошує вирок.
Всі присутні в залі засідання, в тому числі і склад суду, заслуховують вирок стоячи.
Головуючий роз’яснює підсудному, його законному представнику, а також потерпілому, цивільному позивачеві і відповідачеві зміст вироку і порядок його апеляції. Копія вироку вручається засудженому або виправданому в триденний строк після проголошення вироку.
До набрання вироку законної сили головуючий або голова відповідного суду зобов’язані дати дозвіл близьким родичам засудженого за їх проханням на побачення з засудженим, який перебуває під вартою.
При наявності у засудженого до позбавлення волі неповнолітніх дітей, які залишилися без нагляду, суд зобов’язаний одночасно з постановленням вироку порушити окремою ухвалою, а суддя –постановою питання перед комісією в справах неповнолітніх або відповідним органом опіки і піклування про необхідність влаштування цих неповнолітніх або встановлення над ними опіки чи піклування. Якщо у засудженого до позбавлення волі залишилось без нагляду майно і житло, суд зобов’язаний вжити через відповідні органи заходів для їх збереження. Про вжиті заходи повідомляється засуджений.
Апеляційне провадження
У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють апеляційні счуди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення. Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, міст Києва, Севастополя, Апеляційний суд АР Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд ВМС України, а також Апеляційний суд України.
Апеляційними судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди. До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше 5-ти років.
У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.
Апеляційні суди:
розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального законодавства
розглядають по першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів)
ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику
надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам.
Апеляція може бути подана:
на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами;
на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими судами
на ухвали (постанови), ухвалені місцевими судами, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування
на окремі ухвали, ухвалені місцевими судами.
Апеляцію мають право подати:
засуджений, його законний представник і захисник – у частині, що стосується інтересів засудженого
виправданий, його законний представник і захисник – у частині мотивів і підстав виправдання
законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру – у частині, що стосується інтересів неповнолітнього
законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалось питання про застосування примусового заходу медичного характеру
обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування
цивільний відповідач або його представник – в частині, що стосується вирішення позову
прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок – у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції
потерпілий, його представник – у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог. заявлених ними в суді першої інстанції
цивільний позивач або його представник – у частині, що стосується вирішення позову.
Апеляція подається через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову. До апеляції прокурора і захисника додається стільки копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.
У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на апеляцію, можуть заявити клопотання перед судом, про відновлення пропущеного строку. Протягом п’яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Засудженому, що утримується під вартою, повідомлення про апеляцію та її копія вручається через начальника відповідної установи.
Подання апеляції зупиняє набрання законної сили та виконання вироків, ухвал та постанов, суд зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання. Після виконання зазначених вимог, суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, протягом семи діб передає справу разом з поданою апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи. Суд призначається до розгляду не пізніше троьх місяців з дня направлення її до апеляційного суду. Справа повинна надійти до апеляційного суду не пізніш як за один місяць до визначеної судом першої інстанції дати розгляду. Про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошень на дошці об’яв суду. Засудженому, що утримується під вартою, про призначення справи до апеляційного розгляду повідомляється через начальника відповідної установи.
Апеляційний суд може проводити судове слідство за правилами, передбаченими для судів першої інстанції, якщо в апеляції оспорюється законність і обгрунтованість вироку або частини вироку.
Апеляційний суд у разі необхідності може провести попередній розгляд справи. Апеляційне провадження проводиться за загальними правилами кримінального судочинства.
У результаті розгляду апеляцій суд може:
винести ести ухвалу про залишення вироку чи постанови без зміни, а апеляції – без задоволення; скасування вироку чи постанови і повернення справи прокуророві на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд в суд першої інстанції; скасування вироку чи постанови і закриття справи; зміну вироку чи постанови
постановити свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції
постановити свою постанову, скасовуючи повністю чи частково постанову суду першої інстанції
Для виконання ухвали апеляційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після її розгляду. Для виконання вироку чи постанови апеляційного суду, якщо вони не були оскаржені до касаційної інстанції, справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після набрання вироком законної сили. Якщо на підставі рішення апеляційного суду засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання.
Касаційне провадження
У касаційному порядку можуть бути перевірені:
вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції
вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.
Касаційні скарги на судові рішення мають право подати:
засуджений, його законний представник і захисник – у частині, що стосується інтересів засудженого
виправданий, його законний представник і захисник – у частині мотивів і підстав виправдання
законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру – у частині, що стосується інтересів неповнолітнього
законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалось питання про застосування примусового заходу медичного характеру
обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування
цивільний відповідач або його представник – в частині, що стосується вирішення позову
прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок – у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції
потерпілий, його представник – у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог. заявлених ними в суді першої інстанції
цивільний позивач або його представник – у частині, що стосується вирішення позову.
Касаційні скарги і подання на судові рішення можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.
Касаційні скарги і подання на судові рішення подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову безпосередньо до касаційного суду. Подання касаційних скарг чи подання на судове рішення зупиняє набрання ними законної сили.
Касаційне подання, касаційна скарга на судові рішення призначаються до касаційного розгляду не пізніше двох місяців з дня їх направлення до касаційного суду.
У результаті касаційного розгляду суд приймає одне з таких рішень:
залишає вирок, постанову чи ухвалу без змін, а касаційні скарги чи подання – без задоволення
скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд
скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу
змінює вирок, постанову чи ухвалу.
Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є:
істотне порушення кримінально-процесуального законодавства
неправильне застосування кримінального закону
невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особи засудженого.
Вирок місцевого, апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції, може бути скасований чи змінений і в зв’язку з однобічністю, неповнотою дізнання, попереднього чи судового слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
Вказівки касаційного суду є обов’язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або апеляційним судом допускається лише за умови, що вирок було скасовано за м’якістю покарання або у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за поданням прокурора або за скаргою потерпілого чи його представника, а також коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.
Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п’яти діб після її розгляду. Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання.
Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження
Підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження є:
нововиявлені обставини
неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення
Нововиявленими обставинами визнаються:
фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких грунтується вирок
зловживання прокурора, дізнавателя, слідчого чи суддів під час провадження у справі
всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.
Фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавателів, слідчих і суддів є підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження лише в тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили, а при неможливості постановлення вироку – матеріалами розслідування.
Перегляд виправдального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи за нововиявленими обставинами допускається лише протягом встановлених кримінальним законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин. В разі зловживання прокурора, дізнавателя, слідчого чи суддів під час провадження у справі перегляд судових рішень строком не обмежується.
Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.
Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право приносити Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор АР Крим, прокурор області, прокурор міст Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області).
Заяви про перегляд справи заінтересовані особи, підприємства, установи, організації і посадові особи подають прокуророві. З метою перевірки заяви прокурор вправі витребувати справу із суду.
Закінчивши розслідування нововиявлених обставин виноситься постанова. Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи в зв’язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому вмотивованою постановою.
Подання про перегляд справи за нововиявленими обставинами розглядається апеляційним чи касаційним судом за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.