9. Гра зі звуками.

1) Звертайте увагу дитини на звуки в навколишньому світі: скрип дверей, постукування, шум поїздів і т. д.

2) Запропонуйте гру «Відшукай звук». Видавайте звуки різними предметами з різних місць, а дитина шукатиме цей звук; якщо зможе, нехай відтворить його.

3) Спробуйте грати з дитиною на різних дитячих інструментах.

4) На природі прислухайтеся до шелесту листя, дзижчання комах, дзюркотіння струмка… Звуки природи приносять заспокоєння та відчуття гармонії.

10. Ігри з рухами і тактильними відчуттями. Спочатку лише легенько торкайтеся, оскільки для аутистичної дитини кожен дотик може бути болісним. Будьте терплячим і дочекайтеся моменту, коли дитина першою виявить ініціативу. Це може відбуватися по-різному: дитина може вперше сісти вам на коліна і торкатиметься вашого носа, обличчя (потрібно надати їй таку можливість).

1) «Дожену!»: робіть вигляд, що ви намагаєтесь піймати дитину.

2) «Літачки»: покрутіть дитиною в повітрі: «Полетіли, полетіли!», потім опустіть: «Приземлились».

Рекомендації для проведення сенсорних ігор:

• якщо дитина не включається у гру, не звертає уваги на ваші дії чи якось протестує проти ваших дій, не наполягайте. Але обов’язково спробуйте іншим разом. Якщо ви бачите, що дитині сподобалось, але вона пасивна, не зупиняйтеся, продовжуйте бавитися, коментуючи так, ніби ви вже дієте разом з дитиною;

• пам’ятайте, що дитина може налякатися нових яскравих вражень, які їй пропонують. Уважно стежте за тим, як дитина реагує на ваші дії і при перших виявах тривоги чи страху припиняйте гру;

• повторюйте ігри, які дитині сподобалися, оскільки їй потрібен час для закріплення нових емоцій;

• пам’ятайте, що довільна увага дитини є короткочасною і нестійкою, тому, якщо в грі з’являється нова сюжетна лінія, доречно затягувати сюжет. Нехай спочатку ви «посадите на грядку» лише один овоч, а «обід» буде тривати дві хвилини. Основне завдання на цьому етапі – за допомогою емоційного коментаря зберегти логічну структуру гри, завершити ігрову діяльність і підвести підсумок;

• під час гри дитина може почати говорити, заглядаючи вам в очі й очікуючи реакції. Це можуть бути фрази-штампи з рекламних роликів чи вигадані слова. Посміхніться у відповідь і повторіть те, що сказала дитина. Така форма спілкування переконає дитину у тому, що ви її розумієте, зумовить більшу довіру;

• якщо дитина чогось дуже хоче і намагається висловити своє бажання, спробуйте знайти соціально адекватну можливість задовольнити його;

• розвиваючи сюжет гри, обережно і ненав’язливо пропонуйте різні варіанти. Вони будуть залежати від бажання дитини, а також від вашої фантазії. Спробуйте, зважаючи на інтереси дитини, її бажання, організувати ситуацію навчання, яка допоможе їй отримати корисну інформацію та засвоїти нові навички;

• завжди є небезпека того, що запропоновані дії дитина почне виконувати неадекватно. Наприклад, може стукати по склу з усієї сили, над свічкою підпалювати палички і т. д. Дозвольте дитині отримати нові враження під вашим контролем, а потім переключіть її на улюблену спокійну гру.