Тема 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми Методичні поради до вивчення теми

На початку вивчення теми слід звернути увагу на правові основи функціонування підприємства, розглянути основні законодавчі акти, що регламентують його діяльність. Основними найбільш важливими правовими документами є закони України, зокрема, Господарський кодекс України, прийнятий 16.01.2006 р. Кожен напрям діяльності під­приємства регламентується відповідними нормативними актами. Кожне підприємство має статут, що регулює його індивідуальну ді­яльність, взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання, а також має відповідати основним положенням закону України про під­приємства. Виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією (власником) будь-якого підприємства, яке використовує найману працю регулюються колективним договором.

Подальше вивчення теми вимагає характеристику видів під­при­ємств. Їх можна класифікувати за різними критеріями, найпоши­ре­ні­шими з яких є організаційно-правова форма, розмір, характер та га­лузевою сферою діяльності.

За метою та характером діяльності підприємства розрізняють:

• –      комерційні;

• –      некомерційні.

За галузево-функціональною сферою діяльності розрізняють:

• –      промислові;

• –      сільськогосподарські;

• –      торговельні;

• –      транспортні;

• –      банківські;

• –      освітянські.

За розміром підприємства можуть бути:

• –      малі;

• –      середні;

• –      великі.

Організаційно-правова форма визначається формою власності, на­ціональною належністю капіталу підприємства, способом утворення (заснування) та формування статутного фонду.

У залежності від форми власності підприємства поділяють:

• –      приватні;

• –      колективної власності;

• –      комунальні;

• –      державні (комерційні та казенні);

• –      засновані на змішаній формі власності.

За національною належністю капіталу підприємства поді­ля­ють:

• –      національні;

• –      іноземні;

• –      з іноземними інвестиціями.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду:

• –      унітарні (одноосібні);

• –      корпоративні (кооперативні).

Доцільно при вивченні теми звернути увагу на підприємства, що створюються у формі господарського товариства.

Господарські товариства – це підприємства або інші суб’єкти гос­подарювання, які створюються юридичними особами та/або грома­дянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяль­ності товариства з метою одержання прибутку.

Такі товариства залежно від характеру інтеграції (осіб чи капіталу) та міри відповідальності за зобов’язаннями поділяються на:

• –      повні;

• –      з обмеженою відповідальністю;

• –      з додатковою відповідальністю;

• –      командитні;

• –      акціонерні (відкритого та закритого типу).

При подальшому вивченні теми необхідно розглянути види мож­ливих об’єднань підприємств та умови їх утворення.

Організаційно-правові форми об'єднань підприємств є:

• –      асоціація;

• –      корпорації;

• –      консорціуми;

• –      концерном;

• –      картелі;

• –      синдикати;

• –      промислово-фінансова група.

 

План семінарського заняття

1. 1.   Організаційно-правові форми підприємств.

2. 2.   Унітарні та корпоративні підприємства.

3. 3.   Види об’єднань підприємств.

Термінологічний словник

Колективний договір – угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією (власником чи вповноваженим ним ор­ганом).

Комерційне підприємство – підприємство, діяльність якого має ко­мерційний характер, тобто пов’язана з отриманням прибутку.

Некомерційне підприємство – підприємство, діяльність якого спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Приватне підприємство – те, що належить громадянину або гро­мадянам, або іноземцям, або особам без громадянства, або юридичній особі на правах приватної власності з використанням його (їх) праці чи з використанням найманої праці.

Підприємство колективної власності – підприємство, що є власністю його трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства або громадської організації.

Комунальне підприємство – те, що засноване на засадах комунальної власності певної територіальної громади.

Державне підприємство засноване на державній власності. Дер­жавні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Національне підприємство – підприємство, капітал яких належить підприємцям даної країни.

Іноземне підприємство – підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків.

Підприємство з іноземними інвестиціями – підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який ви­діляє необхідне для того майно, формує статутний фонд, розподіляє доходи, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяль­ності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав.

Товариство з повною відповідальністю – це товариство, всі учас­ники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і не­суть солідарну відповідальність за зобов’язання підприємства всім своїм майном.

Товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство, ста­тут­ний фонд якого поділений на частини, що визначені установчими документами. Його учасники несуть відповідальність за зобов’я­зан­нями товариства у межах свого внеску.

Товариством з додатковою відповідальністю є господарське то­вариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених ус­тановчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у ви­значеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства під­при­ємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солі­дарну відповідальність усім своїм майном (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має ста­тутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Акція – цінний папір без встановленого терміну обігу, що під­тверд­жує членство його власника в товаристві, свідчить про пайову участь у статутному фонді; надає учаснику товариства право на участь в управлінні, на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду, на участь у розподілі майна в разі його ліквідації.

Асоціація – договірне об’єднання підприємств, створене з метою постійної координації господарської діяльності шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних вироб­ництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств – учасників асоціації.

Корпорація – договірне об’єднання підприємств на засаді інте­гра­ції науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів, з деле­гуванням окремих повноважень для централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації;

Консорціум – тимчасове об’єднання підприємств для досягнення певної спільної мети (наприклад здійснення спільного великого гос­подарського проекту, реалізації цільових програм). Учасниками кон­сорціуму можуть бути державні та приватні фірми, а також окремі держави.

Концерном визнається об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоеко­но­міч­ної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень.

Картель – об’єднання підприємств переважно однієї галузі для здій­снення спільної комерційної діяльності.

Синдикат – організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створю­ваний спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об’єднання.

Теми рефератів

1. 1.   Особливості окремих організаційно-правових форм господарю­вання.

2. 2.   Роль малих підприємств у розвитку економіки України.

3. 3.   Організаційні та управлінські аспекти діяльності акціонерного товариства.

Питання для самостійного вивчення

1. 1.   Які нормативно-правові документи регламентують діяльність під­приємств.

2. 2.   Який правовий документ регламентує відносини між адміні­стра­цією та персоналом.

3. 3.   Характеризуйте види підприємств за розміром, характером та галузевою сферою діяльності.

4. 4.   Характеризуйте види підприємств за організаційно-правовою формою.

5. 5.   Що таке малі підприємства.

6. 6.   Що відносяться до добровільних об’єднань?

7. 7.   Що таке асоціації, корпорації та консорціуми?

8. 8.   Суть «концернів», «картелів».

Навчальні завдання