Елітарний туризм

Розвиток транспортних засобів на початку XIX ст. став могутнім стимулом розвитку туризму. Підвищення якості і надійності транспортних перевезень, перехід до регулярного руху, поява перших підприємств, що спеціалізувалися на обслуговуванні тимчасових відвідувачів, сприяли переміщенню населення. У цей період будувалися розкішні готелі, що обслуговували представників аристократичних кіл, вищого офіцерства: Залежно від часу року, еліта перебувала на французькій чи італійській Рив'єрі або відпочивала на термальних курортах Швейцарії та Німеччини, або починала тривалі подорожі в Північну Африку, Єгипет, Грецію. У другій половині XIX ст. індустрія відпочинку розширює свою сферу: до підприємств готельного господарства додаються бюро подорожей, завданням яких були організація туристичних поїздок і реалізація їх споживачеві. Першим фахівцем туристичної галузі вважають англійця Томаса Кука. У 1841 p. він організував масову подорож по країні. З 1847 р. створене ним підприємство стало займатися закордонними поїздками спочатку у Францію, а пізніше в інші європейські держави. У 1867 р. 60 туристів від його компанії уперше відправилися до США. Подорож на пароплаві по морю тривала п'ять місяців. Серед цих туристів був відомий письменник Марк Твен. У 1882 р. Томас Кук організував першу в світі кругосвітню подорож. При цьому він скоріше переслідував соціальні, ніж комерційні цілі. Пізніше з'являються численні організації з обслуговування мандрівників, формується туристична індустрія. Паралельно утворюються громадські організації з регулювання туризму.

Початок становлення масового туризму

У першій половині XX ст., незважаючи на негативний вплив Першої світової війни, економічну депресію 30-х років, масовий туризм одержав розвиток. У СРСР був прийнятий ряд документів і законодавчих актів, що сприяли становленню туристичної індустрії в країні. Так, у 1919 р. прийнятий декрет про лікувальні місцевості, у 1920 р. - про використання Криму для лікування трудящих, у 1921 р.- про організацію будинків відпочинку. У цей час створені перші радянські туристичні організації: - Бюро шкільних екскурсій Наркомпросу (1918 p.); - "Радянський турист" (1928 p.); - AT "Інтурист" (1929 p.); - Центральна рада з туризму й екскурсій (1936 р.) і регіональні ради. У період між Першою і Другою світовими війнами метою туристичних поїздок стали не тільки розваги, а й придбання нових знань. У маршрути почали включати культурно-історичні об'єкти. Друга світова війна різко змінила сталі тенденції розвитку туризму. Замість Європи лідерами в туристичному обміні стають США й Канада, а в середині 1948 р. були дозволені поїздки іноземців у Японію.

Масовий туризм

У післявоєнні роки туризм набуває масового характер і стає формою дозвілля не тільки елітної верхівки суспільства, а й середнього класу, молоді й учнів, формується могутня індустрія відпочинку зі своєю інфраструктурою. Це період активної діяльності туристичних фірм, масового будівництва готелів, мотелів, закладів для відпочинку і розваг. Особливістю сучасного туризму є широкий міжнародний обмін. Туризм стає однієї з рентабельних галузей світової економіки.