Нормативи товарних запасів потрібні при

• розрахунку планів товарного забезпечення роздрібного товарообороту; -розрахунках планових сум витрат обігу в розрізі статей, пов'язаних з утриманням товарних запасів;

• контролі за забезпеченням товарообороту товарними запасами;

• оперативному управлінні товарними запасами;

• визначенні величини оборотних коштів і розмірів необхідних кредитів. Альбом ст. 70 - 71

4. Товарне забезпечення роздрібного товарообороту, його мета, методика розрахунку, планування.

У системі планів розвитку торговельного підприємства план товарного забезпечення роздрібного товарообороту посідає важливе місце. Виступаючи матеріально-уречевленою основою торговельної діяльності, товарне

забезпечення впливає як на розвиток показників роздрібного товарообороту і доходів підприємства, так і на більш повне задоволення попиту населення на доброякісні товари, а також покращання обслуговування покупців.

Мета розрахунків товарного забезпечення роздрібного товарообороту полягає в досягненні найбільш повної відповідності (за обсягом, структурою і часом) між роздрібним товарооборотом і товарними ресурсами.

Розрахунок товарного забезпечення роздрібного товарообороту включає такі взаємопов'язані етапи:

визначення потреби і в товарних ресурсах для забезпечення обсягів роздрібного товарообороту, що проектуються;

розрахунок надходження товарних ресурсів; аналіз товарного забезпечення;

розробка рекомендацій щодо залучення до складу товарообороту додаткових товарних ресурсів і використання найбільш ефективних каналів надходження товарних ресурсів.

Потреба в товарних ресурсах складається з таких основних елементів:

роздрібний товарооборот, що проектується, за загальним обсягом і в асортиментному розрізі;

приріст або зниження товарних запасів;

інше вибуття товарів (уцінка, природні втрати тощо);

резерви товарів з урахуванням можливих змін у структурі попиту.

Після визначення і основних елементів потреби розраховують необхідний для нормального розвитку товарообороту обсяг товарних ресурсів у цілому і в розрізі окремих товарних гру_п.

На другому етапі здійснюється пошук і вибір партнерів, а також організація економічних зв'язків із ними. В умовах економічної свободи торговельні підприємства самостійно формують товарну пропозицію, вишукуючи товарні ресурси і добиваючись взаємовигідних умов поставок.

При проведенні цієї роботи до уваги беруться такі чинники:

забезпеченість гарантій обслуговування;

можливість консультацій і вирішення конфліктів; терміни укладання угод і дотримання умов укладених угод;

відстань, на якій знаходяться постачальники; надійність товаропостачання; рівень цін продажу; актуальність товарної пропозиції; персональність і традиційність зв'язків.

Для забезпечення беззбиткової діяльності підприємствам пропонується проводити розрахунки ефективності комерційних угод, що ґрунтуються на зіставленні результатів від угоди і відповідних витрат. Результатом комер­ційної угоди виступає розмір отриманого від неї чистого прибутку. При цьому розмежовують два види прибутку:

1)номінальний — той, що показується в бухгалтерській звітності;

2)реальний — той, що враховує розміри не отриманого від угоди доходу у зв'язку з відволіканням коштів підприємства й порушенням умов угоди.

Номінальні розміри чистого прибутку визначаються за формулою

Пн - ВД-МВ- ФОЛ - ОП,

де П_н - номінальний чистий прибуток від угоди;

ВД - сума валового, прибутку, який отримало підприємство від угоди;

МВ - сума матеріальних витрат і витрат, що до них прирівнюються;

ФОЛ - сума витрат на оплату праці;

ОП - сума обов'язкових платежів (податків, відрахувань).

Реальний розмір чистого прибутку від угоди визначають за формулою

Пр = Пн - Дат

де Пр - реальна сума чистого прибутку;

Двт - розміри втраченого від угоди доходу, який у свою чергу

розраховують за формулою

Д_вт- ВОК(ДП + ТІ) + (КР х КВ )х П

100%

де ВОК - сума власних оборотних коштів, що залучаються на придбання товарів;

ДП - середня місячна ставка депозитного відсотка при зберіганні коштів у

вигляді депозитного заощадження;

ТІ - середньомісячний темп інфляції за останній квартал;

КР - сума кредитних ресурсів, що залучаються на закупівлю партії товару;

КВ - місячна ставка кредитного відсотка за кредитний ресурс, що надасться банком;

П - період часу між закупівлею і реалізацією товарів.

Витратами від угоди вважаються певні витрати обігу підприємства, що пов'язані з певною угодою. Основним показником оцінки ефективності комерційних угод вважається рентабельність витрат обігу, що визначається за формулою

Пн х 100% р_н =

ВО

або Прх100%

_Рр =

ВО

де Рн, Р_р - номінальна і реальна рентабельність витрат обігу;

Пн П_р - номінальний і реальний прибуток від угоди;

ВО - витрати обігу від угоди.