2. Вимоги щодо структури та змісту курсової роботи

Загальна структура роботи має включати: вступ, основну частину, висновки, список використаних літературних джерел, додатки.

У вступі (2 – 3 с.) необхідно розкрити актуальність обраної теми, її теоретичну та практичну значимість, поставити мету і завдання написання курсової роботи, визначити об’єкт та предмет дослідження.

Основна частина роботи (30 – 35 с.) структурно може складатись з двох – трьох розділів, кожен з яких може містити три – чотири підрозділи. В основній частині роботи необхідно:

• розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми;

• подати критичний огляд літературних джерел;

• викласти основні теоретичні та методичні положення теми;

• вказати проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти теми, визначити власне ставлення автора до них;

• здійснити постановку задачі економічної проблеми та побудувати відповідну математичну модель;

• навести опис алгоритму, засобів інформаційної та комп’ютерної підтримки;

• провести розрахунки, здійснити аналіз результатів дослідження.

Робота має бути насичена фактичними матеріалами (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають результати діяльності об’єкта дослідження.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: які дані запозичені з літератури, які одержані з документів організації, які здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.

У висновках (3 – 4 с.) студент повинен стисло охарактеризувати результати проведеного дослідження, узагальнити власні пропозиції, оцінити їх практичне значення та ефективність. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором курсової роботи поставленої мети і завдань.

До курсової роботи висуваються наступні вимоги:

• повнота та системність у висвітленні обраної теми;

• економічна та математична грамотність;

• глибина аналізу проблеми;

• наявність у роботі висновків та рекомендацій щодо обраної теми;

• правильність оформлення та своєчасність виконання роботи.

3. Вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота оформляється кожним студентом самостійно у вигляді окремого звіту. Текст роботи має бути набраний на комп’ютері та віддрукований на принтері на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Тип шрифту – Times New Roman, розмір шрифту – 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5, розміри полів: верхнє і нижнє – 20 мм, праве – 10 мм, ліве – 25 мм, відступ першого рядка абзацу – 12,5 мм.

Курсова робота починається з титульного аркуша, оформленого за формою наведеною у додатку В. За титульним аркушем розміщують послідовно: зміст роботи, вступ, розділи роботи, висновки, список використаної літератури, додатки.

Титульна сторінка має бути підписана керівником та студентом у відповідних графах.

Нумерація сторінок роботи починається з другої сторінки (титульний аркуш не нумерується, але враховується у загальну кількість). Номер сторінки проставляється внизу, по центру сторінки.

У змісті зазначають початкові сторінки усіх розділів і підрозділів. Назви розділів і підрозділів у змісті й тексті мають бути однаковими.

Вступ, кожен розділ, висновки, список літератури, кожен додаток починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ розділу — одразу після закінчення попереднього.

Заголовки

Заголовки основних структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ...”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої).

Усі заголовки формулюються лаконічно. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 2-3 інтервалам. У кінці заголовків крапок не ставлять.

Розділи позначаються арабськими цифрами і повинні мати порядкову нумерацію у межах усього тексту (наприклад, 1, 2, 3 і т.д.).

Номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремлені крапкою (наприклад, 1.1; 1.2 або 2.1; 2.2 і т.д.). Підрозділи слід друкувати з абзацним відступом.

Графічний матеріал

Графічні матеріали — рисунки (схеми, діаграми тощо) мають бути чітко та акуратно оформлені. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті курсової роботи.

Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності — у додатку.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1).

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.З).

Таблиці

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть “Продовження таблиці ___” з зазначенням номера таблиці.

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, “Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова «таблиця» із зазначенням її номера.

Формули

Формули за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою (наприклад, (3.1), (3.3)).

Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках (наприклад, …у формулі (1.1)).

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка (наприклад, …у формулі (В.1)).

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де» без двокрапки.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться у курсовій роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання у курсовій роботі.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад [4, с. 35]), або під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій указують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

Література

До списку використаної літератури слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку. Зразки оформлення бібліографічних описів наведено у додатку Г.

Додатки

Матеріал, що доповнює положення курсової роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв'язуються на ЕОМ тощо.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність.

Допускається позначення додатків літерами латинської абетки за винятком літер І та О.

У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

Кількість додатків не регламентується – вона повинна відповідати змісту роботи та сприяти всебічному розкриттю обраної теми.