Тема 11. Прикладні аспекти оцінки потенціалу підприємства

План семінарського заняття:

1. Сутність і принципи та етапи організації моніторингу поточних можливостей підприємства.

2. Графоаналітичні підходи до моделювання потенціалу підприємства.

3. Реструктуризація підприємства як основа його розвитку.

Література для вивчення теми: [11, с.258-291], [13, с.222-244], [17, с. 48-124], [23, с. 18-21, 32-37, 105-154, 232-240], [30, с.49-57].

Основні терміни та поняття: моніторинг, моніторинг поточних можливостей підприємства, принципи організації моніторингу, реструктуризація підприємства, види реструктуризації підприємства, бізнесдіагностика, санація, фінансова санація, приватизація.

Теми рефератів

1. Організація моніторингу поточних можливостей підприємства.

2. Моделювання потенціалу підприємства з використанням доходного підходу.

3. Графоаналітичні методи оцінки потенціалу підприємства.

4. Проблеми й особливості оцінки вартості підприємств-банкрутів.

5. Закордонний досвід здійснення реструктуризації підприємств.

6. Необхідність і специфіка реструктуризації вітчизняних підприємств.

7. Реструктуризація підприємства як основа його організаційного розвитку.

Питання для обговорення:

1. Що таке моніторинг поточних можливостей підприємства? Чому виникає необхідність в його проведенні?

2. Які особливості потенціалу необхідно враховувати в процесі організації системи моніторингу для отримання об’єктивних результатів?

3. Які моделі потенціалу доцільно використовувати для оцінки поточних можливостей юридичної фірми, великого машинобудівного підприємства, торгового підприємства? Обґрунтуйте свою позицію.

4. Які існують варіанти оцінки вартості паїв закритих компаній?

5. За яких умов можлива емісія нових акцій підприємством-емітентом?

6. Назвіть особливості оцінки підприємства під час приватизації.

7. Охарактеризуйте санаційні заходи, які змінюють вартість підприємства.

8. Які мотиви та завдання реструктуризації підприємств?

9. Які існують форми реструктуризації підприємств? В чому їх особливості?

Практичні завдання і ситуації

Ситуація № 1 «Славутський картонно-руберойдовий комбінат»

Славутський картонно-руберойдовий завод є одним з найбіль­ших у пострадянських країнах виробників м'яких покрівельних матеріалів, лінолеу­му та картону. В останні роки ситуація на підприємстві невпинно погіршується. У 2004 р. обсяг виробництва продукції становив 7578% у порівнянні з 2003 р.; у 2005 р. спостерігаємо ще біль­ший спад: виробництво руберойду становило лише 44,5% рівня попереднього року; лінолеуму  43,9%; картону  40,6%. Ос­новною причиною зниження виробництва (табл.. 11.1) підприємство вважає низьку платоспроможність комбінату та споживачів його проду­кції протягом останніх років.

Таблиця 11.1  Випуск основних видів продукції ВАТ «Славутський картонно-руберойдовий комбінат»

Найменування продукції	Од. виміру	Фактичний обсяг випуску
		2002 р.	2003 р.	Темп зміни, %	2004 р.	Темп зміни, %	2005 р.	Темп зміни, %
М'яка покрівля	тис. м2	44 461	52 222	117	39 304	75	17 506	44
Лінолеум	тис. м2	2412	2212	92	1702	77	747	44
Картон, усього	т		21 621		16 295	75	6615	40
у т. ч палі­турний	т		781		1159	148	363	31

Фактичний рівень використання виробничих потужностей у 2005 р. становив:

• з випуску руберойду— 13,1 %;

• з випуску лінолеуму — 24,9 %;

• з випуску картону покрівельного — 11,8 %;

• з випуску картону палітурного — 1,2 %

Попит на продукцію Славутського картонно-руберойдового комбінату, яка ще не досягла необхідних стандартів якості, існує тільки на вітчизняному ринку та на ринках країн СНД.

Загострення зовнішньоекономічних стосунків з Росією мало дуже негативний вплив на конкурентоспроможність української продукції. Це суттєво ускладнило для підприємства бар’єри входувиходу на російський ринок, а також конкурентну боротьбу з російськими підприємствами.

Недостатня увага керівництва комбінату останніх 8—10 років до впровадження нових технологій і модернізації обладнання призвела до того, що продукція підприємства не витримує конку­ренції з іншими виробниками, про що свідчать результати діяль­ності підприємства в 2005 р.

Найбільші труднощі, на думку керівництва, пов'язані з поста­чанням на підприємство основної сировини, а саме бітуму. Ці проблеми викликані відсутністю технології глибинної переробки нафти на вітчизняних нафтопереробних заводах, що унеможлив­лює виробництво в Україні необхідної для СКРК фракції бітуму. Саме через це бітум доводиться купувати в білоруських чи росій­ських постачальників. У 2005 р. через несвоєчасну сплату валюти припинилось відвантаження нафтобітуму з Білорусі та підоснови з Прибалтики, що призвело до простою виробництва. Зросли ціни на сировину, а в кінцевому результаті  на продукцію підприєм­ства. Оскільки ринок насичений імпортним лінолеумом і рубе­ройдом, а питання захисту вітчизняного виробника в Україні невирішене, так само як і питання забезпечення виробництва вітчизняною сировиною, зокрема нафтобітумом, Славутський картонно-руберойдовий комбінат зіткнувся із труднощами струк­турного характеру. Внаслідок використання імпортної сировини (бітуму) підприємство відчуло падіння попиту на свою продук­цію на вітчизняних ринках та ринках СНД. Обсяг оборотних кош­тів підприємства значно зменшився.

Через брак коштів неможливо було внести інвестиції в модер­нізацію виробничих ліній. У 2004 та 2005 рр. через нестачу кош­тів, необхідних для проведення розрахунку за імпортовану сиро­вину, рівень виробництва знизився, послідовні поставки були перервані, особливо щодо бітуму, який купується в Білорусі.

На сьогодні СКРК не займається розробкою принципово нових видів продукції через обмеженість ресурсів. За оцінками керівниц­тва, розмір інвестицій в переоснащення додаткової лінії з вироб­ництва такої покрівлі становить приблизно 5 мли доларів США.

Теперішня організаційна структура СКРК містить низку рис, що характерні для підприємства командно-адміністративної економі­ки. Роль технічного директора лишається дуже великою, і більше 50 % працівників повинні звітувати безпосередньо йому. Така структура відображає стиль та підхід управління, який ґрунтується на концеп­ції, мета якої полягає у збільшенні виробництва, на від­міну від кон­цепції, націленої на збільшення частки на ринку і об­сягів реалізації. 33 % працівників зайняті безпосередньо у вироб­ництві, а 50 % за­ймаються ремонтом та обслуговуванням. Усього 4 % працюючих задіяні у непрофільних видах діяльності.

Вік найбільш застарілого обладнання на СКРК для виробниц­тва покрівельних матеріалів та картону перевищує 25 років. Об­ладнання для виробництва лінолеуму було встановлено 8 років тому, а найновіше обладнання для виробництва палітурного кар­тону було встановлене 2 роки тому.

Підприємство не дійшло висновку, що виробництво трьох ви­дів продукції є найбільш оптимальною структурою його ділової активності. Хоча існує взаємодія у виробництві картону та покрі­вельного матеріалу, в умовах якого картон використовується як сировина для покрівельного матеріалу, підприємство не визначи­ло, чи витрати на його виробництво перевищують ціну, за яку можна було купувати картон у іншого постачальника. Лінолеум є цілком окремою виробничою лінією. Більшість обладнання на заводі 30-річної давності і його амортизація становить 54 %. Ре­монтний цех виконує усі необхідні ремонтні роботи і займається виробництвом значної частки запчастин.

На сьогоднішній день підприємство здійснює такі додаткові види діяльності: утримання сільськогосподарської ферми (сви­ноферма), тепличного господарства, швейного виробництва, м'ясопереробного виробництва (виробництво ковбас і м'ясокоптильний цех).

Питання ля обговорення ситуації № 1

1. Які причини призвели до зменшення обсягів виробництва на Славутському картонно-руберойдовому комбінаті?

2. Запропонуйте можливі підходи до реструктуризації підприємства.

3. Які необхідно провести дослідження і розрахунки для розроблення програми реструктуризації?