Стоматологічні адгезивні системи

Адгезія (від лат. adhaesio – прилипання) – зчеплення поверхонь різнорідних тіл.

В стоматології під терміном “адгезія” розуміють зчеплення стоматологічного матеріалу з тканинами зуба або з іншими матеріалами.

Типи адгезії:

- механічна – за рахунок мікромеханічного зчеплення матеріала з тканинами зуба;

- хімічна – за рахунок утворення хімічного зв’язку матеріала з дентином і емаллю.

З метою поліпшення адгезії композиційних матеріалів до твердих тканин зубів створені так звані бонд-системи (від англ. bond - зв'язок). Існуючі на сьогодні бонд-системи можна умовно розділити на адгезиви до емалі, адгезиви до дентину і так звані багатоцільові (до емалі і дентину в одній пляшечці).

Емалеві адгезиви - ненаповнені або помірно наповнені суміші диакрилатів, які звичайно входять в основну речовину композитів. Використанню емалевих адгезивів передує кислотне протравлення емалі. Під дією кислоти відбувається селективне розчинення периферичних і центральних зон емалевих призм і поверхня емалі під електронним мікроскопом нагадує бджолині стільники. Для кислотного протравлювання емалі звичайно використовують 35-37% розчин або гель ортофосфорної кислоти, який наносять на поверхню емалі на 20-30 сек.

Дентинні адгезиви (праймери) - гідрофільні (тобто сумісні з водою), наносяться на вологу поверхню, яка містить значну кількість органічних речовин.

Адгезивні системи

Поко-ління адгезивної системи	Кіль-кість компо-нентів	Кіль-кість етапів роботи	Етап протрав-лювання	Нанесення праймера	Нанесення адгезива	Представники
Дентинні адгезивні системи
4	Багатокомпонентна	3	+	+	+	"Pro Bond" (Dentsply), "Scotchbond MP Plus" (3M), "Syntac" (Vivadent), "OptiBond" (Kerr) і інш.
5	Однокомпонентна	2	+	+		Prime & Bond 2.0", "Prime & Bond 2.1" (Dentsply), "One Step" (Bisco), Single Bond» (3M), «Optibond Solo» (Kerr) і інш.
6	Багатокомпонентна	1	+			(Adper Prompt L-Pop і Adper Prompt (3M ESPE), Xeno III (Dentsply), Contax (DMG, Німеччина), Se-bond (Kuraray) і ін.).
7	Однокомпонентна	1	+			I Bond (Heraeus Kulzer)

Компомери (гласіозити) – реставраційні матеріали, які представляють собою композитно-іономерні склади. Свою назву ця група матеріалів отримала в результаті комбінації слів КОМПОзит і склойоноМЕР.

З хімічної точки зору компомер – комбінація кислотних груп склойономерних полімерів і фотополімеризованих груп композитних смол. Наповнювачем є частинки реактивного фторалюмосилікатного скла з різними добавками.

Реакція твердіння компомерів. Первинна реакція твердіння відбувається так само, як у композитів, за рахунок світлоініційованої полімеризації мономера, що містить метакрилові групи. Після фотополімеризації при контакті із слиною наступає фаза водопоглинання. За наявності води відбувається реакція між скляними частинками і кислотними групами з вивільненнм іонів металів, які забезпечують поперечне зшивання ланцюжків полімеру з карбоксильними групами (утворюється часткова іономірна структура) і вивільнення з скла іонів фтору. Таким чином, відбувається кислотна реакція, характерна для склойономерів.

Перевагами компомерів перед іншими матеріалами є:

• достатня міцність;

• хороші естетичні властивості;

• виділення фтору;

• взаємодія з адгезивними системами, які не вимагають протравлювання.

Недоліками сучасних компомерів є неможливість застосування в ділянках високого жувального навантаження (зокрема, порожнин типа МОД), недостатня поліруємість (в порівнянні з композиційними матеріалами), можливе фарбування межі пломба-зуб через гігроскопічне розширення матеріалу (Новиков В.С., 2000), а також недостатньо високий карієспрофілактичний ефект.

Показання до застосування компомерів:

• пломбування порожнин III і V класів в постійних зубах;

• реставрація тимчасових зубів (порожнини всіх класів за умови забезпечення абсолютної сухості порожнини на протязі всього часу пломбування);

• пломбування уражень пришийкової локалізації некаріозного ґенезу (клиновидних дефектів, ерозій емалі);

• пломбування невеликих порожнин I і II класів в постійних зубах (після мінімального інвазивного препарування із застосуванням зміцнених компомерів типу Dyrаct АР);

• тимчасове пломбування порожнин I і II класів в постійних зубах;

• пломбування невеликих порожнин всіх класів перед протезуванням (окрім керамічних коронок);

• герметизація фісур (спеціальними компомерними герметиками типу Dyract Seal);

• заміщення дентину при використанні відкритого варіанту «сендвіч-техніки»;

• фіксація ортопедичних і ортодонтичних конструкцій (із застосуванням фіксуючих компомерів хімічного твердіння типу Dyract Cem);

• ретроградне пломбування кореневого каналу;

• оперативне і неоперативне закриття перфорацій стінок кореня.

Правила роботи з компомерами практично повторюють етапи застосування композитного матеріалу за винятком (не завжди) етапу тотального протравлювання при застосуванні адгезивних систем, в яких етап протравлювання відсутній.