
- •Тема 6. Правове регулювання робочого часу
- •1. Основні питання
- •2.Питання для самоконтролю і перевірки
- •3. Вирішити задачі
- •Нормативні матеріали:
- •Література:
- •Тема 7. Правове регулювання часу відпочинку
- •1. Основні питання
- •2. Питання для самоконтролю і перевірки
- •3. Вирішити задачі
- •Нормативні матеріали:
- •Література:
- •Тема 9. Трудова дисципліна і дисциплінарна відповідальність
- •1. Основні питання
- •2. Питання для самоконтролю і перевірки
- •3. Вирішити задачі
- •Нормативний матеріал:
- •Тема 10. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору Основні питання:
- •2. Питання для самоконтролю і перевірки.
- •3. Вирішити задачі.
- •Нормативний матеріал:
- •Література:
Нормативний матеріал:
Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.
Закон України “Про прокуратуру” від 5.11.1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №53. – Ст.793.
Закон України «Про судоустрій і статус судів» від 7.07.2010р. // К., Правова єдність - 2010
Закон України “Про державну службу”. від 16.12.1993р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №52.
Дисциплінарний статут прокуратури України, затв. Постановою Верховної Ради України від 06.11.1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №4. – Ст.15.
Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 294.
Статут про дисципліну працівників зв’язку, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996р. // ЗП України. – 1996. – №15.
Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993р. // ЗП Уряду України. – 1993. – №4-5. – Ст.71.
Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затв. Наказом Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 20.07.1984 р. // Бюлетень Госкомтруда СССР. – 1984. – №11.
Постанова Пленуму Верховного Суду “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996 р. № 9 // Законодавство України про працю. – Львів, 2001. – С.348–349.
Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992р. № 9 // Законодавство України про працю. – Львів, 2001. – С.338-355.
Тема 10. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору Основні питання:
Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом.
Підстави і умови матеріальної відповідальності працівників та її види.
Загальна характеристика обмеженої матеріальної відповідальності.
Повна матеріальна відповідальність працівників: індивідуальна і колективна.
Кратна (підвищена) матеріальна відповідальність.
Визначення розміру збитків та порядок покриття завданої шкоди.
Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, завдану працівнику.
2. Питання для самоконтролю і перевірки.
Яка різниця між матеріальною відповідальністю та майновою за цивільним правом?
Назвіть ознаки нормального виробничо-господарського ризику?
Які обставини виключають матеріальну відповідальність?
Уважно проаналізуйте ст.130 КЗпП України. Як вона узгоджується з загальнотеоретичними висновками про правопорушення як підставу юридичної відповідальності?
Спробуйте обґрунтувати доцільність існування ст.133 КЗпП України.
Чи можна вважати обґрунтованим різне ставлення законодавця до майна працівника і роботодавця? Які перспективи у санкції “не більше середнього місячного заробітку”?
Чи не вийшов Пленум Верховного Суду за межі своїх повноважень у роз’ясненні (див. п.18) Постанови №14 від 29 грудня 1992 р.?
Чи можна вважати, що при колективній матеріальній відповідальності допускається відповідальність без вини?
Проаналізуйте два варіанти добровільного покриття шкоди працівником (ст. 130, ч. 50): а) працівник зобов’язаний відшкодувати шкоду в розмірі “середнього місячного заробітку”, а покрив її повністю рівноцінним майном; б) він зобов’язаний відшкодувати шкоду у підвищеному (кратному) розмірі, а покрив її повністю рівноцінним майном. Яка ваша думка?
У яких випадках вимоги ст.138 КЗпП України (презумпція невинуватості) не справджується в разі притягнення працівників до матеріальної відповідальності?
А яка презумпція діє у сфері відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівникові у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків?
Що слід розуміти під моральною шкодою, які умови її відшкодування? Як Ви гадаєте, чи може право визначати порядок відшкодування моральної шкоди?