Нормативні матеріали:

1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

3. Указ Президента України "Про запровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня" від 26.04.1995р. №334/95.

4. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р.

5. Постанова Кабінету Міністрів України "Про тривалість робочого дня працівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування" від 10.12.1993р. №1010.

6. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затв. наказом Мінтрансу України від 17.01.2002р. № 219.

7. Положення про порядок і умови застосування праці жінок, що мають дітей і працюють неповний робочий час, затв. постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29.04.1980р. // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1980. – №8.

8. Порядок застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затв. наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 23.03.2001р.

9. Постанова Секретаріату ВЦРПС “Про чергування на підприємствах та в установах” від 02.04.1954р. // СНАоТ. – Т.2.

10. Правила визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації України, затв. наказом Мінтрансу України від 02.04.2002р. № 219.

11. Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997р. // Праці і зарплата. – 1997. – №23.

12. Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затв. наказом Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 20.07.1984 р. // Бюлетень Госкомтруда СССР. – 1984. – №11.

13. Щодо встановлення меншої норми тривалості робочого часу, скороченої тривалості робочого часу, запровадження роботи на умовах неповного робочого часу та правомірності надання відпусток без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням у разі простою з незалежних від працівників причин. Роз'яснення Держнаглядохоронпраці від 15.02.2001р. № 10-171.

Література:

1. Венедиктова В. Регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової економіки // Право України. – 1999. – № 7. – С.104.

2. Венедиктов В.С., Венедиктова В.М. Рабочее время и время отдыха по действующему законодательству о труде Украины. Учеб. пособие. – Харьков: Ун-т внутр. Дел, 1998. – 51 с.

3. Волегов Ю.Б. Проблемы перестройки законодательства о труде // Социалистический труд. – 1988. – №6.

4. Мацюк А.Р., Симорот З.К. Трудовое право в вопросах и ответах. – К. 1988.

5. Поляков Б. Робочий час і час відпочинку у виробничих кооперативах: соціологічно-правові питання // Радянське право. – 1990. – №10.

6. Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. – К: А.С.К., 2000.

7. Сыроватская Л.А. О правовом регулировании рабочего времени. –М. 1981.

8. Ярхо А. Реформа трудового законодательства: рабочее время // Социалистический труд. – 1989. – №11.