4 Визначення коефіцієнтів аварійності
1. Коефіцієнт аварійності являє собою добуток частинихкоефіцієнтів, які враховують вплив окремих елементів плану і профілю:
Кав. = П кі (4.1)
де кі – відношення кількості ДТП на ділянці дороги з різними елементами плану і профілю до кількості ДТП на еталонній прямій ділянці з проїзною частиною, ширина якої 7,5 м, шорстким покриттям і укріпленими узбіччями, ширина яких становить 3,5 м.
2. Значення коефіцієнтів аварійності, які наведені у таблиці 1, основані на аналізі статистики ДТП і можуть бути застосовані для доріг у рівнинній та пагористій місцевостях.
Таблиця 4.1 - Коефіцієнти аварійності
інтенсивність руху, тис. авт/доба |
3 |
5 |
7 |
9 |
11 |
13 |
15 |
20 |
К1 ( 2-во смугові дороги) |
0,75 |
1,00 |
1,30 |
1,70 |
1,80 |
1,5 |
1,0 |
0,6 |
К1 ( 3 смугові дороги)1 |
0,65 |
0,75 |
0,90 |
0,96 |
1,25 |
1,50 |
1,30 |
1,00 |
К1 ( 3 смугові дороги)2 |
0,94 |
1,18 |
1,28 |
1,37 |
1,51 |
1,63 |
1,45 |
1,25 |
інтенсивність руху, тис. авт/доба |
10 |
15 |
18 |
20 |
25 |
28 |
30 |
|
К1 ( 4-х смугові дороги) |
1,00 |
1,10 |
1,30 |
1,70 |
2,20 |
2,80 |
3,40 |
|
Ширина проїзної частини, м |
6 |
7 |
7,5 |
0,9 |
10,5 |
14-153 |
144 |
|
К2 ( при укріплених узбіччях) |
1,35 |
1,05 |
1,00 |
0,80 |
0,70 |
0,60 |
0,50 |
|
К2 ( при не укріплених узбіччях) |
2,50 |
1,75 |
1,50 |
1,00 |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
|
Ширина узбіччя, м |
0,5 |
1,5 |
2,0 |
3,0 |
4,0 |
|
|
|
К3 ( 2-во смугові дороги) |
2,2 |
1,40 |
1,20 |
1,00 |
0,8 |
|
|
|
К3 ( 3 смугові дороги) |
1,37 |
0,73 |
0,65 |
0,49 |
0,35 |
|
|
|
Поздовжній уклон, % |
20 |
30 |
50 |
70 |
80 |
|
|
|
К4 |
1,00 |
1,25 |
2,50 |
2,80 |
3,00 |
|
|
|
1
При розмітці проїзної частини на 3 смуги
руху
2 При розмітці осьовою лінією
3 Без розподільної смуги
4 З розподільною смугою
Радіус кривих в плані, м. |
100 |
150 |
200-300 |
|
400-600 |
1000-2000 |
2000 |
|
К5 |
5,4 |
4,0 |
2,25 |
|
1,6 |
1,25 |
1,0 |
|
Видимість, м. |
50 |
100 |
150 |
200 |
250 |
350 |
400 |
500 |
К6 в плані |
3,6 |
3,0 |
2,7 |
2,25 |
2,0 |
1,45 |
1,2 |
1,0 |
К6 в профілі |
5,0 |
4,0 |
3,4 |
2,5 |
2,4 |
2,2 |
1,4 |
1,0 |
Ширина проїзної частини мостів по відношенню до проїзної частини дороги |
Менша на 1м |
Дорівн-ює |
Ширша на 1м |
Шир-ша на 2м |
Дорівнює ширині земляного полотна |
|
|
|
К7 |
6,0 |
3,0 |
2,0 |
1,5 |
1,0 |
|
|
|
Довжина прямих ділянок, км |
3,0 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
|
|
К8 |
1,0 |
1,1 |
1,4 |
1,6 |
1,9 |
2,0 |
|
|
Тип пересічення |
В різних рівнях |
Кільце-ві пересі-чення
|
В одному рівні при інтенсивності руху на дорозі, що пересікається, % від сумарної на двох дорогах
|
|
|
|
|
|
|
10 |
10-20 20 |
|
|
|
|
||
К9 |
0,35 0,7 1,5 |
3,0 4,0 |
|
|
|
|
||
Пересічення в одному рівні, інтенсивність руху по основній дорозі, авт/добу |
1600-3500 |
3500-5000 |
5000-7000 |
і біль-ше |
|
|
|
|
К10 |
2,0 |
3,0 |
4,0 |
|
|
|
|
|
Видимість пересічення в одному рівні з дороги, що примикає, м |
60 |
60 - 40 |
40 - 30 |
30 -20 |
20 |
|
|
|
К11 |
1,0 |
1,1 |
1,65 |
2,5 |
5,0 |
|
|
|
Кількість основних смуг на проїзній частині для прямих напрямків руху |
2 |
3 без розмітки смуг руху |
3 з розміткою смуг руху |
4 без розподільної смуги руху |
4 з розподільної смугою руху |
|
К12 |
1,0 |
1,5 |
0,9 |
0,8 |
0,65 |
|
Відстань проїзної частини від забудови, м |
501 |
50-202 |
50-203 |
20-103 |
104 |
105 |
К13 |
1,0 |
1,25 |
2,5 |
5,0 |
7,5 |
10,0 |
Довжина населеного пункту, км |
0-100
|
100-200 |
200-400 |
|||
К15 |
2,5 |
1,9 |
1,5 |
|||
Характеристика покриттів |
Слизьке забруднене |
Слизьке |
Чисте сухе |
Шорстке старе |
Шорстке нове |
|
коефіцієнт зчеплення при швидкості 60 км/год |
0,2-0,3 |
0,4 |
0,6 |
0,7 |
0,75 |
|
К16 |
2,5 |
2,0 |
1,3 |
1,0 |
0,75 |
|
Ширина розподільної смуги, м |
1 |
2 |
3 |
5 |
10 |
15 |
К17 |
2,5 |
2,2 |
1,5 |
1,0 |
0,5 |
0,4 |
Відстань від кромки прїзної частини до обриву, м |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
2 |
3 |
5 |
К18 (без огорожі) |
4,3 |
3,7 |
3,2 |
2,375 |
2,0 |
1,0 |
К18 (з огорожею) |
2,2 |
2,0 |
1,85 |
1,75 |
1,4 |
1,0 |
1 Населений пункт з одного боку дороги.
2 Населений пункт з одного боку дороги, але є тротуари або пішохідні доріжки.
3 Населений пункт з двох боків дороги, але є тротуари або пішохідні доріжки.
4 Для місцевого руху смуги відсутні, є тротуари.
5 Для місцевого руху смуги та тротуари відсутні
3.Підсумковий коефіцієнт аварійності є добутком частинних коефіцієнтів.
4. Кожний елемент автомобільної дороги характерезується певними значеннями зони впливу, які наведені в табл.4.2
Таблиця 4.2 – Зони впливу елементів автомобільної дороги
Елемент дороги |
Зона впливу |
Підйоми і спуски
Пересічення в одному рівні Криві в плані з забезпеченною видимістю при R>400м Криві в плані з незабезпеченою видимістю при R<400м Мости і шляхопроводи Ділянки в місцях впливу бічних перешкод і з глибокими обривами біля дороги Ділянки підходів до тунелів Населені пункти |
100м за вершиною підйому, 150м після підошви спуску В кожний бік по 50м
Те саме
Те саме по 100м Те саме по 75м
Те саме по 50м Те саме по 150м Те саме |
За значенням підсумкових коефіцієнтів аварійності будують лінійний графік (Додаток Б)
Графік будують у такій послідовності:
1. Викреслюють сітку графіка на аркуші міліметрового паперу і заповнюють її вихідними даними. Наносять елементи плану, від яких залежить безпека руху. Фіксують інтенсивність руху, відстань видимості, ширину проїзної частини та узбіччя.
2. Вписують значення частинних коефіцієнтів аварійності у відповідні рядки з урахуванням довжини зон впливу окремих елементів.
3. Дорогу розбивають на однорідні за умовами руху ділянки.
4. Перемножують частинні коефіцієнти аварійності і визначають підсумковий коефіцієнт аварійності для кожної характерної ділянки дороги і записують їх у відповідну графу. (Для спрощення розрахунків спочатку доцільно виділити частинні коефіцієнти, які є постійними для всієї дороги, знайти їх добуток, а потім визначити підсумкові коефіцієнти аварійності для кожного окремого елемента плану і профілю).
5. Будують лінійний графік зміни коефіцієнтів аварійності вздовж дороги.
6. Проводять границі допустимих значень коефіцієнтів аварійності і виділяють небезпечні для руху ділянки.