§ 4. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин

Цивільні правовідносини виникають, змінюються або припиняю­ться лише з настанням певних життєвих обставин (фактів реальної дійсності), що враховуються законодавством. Такі обставини отри­мали назву юридичних фактів. Між тим серед фактів реальної дійсно­сті юридичними фактами єлишє ті з них, з якими саме норми пра­ва пов 'язують виникнення, зміну або припинення цивільних право­відносин. Так, якщо у віддаленій місцевості, де не було населених пунктів, сталася повінь, то це зовсім не означає, що йдеться про юри­дичний факт, бо дана повінь навряд чи могла викликати настання якихось юридично значимих наслідків. Коли ж це стихійне лихо стає причиною неможливості здійснення та виконання учасниками дого­вірних відносин прав та обов'язків, дана обставина стає фактом, що має юридичне значення, або юридичним фактом, тому що з нею по­в'язується настання певних юридичних наслідків. Таким чином, юри­дичний факт - головна умова виникнення і динаміки (зміни та припинення) цивільних правовідносин.

Виходячи з визначення юридичних фактів, а також з тих правових наслідків, які вони за собою тягнуть, юридичні факти поділяються на правоутворюючі, провозмінюючі та правоприпиняючі

Цивільне законодавство містить перелік юридичних фактів, що є підставою виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідно­син (ст. 11 ЦК). З урахуванням цього юридичні факти класифіковані на певні види:

за вольовою ознакою вони поділяються на юридичні дії та юридичні події. Юридичні дії- це факти, які нороджують, змінюють або при-

пиняють юридичні правовідносини на основі волевиявлення осіб.

За правилом, цивільні правовідносини пов'язані з активними діями їх учасників (укладення договору, передача майна, видача довіреності то­що). Однак в окремих випадках цивільні правовідносини можуть бути пов'язані не тільки з активними діями, а саме з пасивною поведінкою їх учасників, тобто фактом утримання від вчинення певної дії. Так, за договором найму житлового приміщення наймач зобов'язаний викорис­товувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збережен­ня житла, підтримувати його в належному стані, тобто проводити по­точний ремонт. Між тим він не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця (ст. 815 ЦК). Звідси юри­дичні дії поділяються на правомірні та неправомірні, причому обидва види вказаних дій можуть бути підставою виникнення, зміни або припи­нення цивільних правовідносин.

Правомірні дії поділяються на юридичні акти - дії, спрямовані на динаміку цивільних правовідносин, і юридичні вчинки - дії, які тяг­нуть правові наслідки, незалежно від їх спрямованості.

Широке коло юридичних фактів представляють правомірні дії фізичних та юридичних осіб. Серед них розрізняють декілька са­мостійних видів: договори та інші правочини; акти органів державної влади України, органів влади АРК та органів місцевого самовряду­вання; рішення суду; юридичні вчинки.

Договори, безумовно, є найпоширенішим видом правомірних юридичних дій. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК). Вчиняючи правочин, учасники правовідношення діють для до­сягнення певної юридичної мети (наприклад, для отримання майна у власність або користування).

Акти органів державної влади України, органів влади АРК та ор­ганів місцевого самоврядування - це владні розпорядження уповно­важених органів, які спричиняють виникнення, зміну і припинення цивільних правовідносин та є обов'язковими для відповідних суб'єк­тів (наприклад, видача громадянину ордера на житлове приміщен­ня). Вказані акти мають бути видані відповідними органами, які не є безпосередньо учасниками правовідносин, але з їх виданням виникають права та обов'язки у осіб, щодо яких відповідний акт видано.

Рішення суду, як правило, є підставою виникнення, зміни чи при­пинення цивільних правовідносин тільки у сукупності з іншими юри­дичними фактами. При цьому рішення суду стає одним з найважли­віших фактів, що породжує правові наслідки. Наприклад, фізична особа може бути визнана такою, що померла, за наявності наступних юридичних фактів: а) якшо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце перебування останньої; б) строк, протягом яко­го людина є відсутньою, складає не менш як три роки; в) є відповідне рішення суду, яке набрало чинності, про оголошення особи помер­лою. Після набуття чинності рішенням суду виникають відповідні

Розділ Л

ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

91

правові наслідки — відкривається спадщина, визначається коло спад­коємців, кредиторів, склад спадщини тощо.

Юридичні вчинки — це правомірні дії, що спричиняють виникнен­ня, зміну та припинення цивільних правовідносин незалежно від волі осіб, які їх вчинили. Так, автор відкриття або винаходу не обов'язко­во усвідомлює юридичні наслідки такого вчинку. Безпосередньою метою його діяльності є саме досягнення наукового результату, але у зв'язку з цим виникає низка цивільно-правових наслідків — автор от­римує певні майнові та немайнові права, тому створення результату творчої праці є юридичним вчинком.

Неправомірними визнаються дії, які суперечать нормам права, до­говору, порушують права учасників цивільних відносин, тобто ци­вільні правопорушення. Найбільш поширеним прикладом неправо­мірних дій є дії із заподіяння шкоди. В результаті вчинення таких дій між особою, що заподіяла шкоду, та потерпілим виникає цивільне правовІдношення, в силу якого правопорушник зобов'язаний відшко­дувати потерпілому завдані його неправомірними діями збитки, а по­терпілий має право вимагати цього.

Події- це обставини, настання яких не залежить від волі та свідомо­сті людини. У дану групу включаються найрізноманітніші види юри­дичних фактів, як такі, що повністю не підпадають під контроль людини (стихійні лиха - повені, землетруси, смерчі, зсуви тощо), так і ті, котрі тією чи іншою мірою пов'язані з людською діяльністю, однак в силу об'єктивного характеру свого розвитку не можуть бути підпорядковані волі людини (війни, епідемії, епізоотії тощо). Як такі події не мають нічого юридичного, але закон пов'язує з ними певні юридичні наслідки. Наприклад, внаслідок смерчу майно, яке належало людині, було пошко­джене повністю або частково. Але власник застрахував його, уклавши договір страхування з відповідною страховою організацією. Внаслідок виникнення страхового випадку (смерчу) виникає обов'язок страховика сплатити власнику майна певне страхове відшкодування.

Вище було розглянуто окремі види юридичних фактів (дії та по­дії), які є підставою виникнення юридичних наслідків. Але у деяких випадках для виникнення, зміни та припинення цивільних правовід­носин необхідна наявність не одного, а декількох юридичних фактів, їх сукупності. В цьому разі мова йде про юридичний склад.

У праві розрізняють три види юридичних складів відповідно до того, яким чином пов'язані між собою юридичні факти, що до них входять:

а) склад з незалежним накопиченням елементів;

б) склад з послідовним нагромадженням елементів;

в) альтернативний склад¹.

У цивільному праві найширше застосування мають юридичні склади з послідовним накопиченням елементів, що передбачає пев-

¹ Исаков В. Б. Фактический состав в механизме правового регулирования. — Сара­ тов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. - С. 33-37. ....

ний порядок появи кожного з елементів складу. Цей принцип діє, на­приклад, у разі виникнення правовІдношення щодо відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, що потерпіла від злочину. Для виникнення юридичних прав та обов'язків сторін необхідна така послідовність юридичних фактів: 1) заподіяння шкоди потерпілому внаслідок скоєння злочину та 2) здійснення закладом охорони здо­ров'я певних витрат на стаціонарне лікування потерпілого (ст.1206 ЦК), Зрозуміло, що фактичний склад у цьому випадку може формува­тися лише у такій послідовності.

Склад, який моделюється за альтернативним типом зв'язку юридич­них фактів, передбачає наявність низки юридичних фактів, кожен із яких може стати підставою настання юридичних наслідків (виникнення, зміни чи припинення правовздношення). Прикладом такого зв'язку юридичних фактів може слугувати виникнення відповідальності підряд­ника за неналежну якість роботи. Підрядник буде нести відповідаль­ність за наявності одного з двох юридичних фактів: а) виконання роботи з відступами від договору, які її погіршили; б) виконання з іншими недо­ліками, що роблять її непридатною для передбаченого в договорі вико­ристання. Таким чином, обов'язок підрядника виникає за наявності пер­шої або другої обставини (альтернативно).

Юридичний склад може, в принципі, моделюватися таким чином, що окремі юридичні факти, які до нього входять, виникають незалеж­но один від одного в будь-якій послідовності. Після появи останнього з необхідної сукупності фактів юридичний склад стає завершеним, що викликає виникнення, зміну чи припинення правовІдношення (суб'єктивних прав та обов'язків його учасників). Таким чином, тут діє принцип незалежного накопичення елементів складу. При цьому не має значення, який з наведених фактів виник раніше. Важливим є результат - наявність усіх фактів у сукупності.

У юридичній літературі зазначається, що у праві існує особлива категорія юридичних фактів - ті, які мають складну структуру (складні юридичні факти) І характеризуються за допомогою не од­нієї, а декількох ознак¹. Такі складні факти слід відрізняти від юри­дичного складу як сукупності юридичних фактів. Наприклад, запо­діяння шкоди - єдиний юридичний факт, який тягне за собою виникнення певних юридичних наслідків (обов'язок особи, яка завда­ла шкоду, її відшкодувати і право потерпілого на відшкодування). У той же час заподіяння шкоди характеризується сукупність наступних елементів: а) протиправна поведінка; б) шкода; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіянням шкоди; г) вина особи, яка заподіяла шкоду. Але всі ці елементи становлять не окремі юри­дичні факти, а ознаки єдиного складного юридичного факту - факту заподіяння шкоди потерпілому.

¹ Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве. - М.: Гос-юриздат,1958.-С. 57.

Розділ П

ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ