§ 5. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю

Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які зви­чайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адек­ватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секрет­ності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію (ст. 505 ЦК).

Ознаки комерційної таємниці: інформація має комерційну цін­ність; інформація, що становить комерційну таємницю, не відома ін­шим особам та відсутній вільний доступ до неї на законних підставах; вжито заходів для охорони конфіденційності інформації.

Комерційна таємниця як об'єкт інтелектуальної власності має свої особливості. По-перше, вона відрізняється найбільшою універсаль­ністю, оскільки комерційною таємницею можуть бути відомості тех­нічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого ха­рактеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути

віднесені до комерційної таємниці. По-друге, для виникнення прав на комерційну таємницю не вимагається виконання будь-яких формаль­ностей, офіційного визнання її охороноздатності та державної реєс­трації. По-третє, оскільки в її основі лежить фактична монополія певної особи на деякі знання, то строк чинності права інтелектуаль­ної власності на комерційну таємницю чітко не визначений і обме­жується строком існування сукупності зазначених ознак комерційної таємниці.

Деякі знання, які залишають у режимі секретності, могли б бути в установленому законодавством порядку кваліфіковані як винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Однак доцільність способу пра­вової охорони залежить від ряду факторів і оцінюється комплексно. Так, якби у свій час був запатентований спосіб виготовлення напою кока-кола, то на сьогоднішній день ці знання були б суспільним над­банням і вільно використовувалися у зв'язку з закінченням строку правової охорони.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є: право на використання комерційної таємниці; виключ­не право дозволяти використання комерційної таємниці; виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці; інші майнові права інтелекту­альної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором. Саме ця особа мо­же розпорядитися належним їй об'єктом, зокрема, шляхом розкриття відомостей невизначеному колу осіб, що потягне за собою припинен­ня монопольних прав.

Такі ж самі наслідки настають і у випадку, якщо іншим особам ця інформація стала відома з інших правомірних джерел, наприклад, у зв'язку з паралельним винахідництвом. Відповідно порушенням пра­ва на комерційну таємницю є заволодіння відомостями, що станов­лять комерційну таємницю, за допомогою незаконних методів.

Органи державної влади зобов'язані охороняти від недобросовіс­ ного комерційного використання інформацію, яка є комерційною та­ ємницею та створення якої потребує значних зусиль і яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність, по­ в'язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охоро­ няється органами державної влади також від розголошення, крім ви­ падків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту насе­ лення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного використання. Органи державної влади зобов'язані охороняти комерційну таємницю також в інших випадках, передба­ чених законом (ст. 507 ЦК). ;: j. u і 6 і

Ш78 - - _\

ЗМІСТ з

м ПЕРЕДМОВА S

її Розділ І. Загальні положення _н

цивільного права :

ї Глава 1. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО - ГАЛУЗЬ ПРИВАТНОГО ПРАВА 5

Глава 2. АКТИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА 28

Глава 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИВІЛЬНОГО ПРА­ ВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 48

Глава 4. НАУКА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА І ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 66

Розділ II. Цивільні правовідносини

Глава 5. ПОНЯТТЯ І ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВО­ ВІДНОСИН 81

Глава 6. ФІЗИЧНА ОСОБА ЯК СУБ'ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВО­ ВІДНОСИН 92

Глава 7. ЮРИДИЧНА ОСОБА ЯК СУБ'ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРА­ ВОВІДНОСИН 111

Глава 8. ДЕРЖАВА УКРАЇНА, АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ - УЧАСНИКИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН..., 159

Глава 9. ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ 166

Глава 10. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА 199

Глава 11. ПРАВОЧИНИ 215

Глава 12. ПРЕДСТАВНИЦТВО І ДОВІРЕНІСТЬ 244

Розділ ПІ. Здійснення та захист -

суб'єктивних цивільних прав ¹

Глава 13. ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЗАХИСТ СУБ'ЄКТИВНИХ ЦИ­ ВІЛЬНИХ ПРАВ 254.

' Глава 14. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 268

Глава 15. СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ. ПО­ ЗОВНА ДАВНІСТЬ 291

479

Розділ IV. Право власності та інші речові права

Глава 16. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ВЛАС­ НОСТІ. 301

Глава 17. НАБУТТЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ .... 320

Глава 18. ПРАВО СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 337

Глава 19= ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ 349

Глава 20. РЕЧОВІ ПРАВА НА ЧУЖЕ МАЙНО 357

Розділ V. Спадкове право

Глава 21. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СПАДКУВАННЯ 371

Глава 22, СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ 381

Глава 23. СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ 392

Глава 24. ЗДІЙСНЕННЯ СПАДКОВИХ ПРАВ 396

Розділ VI. Право інтелектуальної власності

Глава 25. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ІНТЕЛЕК­ ТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 401

Глава 26. АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА 412

Глава 27. ПАТЕНТНЕ ПРАВО .....' 439

Глава 28. ПРАВОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ УЧАСНИ­ КІВ ЦИВІЛЬНОГО ОБОРОТУ, ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ 454

Глава 29. ІНШІ ОБ'ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 469