Висновок

Наука і практика антикризового управління знаходяться в стадії початкового розвитку. Мінливі умови функціонування компаній, а також деякі зміни, що відбуваються в мисленні і психіці людини, формують нові пріоритети і концепції АКУ. Антикризове управління як новий тип менеджменту, базується на передбаченні появи кризових ситуацій, пом'якшенні плину і наслідків криз у господарській діяльності підприємств. Проте, система АКУ не існує відособлено, вона заснована на класичній теорії менеджменту й існує разом з нею. Система АКУ тісно взаємозалежна з теорією і практикою стратегічного управління підприємством, інноваційним й інвестиційним менеджментом, маркетингом, теорією мотивації, виробничим (операційним) менеджментом. Вона нероздільна також із проблемами прогнозування, теорією ризиків, стійкості й інвестиційних процесів в економіці.

Антикризове управління підприємством, відбиваючи професійні знання, уміння і навички менеджера АКУ, поступово перетворюється в самостійну галузь науки, що має власну структуру знань, практичний досвід і методологію. Однак таких знань і досвіду поки що недостатньо, як недостатньо і наукової, учбово-методичної і довідкової літератури в галузі антикризового управління.

Боязкі спроби видання деяких підручників і навчальних посібників (в основному російських) базуються, як правило, на макроекономічних процесах суспільства, не торкаючись чи майже не торкаючись проблеми антикризового управління підприємством. У кращому випадку (і найчастіше) розглядають проблеми банкрутства і пов'язані з ним дії, які можна легко відшукати практично в будь-якому підручнику економіки. Приємним виключенням становить підручник, підготовлений авторським колективом під керівництвом доктора економічних наук, професора Е.М.Короткова в 2000р., яким із задоволенням користувався автор даного посібника. Окремі питання, розглянуті в підручнику, нами запозичені цілком, а деякі дороблені з урахуванням наявної точки зору.

У даній роботі викладений ряд питань, що є результатом багаторічних досліджень і напрацювань автора в галузі стійкості функціонування підприємств, і зроблена спроба викладу їх в ув'язуванні з роботами інших дослідників і фахівців, що ведуть роботу в даному напрямку. Як уже говорилося, нашою метою був виклад проблем антикризового управління, що стосуються, в першу чергу, первинної ланки економіки — підприємства. При цьому, питання, пов'язані з банкрутством не розглядалися, тому що вони цілком успішно викладені в ряді видань СНД і України.

Звичайно, не всі проблеми антикризового управління вдалося розкрити, як хотілося. Проте, даний навчальний посібник, є одним з перших в Україні, і ми сподіваємося, що він стане свого роду введенням у складну галузь знань під назвою "Антикризове управління".