
- •Антикризове управління підприємством – Василенко
- •Розділ 1. Кризи і стійкість підприємств
- •Глава 1. Кризи підприємства і завдання антикризового управління
- •1.1. Загальні поняття про кризу і кризові явища
- •1.2. Причини виникнення кризи
- •1.3. Види криз
- •1.4. Симптоми і розпізнавання криз
- •1.5. Мета і завдання антикризового управління
- •Глава 2. Макрокризи і державне регулювання
- •2.1. Суть і причини появи економічних криз
- •2.2. Фази циклу і їх прояв
- •2.3. Види економічних криз
- •2.4. Макросередовище і державне втручання
- •2.5. Вплив макроекономічних проблем на підприємства
- •Глава 3. Умови функціонування виробничих систем
- •3.1. Характерні риси економіки України і підприємств постприватизаційного періоду
- •3.2. Загальне поняття системи і її види
- •3.3. Соціально-економічні системи і середовище
- •3.4. Взаємодія і розвиток соціально-економічних систем
- •3.5. Склад і зміст системи управління
- •Глава 4. Основні умови стійкого розвитку організації
- •4.1. Концептуальні моделі функціонування організацій
- •4.2. Рівновага і стійкість організаційних систем
- •4.3. Роль комунікацій у стабільному розвитку організацій
- •4.4. Розвиток організаційної структури підприємства
- •4.5. Організаційна структура і культура як фактори стійкого розвитку підприємства
- •Розділ 2. Розвиток організацій і необхідність антикризового управління
- •Глава 5. Життєвий цикл підприємства і стійкість розвитку організації
- •5.1. Життєві цикли організацій і їх зміст
- •5.2. Циклічність розвитку організацій
- •5.3. Поняття стійкості і її види
- •5.4. Стійкість підприємства і кризи
- •5.5. Можливість криз і антикризове управління
- •Глава 6. Керовані перемінні в організації й антикризове управління
- •6.1. Загальна характеристика внутрішніх перемінних
- •6.2. Організаційно-технологічні компоненти керованих перемінних
- •6.3. Завдання і ресурси в організації
- •6.4. Взаємовплив внутрішніх перемінних
- •6.5. Внутрішні перемінні як потенціал фірми і джерело її дестабілізації
- •Глава 7. Основні закони функціонування і розвитку підприємств
- •7.1. Загальні поняття про закони. Закон синергії
- •7.2. Закон розвитку
- •7.3. Закон інформованості й упорядкованості
- •7.4. Закон єдності аналізу і синтезу
- •7.5. Закони і закономірності як фактор стабільності роботи підприємства
- •Глава 8. Функціональне й антикризове управління
- •8.1. Основні функції управління і якість їх реалізації
- •8.2. Технологія і техніка забезпечення процесу управління
- •8.3. Операційна (виробнича) система і її основні функції
- •8.4. Функціональний менеджмент і необхідність антикризового управління
- •8.5. Основні ознаки антикризового управління
- •Розділ 3. Основні домінанти антикризового управління
- •Глава 9. Економічна безпека і гнучкість функціонування підприємства
- •9.1. Стратегічний потенціал як аспект економічної безпеки фірми
- •9.2. Конкурентоспроможність, адаптація і гнучкість виробництва
- •9.3. Гнучкість виробничого потенціалу фірми
- •9.4. Гнучкий розвиток підприємств
- •9.5. Гнучкість системи управління персоналом
- •Глава 10. Маркетинг в антикризовому управлінні
- •10.1. Мета і місце маркетингу в антикризовому управлінні
- •10.2. Ключові маркетингові стратегії антикризового управління
- •10.3. Внутрішні перемінні і зовнішнє середовище в антикризовому маркетингу
- •10.4. Моделювання процесу ухвалення рішення при виході на ринок нових товарів
- •10.5. Використання засобів маркетингу і комунікацій
- •Глава 11. Роль інновацій в антикризовому управлінні
- •11.1. Система інноваційного управління підприємством
- •11.2. Інноваційний потенціал і стратегія підприємства
- •11.3. Організаційно-економічний механізм управління інноваційним процесом
- •11.4. Інноваційне проектування
- •11.5. Система безупинного поліпшення продуктів і процесів (сбппп)
- •Глава 12. Інвестиційна антикризова діяльність на підприємстві
- •12.1. Мета і завдання інвестиційного процесу
- •12.2. Джерела фінансування інвестиційних програм
- •12.3. Оцінка інвестиційної привабливості фірми
- •12.4. Оцінка інвестиційних проектів
- •12.5. Фінансовий лізинг
- •Розділ 4. Методи і прийоми антикризового менеджменту
- •Глава 13. Антикризовий менеджмент і стійкість фірми
- •13.1. Організаційно-економічні передумови антикризового управління
- •13.2. Взаємодія керуючої і керованої підсистем
- •13.3. Неузгодженість систем і проблеми стійкості
- •13.4. Особливості прогнозування і планування в антикризовому управлінні
- •13.5. Концептуальна модель безупинного стратегічного планування
- •Глава 14. Поточне планування й оперативне управління в антикризовому менеджменті
- •14.1. Планування як особливий тип прийняття управлінських рішень
- •14.2. Бюджетне планування (бюджетування) діяльності підприємства
- •14.3. Статичне і гнучке бюджетування
- •14.4. Вибір найкращого плану й еластичність рішень
- •14.5. Оперативне управління виробництвом за допомогою оперограм
- •Глава 15. Антикризове управління і діагностика криз
- •15.1. Фактори і принципи антикризового управління
- •15.2. Процеси антикризового управління
- •15.3. Резервування і управління запасами з урахуванням ризику
- •15.4. Технологія антикризового управління
- •15.5. Етапи і методи діагностики кризи
- •Розділ 5. Управління в кризовій ситуації
- •Глава 16. Організація робіт з виходу фірми з кризи
- •16.1. Ситуаційний підхід до управління в кризовій ситуації
- •16.2. Створення антикризової команди (робочої групи) і вироблення дій
- •16.3. Аналіз і прогнозування розвитку кризової ситуації
- •16.4. Система прийняття рішень в умовах кризи
- •16.5. Забезпечення, реалізація антикризових заходів й аналіз наслідків
- •Глава 17. Роль людського фактора в кризових ситуаціях
- •17.1. Основні напрямки діяльності антикризової команди
- •17.2. Стимулювання і мотивація ефективності праці працівників
- •17.3. Аналіз структури персоналу підприємства
- •17.4. Система антикризового управління персоналом
- •Глава 18. Менеджер в антикризовому управлінні
- •18.1. Галузь діяльності менеджера в антикризовому управлінні
- •18.2. Модель менеджера антикризового управління
- •18.3. Дії менеджера в кризовій ситуації
- •18.4. Рольова поведінка менеджера
- •Висновок
6.4. Взаємовплив внутрішніх перемінних
Як показали міркування, наведені раніше, зміну мети організації автоматично спричиняє послідовна зміна всього ланцюжка розглянутих найважливіших внутрішніх перемінних. У той же час виділення окремих ресурсів, релевантних події, викликає визначені зміни в динамічних зв'язках складових перемінних системи. Так, наприклад, виділення яких-небудь додаткових матеріалів обов'язково спричинить собою зміну фінансових ресурсів, зміну складу виконавців, що викликає зміну завдань, структурних перетворень, функціональних зон системи. А ті ж зміни в більшому масштабі можуть спричинити зміни не тільки згаданих перемінних, але й у цілому фірми.
Ресурси в процесі управління виконують визначені функції, взаємодіючи між собою. З кожною дією пов'язано дві події:
початок дії;
закінчення дії.
Так, дія обслуговування клієнта касиром пов'язана з подіями "Початок обслуговування" і "Закінчення обслуговування". Ці події розірвані в часі, причому тривалість дії, як правило, є випадковою величиною, що залежить від багатьох причин: вид обслуговування, втома працівника, зовнішні перешкоди, захоплення розмовою й ін. Прикладами дій для виробничої ділянки служать робота з транспортування заготівлі, обробка деталі, переналагодження верстата і т.д.
Дія, як правило, являє собою цілеспрямований захід, виконуваний під впливом управління і спрямована на виконання окремих завдань з досягнення поставленої мети. Тому дія планується і може знаходитися в наступних станах:
заплановано;
почато;
закінчено;
перервано з якої-небудь причини.
При успішному закінченні дії можна вважати, що поставлена мета досягнута. Однак невдача може привести до таких змін у організації чи системі управління, що порушують сталу збалансованість складових системи. Такі зміни в системі можуть вивести її з-під контролю і привести організацію до кризи. Це часто відбувається під тиском агресивних факторів зовнішнього середовища, що перевищують внутрішню протидію фірми. Виходить, збалансованість внутрішніх перемінних і їхня сила повинні успішно протистояти зовнішнім впливам.
Теоретичною основою наведеного виразу є закон самозбереження: кожна матеріальна система {організація, колектив, родина) прагне зберегти себе (вижити) і використовує для досягнення цього весь свій наявний потенціал.
Таким чином, загальна сума творчих ресурсів організації, повинна бути більше суми зовнішніх і внутрішніх руйнівних ресурсів. Іноді ліву частину у формулі (2.1) називають "енергією переконаності", а праву частину — "енергією ліквідації"".
Величини Vn і V2i можуть впливати на організацію як позитивно, так і негативно. Наприклад, конкуренти бажають витиснути компанію з її сегмента ринку і затрачають на це фінанси і час. Можливі три варіанти розвитку подій:
у компанії немає ресурсів для протистояння і вона зазнає істотних збитків чи ліквідується;
компанія має достатню кількість ресурсів, щоб залишитися на своїх позиціях;
твердий натиск на компанію з боку конкурентів активізує її діяльність, підвищує сумарний потенціал компанії настільки, що вона або залишається на ринку з новою продукцією, або розширює сегмент ринку з колишньою продукцією. При позитивному впливі параметри Vn і V2i збільшують як енергію утримання, так і енергію ліквідації, при негативному — збільшують тільки енергію ліквідації.
Таким чином, у компанії під впливом будь-яких зовнішніх чи внутрішніх збурювань результати діяльності організації можуть бути різні. Вони можуть бути або творчими, або руйнівними. Тому дану обставину необхідно завжди враховувати не тільки при виборі об'єктивно назрілого рішення, але і при необхідності прогнозувати можливі наслідки реалізації прийнятого управлінського рішення, що дозволить працювати організації більш стійко.