2.5. Вплив макроекономічних проблем на підприємства

Важливим фактором, що впливає на первинні ланки економіки (підприємства) у даний час, — це загальносистемна криза державного управління, що охоплює технічний базис, економіку, соціальну сферу, політику, право і т.п. Ці структурні найважливіші елементи держави знаходяться в такій взаємній невідповідності, коли розбалансованість системи не може бути переборена без відповідних радикальних перетворень.

Ознаки появи даної кризи можуть бути визначені у такий спосіб:

тривалий, прихований чи явний, параліч державної влади, повна втрата державними структурами можливостей, потенціалу керуючого впливу, стратегічної ініціативи і творчості, часте звертання владних осіб до популістських обіцянок, зміни курсу, кадрової "чехарди", "зигзагової" політики;

підвищена критична активність, напір незадоволених мас;

абсолютне і відносне зубожіння значної частини населення, різке падіння рівня життя, руйнування звичного способу життя людей, що позбавилися роботи, достатнього матеріального благополуччя.

Складові елементи політичної кризи на етапі розколу суспільства по "вертикалі":

конституційно-правова криза — розриви правового простору, обмежене, виборче чи фактичне припинення дії Конституції;

урядова криза — втрата респектабельності й авторитету, розриви вертикалі виконавчої єдиної галузі влади і послаблення державно-адміністративного керуючого впливу при кількісному рості апарату управління;

криза партійної системи — розкол у партіях, рухах, втрата авторитету і довіри у масах провідними політичними силами, правлячими партіями;

ідеологічна криза — катастрофа принципів, підвалин, моральності, ріст злочинності;

зовнішньополітична криза — падіння престижу і міжнародного впливу держави, поява загрози різного роду міжнародних конфліктів.

У цьому зв'язку надзвичайно важливим уявляється осмислення джерел відчуження громадян від влади. Однією з фундаментальних є загальна соціально-економічна криза в країні, різке зниження рівня соціальної захищеності, у результаті чого люди побоюються за безпеку свою і близьких їм людей. Цілком зрозуміло, що в таких випадах вплив зазначених обставин навряд чи буде сприяти ефективності виробництва на місцях. Такий стан є домінуючим у групі соціальних акторів макрооточення підприємства.

Іншим великим джерелом конфліктності між державною владою населенням є відчуження на ґрунті різної спрямованості інтересів громадян і чиновників, що керуються не стільки інтересами рядових громадян, скільки відомчими, корпоративними і особистими найбільшою мірою).

Низові ланки економіки (підприємства) сильно страждають від одного важливого фактора, що веде до їх дестабілізації, — корупції. Корупція завдає удару по економічній і політичній безпеці раїни. Цей феномен розвивається як конфлікт інтересів усередині істеблішменту (бюрократів, тіньовиків, кримінальних елементів у ладі), де доступ до грошей і ресурсів обмежений, а конкуренція надзвичайно висока.

У результаті продажності чиновників, несумлінного виконання йми службового обов'язку тіньова економіка (кримінальна і напівлегальна), організована злочинність у сфері економіки починає контролювати значну частину приватних і державних банків і підприємств. Практично жоден сектор економіки не захищений від її пливу.

Розмах корупції пов'язаний з виборами в законодавчі органи і пав адміністрацій. Розвиток цього явища сприяє входженню в політику нової соціальної групи ("нових росіян", "нових українців" і т.п.), яке веде до того, що планка терпимості до фактів корупції значно знижується. Одержавши яку-небудь державну посаду, ця категорія сприймає її як винагороду "за послугу" і як засіб множення своїх доходів.

Перебороти відчуження суспільства і влади допомагає створення програм реального підйому економіки, суспільної життєдіяльності в інших сферах, що об'єднують розрізнені соціальні сили на досягнення загальнозначущих і перспективних цілей.

У загальному випадку більшість дій держави є обмежуючими (заборонними, контролюючими), а не допомагають чи підтримують приватний сектор. Як правило, у цьому випадку розглядається три групи поглядів на правильну роль держави в економіці.

Невтручання. При цій точці зору головують попит та пропозиція, при яких рушійною силою розвитку є індивідуальна ініціатива. Правильна роль держави бачиться в тім, щоб поменше заважати. У кращому випадку вона обмежується створенням правового обмеження ринкових відносин, створенням і охороною порядку і стабільності, в умовах яких приватні конкуруючі підприємства можуть вільно займатися своєю діяльністю. Типовим представником такого погляду є США.

Радикальна точка зору. Вона ґрунтується на аналізі капіталістичної системи К. Марксом. Відповідно до цієї точки зору в капіталістичній системі політична й економічна влада належить приватним власникам засобів виробництва, і тому неминуче існує нерівність у доходах, добробуті і владі. Нерівність неминуче призведе до конфлікту і катастрофи капіталістичної системи, що заміняється соціалістичною. При цьому радикали не стверджують, що держава повинна керувати і контролювати приватну ринкову систему, так вони впевнені в її загибелі.

Реформістська (прагматична) точка зору. На думку реформістів, ринок час від часу випробовує різного роду шоки, тому втручання держави деякою мірою цілком доцільне. Принаймні, такі сфери, як умови виробничої діяльності і безпеки, якість продовольчих товарів, стан навколишнього середовища, транспортні комунікації давно знаходяться в країнах капіталістичної економіки під контролем держави.

Роль держави і розглянуті пов'язані з нею соціальні компоненти, звичайно ж, не є єдиним чинником макросередовища, що робить вплив на діяльність підприємства. Ми відносно докладно зупинилися на цьому феномені тому, що йому мало приділяють увагу в начальній літературі, хоча він є найважливішим із усіх факторів середовища, найбільш характерних для умов України в перехідний період економіки.

Зрозуміло, що важливу роль у роботі первинних ланок економіки відіграють й інші фактори: економічні, технологічні, міжнародні й такі, котрі докладно розглядаються в курсах "Основи менеджменту" "Стратегічний менеджмент". Тут доречно зупинитися лише на одному найважливішому аспекті.

Розмова ведеться про те, що існуюча система оподатковування могутнім пресом давить на чесного підприємця, не дає йому можливості рости і розвиватися, з одного боку, і змушує деякі підприємства йти в тінь з метою виживання, з іншого. Нерівні стартові можливості значною мірою позначаються на виживаності підприємств, а значні прямі податки, особливо податки на прибуток, зменшують бажання підприємств працювати ефективно і створюють загрозу їхньому виживанню в умовах твердої конкуренції. Ідентифікацію факторів зовнішнього середовища (макросередовища) доцільно виконувати за відомими методиками ПЕСТ-аналіз чи матриці СВОТ, розглянутими у раніше досліджуваних курсах.