
- •Антикризове управління підприємством – Василенко
- •Розділ 1. Кризи і стійкість підприємств
- •Глава 1. Кризи підприємства і завдання антикризового управління
- •1.1. Загальні поняття про кризу і кризові явища
- •1.2. Причини виникнення кризи
- •1.3. Види криз
- •1.4. Симптоми і розпізнавання криз
- •1.5. Мета і завдання антикризового управління
- •Глава 2. Макрокризи і державне регулювання
- •2.1. Суть і причини появи економічних криз
- •2.2. Фази циклу і їх прояв
- •2.3. Види економічних криз
- •2.4. Макросередовище і державне втручання
- •2.5. Вплив макроекономічних проблем на підприємства
- •Глава 3. Умови функціонування виробничих систем
- •3.1. Характерні риси економіки України і підприємств постприватизаційного періоду
- •3.2. Загальне поняття системи і її види
- •3.3. Соціально-економічні системи і середовище
- •3.4. Взаємодія і розвиток соціально-економічних систем
- •3.5. Склад і зміст системи управління
- •Глава 4. Основні умови стійкого розвитку організації
- •4.1. Концептуальні моделі функціонування організацій
- •4.2. Рівновага і стійкість організаційних систем
- •4.3. Роль комунікацій у стабільному розвитку організацій
- •4.4. Розвиток організаційної структури підприємства
- •4.5. Організаційна структура і культура як фактори стійкого розвитку підприємства
- •Розділ 2. Розвиток організацій і необхідність антикризового управління
- •Глава 5. Життєвий цикл підприємства і стійкість розвитку організації
- •5.1. Життєві цикли організацій і їх зміст
- •5.2. Циклічність розвитку організацій
- •5.3. Поняття стійкості і її види
- •5.4. Стійкість підприємства і кризи
- •5.5. Можливість криз і антикризове управління
- •Глава 6. Керовані перемінні в організації й антикризове управління
- •6.1. Загальна характеристика внутрішніх перемінних
- •6.2. Організаційно-технологічні компоненти керованих перемінних
- •6.3. Завдання і ресурси в організації
- •6.4. Взаємовплив внутрішніх перемінних
- •6.5. Внутрішні перемінні як потенціал фірми і джерело її дестабілізації
- •Глава 7. Основні закони функціонування і розвитку підприємств
- •7.1. Загальні поняття про закони. Закон синергії
- •7.2. Закон розвитку
- •7.3. Закон інформованості й упорядкованості
- •7.4. Закон єдності аналізу і синтезу
- •7.5. Закони і закономірності як фактор стабільності роботи підприємства
- •Глава 8. Функціональне й антикризове управління
- •8.1. Основні функції управління і якість їх реалізації
- •8.2. Технологія і техніка забезпечення процесу управління
- •8.3. Операційна (виробнича) система і її основні функції
- •8.4. Функціональний менеджмент і необхідність антикризового управління
- •8.5. Основні ознаки антикризового управління
- •Розділ 3. Основні домінанти антикризового управління
- •Глава 9. Економічна безпека і гнучкість функціонування підприємства
- •9.1. Стратегічний потенціал як аспект економічної безпеки фірми
- •9.2. Конкурентоспроможність, адаптація і гнучкість виробництва
- •9.3. Гнучкість виробничого потенціалу фірми
- •9.4. Гнучкий розвиток підприємств
- •9.5. Гнучкість системи управління персоналом
- •Глава 10. Маркетинг в антикризовому управлінні
- •10.1. Мета і місце маркетингу в антикризовому управлінні
- •10.2. Ключові маркетингові стратегії антикризового управління
- •10.3. Внутрішні перемінні і зовнішнє середовище в антикризовому маркетингу
- •10.4. Моделювання процесу ухвалення рішення при виході на ринок нових товарів
- •10.5. Використання засобів маркетингу і комунікацій
- •Глава 11. Роль інновацій в антикризовому управлінні
- •11.1. Система інноваційного управління підприємством
- •11.2. Інноваційний потенціал і стратегія підприємства
- •11.3. Організаційно-економічний механізм управління інноваційним процесом
- •11.4. Інноваційне проектування
- •11.5. Система безупинного поліпшення продуктів і процесів (сбппп)
- •Глава 12. Інвестиційна антикризова діяльність на підприємстві
- •12.1. Мета і завдання інвестиційного процесу
- •12.2. Джерела фінансування інвестиційних програм
- •12.3. Оцінка інвестиційної привабливості фірми
- •12.4. Оцінка інвестиційних проектів
- •12.5. Фінансовий лізинг
- •Розділ 4. Методи і прийоми антикризового менеджменту
- •Глава 13. Антикризовий менеджмент і стійкість фірми
- •13.1. Організаційно-економічні передумови антикризового управління
- •13.2. Взаємодія керуючої і керованої підсистем
- •13.3. Неузгодженість систем і проблеми стійкості
- •13.4. Особливості прогнозування і планування в антикризовому управлінні
- •13.5. Концептуальна модель безупинного стратегічного планування
- •Глава 14. Поточне планування й оперативне управління в антикризовому менеджменті
- •14.1. Планування як особливий тип прийняття управлінських рішень
- •14.2. Бюджетне планування (бюджетування) діяльності підприємства
- •14.3. Статичне і гнучке бюджетування
- •14.4. Вибір найкращого плану й еластичність рішень
- •14.5. Оперативне управління виробництвом за допомогою оперограм
- •Глава 15. Антикризове управління і діагностика криз
- •15.1. Фактори і принципи антикризового управління
- •15.2. Процеси антикризового управління
- •15.3. Резервування і управління запасами з урахуванням ризику
- •15.4. Технологія антикризового управління
- •15.5. Етапи і методи діагностики кризи
- •Розділ 5. Управління в кризовій ситуації
- •Глава 16. Організація робіт з виходу фірми з кризи
- •16.1. Ситуаційний підхід до управління в кризовій ситуації
- •16.2. Створення антикризової команди (робочої групи) і вироблення дій
- •16.3. Аналіз і прогнозування розвитку кризової ситуації
- •16.4. Система прийняття рішень в умовах кризи
- •16.5. Забезпечення, реалізація антикризових заходів й аналіз наслідків
- •Глава 17. Роль людського фактора в кризових ситуаціях
- •17.1. Основні напрямки діяльності антикризової команди
- •17.2. Стимулювання і мотивація ефективності праці працівників
- •17.3. Аналіз структури персоналу підприємства
- •17.4. Система антикризового управління персоналом
- •Глава 18. Менеджер в антикризовому управлінні
- •18.1. Галузь діяльності менеджера в антикризовому управлінні
- •18.2. Модель менеджера антикризового управління
- •18.3. Дії менеджера в кризовій ситуації
- •18.4. Рольова поведінка менеджера
- •Висновок
2.5. Вплив макроекономічних проблем на підприємства
Важливим фактором, що впливає на первинні ланки економіки (підприємства) у даний час, — це загальносистемна криза державного управління, що охоплює технічний базис, економіку, соціальну сферу, політику, право і т.п. Ці структурні найважливіші елементи держави знаходяться в такій взаємній невідповідності, коли розбалансованість системи не може бути переборена без відповідних радикальних перетворень.
Ознаки появи даної кризи можуть бути визначені у такий спосіб:
тривалий, прихований чи явний, параліч державної влади, повна втрата державними структурами можливостей, потенціалу керуючого впливу, стратегічної ініціативи і творчості, часте звертання владних осіб до популістських обіцянок, зміни курсу, кадрової "чехарди", "зигзагової" політики;
підвищена критична активність, напір незадоволених мас;
абсолютне і відносне зубожіння значної частини населення, різке падіння рівня життя, руйнування звичного способу життя людей, що позбавилися роботи, достатнього матеріального благополуччя.
Складові елементи політичної кризи на етапі розколу суспільства по "вертикалі":
конституційно-правова криза — розриви правового простору, обмежене, виборче чи фактичне припинення дії Конституції;
урядова криза — втрата респектабельності й авторитету, розриви вертикалі виконавчої єдиної галузі влади і послаблення державно-адміністративного керуючого впливу при кількісному рості апарату управління;
криза партійної системи — розкол у партіях, рухах, втрата авторитету і довіри у масах провідними політичними силами, правлячими партіями;
ідеологічна криза — катастрофа принципів, підвалин, моральності, ріст злочинності;
зовнішньополітична криза — падіння престижу і міжнародного впливу держави, поява загрози різного роду міжнародних конфліктів.
У цьому зв'язку надзвичайно важливим уявляється осмислення джерел відчуження громадян від влади. Однією з фундаментальних є загальна соціально-економічна криза в країні, різке зниження рівня соціальної захищеності, у результаті чого люди побоюються за безпеку свою і близьких їм людей. Цілком зрозуміло, що в таких випадах вплив зазначених обставин навряд чи буде сприяти ефективності виробництва на місцях. Такий стан є домінуючим у групі соціальних акторів макрооточення підприємства.
Іншим великим джерелом конфліктності між державною владою населенням є відчуження на ґрунті різної спрямованості інтересів громадян і чиновників, що керуються не стільки інтересами рядових громадян, скільки відомчими, корпоративними і особистими найбільшою мірою).
Низові ланки економіки (підприємства) сильно страждають від одного важливого фактора, що веде до їх дестабілізації, — корупції. Корупція завдає удару по економічній і політичній безпеці раїни. Цей феномен розвивається як конфлікт інтересів усередині істеблішменту (бюрократів, тіньовиків, кримінальних елементів у ладі), де доступ до грошей і ресурсів обмежений, а конкуренція надзвичайно висока.
У результаті продажності чиновників, несумлінного виконання йми службового обов'язку тіньова економіка (кримінальна і напівлегальна), організована злочинність у сфері економіки починає контролювати значну частину приватних і державних банків і підприємств. Практично жоден сектор економіки не захищений від її пливу.
Розмах корупції пов'язаний з виборами в законодавчі органи і пав адміністрацій. Розвиток цього явища сприяє входженню в політику нової соціальної групи ("нових росіян", "нових українців" і т.п.), яке веде до того, що планка терпимості до фактів корупції значно знижується. Одержавши яку-небудь державну посаду, ця категорія сприймає її як винагороду "за послугу" і як засіб множення своїх доходів.
Перебороти відчуження суспільства і влади допомагає створення програм реального підйому економіки, суспільної життєдіяльності в інших сферах, що об'єднують розрізнені соціальні сили на досягнення загальнозначущих і перспективних цілей.
У загальному випадку більшість дій держави є обмежуючими (заборонними, контролюючими), а не допомагають чи підтримують приватний сектор. Як правило, у цьому випадку розглядається три групи поглядів на правильну роль держави в економіці.
Невтручання. При цій точці зору головують попит та пропозиція, при яких рушійною силою розвитку є індивідуальна ініціатива. Правильна роль держави бачиться в тім, щоб поменше заважати. У кращому випадку вона обмежується створенням правового обмеження ринкових відносин, створенням і охороною порядку і стабільності, в умовах яких приватні конкуруючі підприємства можуть вільно займатися своєю діяльністю. Типовим представником такого погляду є США.
Радикальна точка зору. Вона ґрунтується на аналізі капіталістичної системи К. Марксом. Відповідно до цієї точки зору в капіталістичній системі політична й економічна влада належить приватним власникам засобів виробництва, і тому неминуче існує нерівність у доходах, добробуті і владі. Нерівність неминуче призведе до конфлікту і катастрофи капіталістичної системи, що заміняється соціалістичною. При цьому радикали не стверджують, що держава повинна керувати і контролювати приватну ринкову систему, так вони впевнені в її загибелі.
Реформістська (прагматична) точка зору. На думку реформістів, ринок час від часу випробовує різного роду шоки, тому втручання держави деякою мірою цілком доцільне. Принаймні, такі сфери, як умови виробничої діяльності і безпеки, якість продовольчих товарів, стан навколишнього середовища, транспортні комунікації давно знаходяться в країнах капіталістичної економіки під контролем держави.
Роль держави і розглянуті пов'язані з нею соціальні компоненти, звичайно ж, не є єдиним чинником макросередовища, що робить вплив на діяльність підприємства. Ми відносно докладно зупинилися на цьому феномені тому, що йому мало приділяють увагу в начальній літературі, хоча він є найважливішим із усіх факторів середовища, найбільш характерних для умов України в перехідний період економіки.
Зрозуміло, що важливу роль у роботі первинних ланок економіки відіграють й інші фактори: економічні, технологічні, міжнародні й такі, котрі докладно розглядаються в курсах "Основи менеджменту" "Стратегічний менеджмент". Тут доречно зупинитися лише на одному найважливішому аспекті.
Розмова ведеться про те, що існуюча система оподатковування могутнім пресом давить на чесного підприємця, не дає йому можливості рости і розвиватися, з одного боку, і змушує деякі підприємства йти в тінь з метою виживання, з іншого. Нерівні стартові можливості значною мірою позначаються на виживаності підприємств, а значні прямі податки, особливо податки на прибуток, зменшують бажання підприємств працювати ефективно і створюють загрозу їхньому виживанню в умовах твердої конкуренції. Ідентифікацію факторів зовнішнього середовища (макросередовища) доцільно виконувати за відомими методиками ПЕСТ-аналіз чи матриці СВОТ, розглянутими у раніше досліджуваних курсах.