- •4.2. Марковські процеси з дискретними станами та дискретним часом (ланцюги Маркова).
- •4.2.1. Означення марковського процесу з дискретними станами. Граф станів.
- •4.2.2. Ланцюги Маркова та їх основні
- •4.2.3. Класифікація станів і ланцюгів Маркова.
- •4.2.4. Властивості ланцюгів Маркова.
- •Приклади.
- •Основні поняття і терміни.
- •Правильні відповіді до тестів Розділ 1
- •Розділ 2
- •Розділ 3
- •Розділ 4
- •Список рекомендованої літератуРи
- •Додатки
- •Значення функції
- •Додаток 2 Значення функції Лапласа
- •Додаток 3 Значення розподілу Стьюдента
- •Додаток 4 Значення розподілу «хі-квадрат»
- •Додаток 5 Критичні точки розподілу
- •Критичні точки розподілу Стьюдента
- •Додаток 7 Критичні точки розподілу f Фішера – Снедекора
- •Значення функції
- •Додаток 9 Критичні точки dn(1 – α) статистики Dn Колмогорова
4.2.3. Класифікація станів і ланцюгів Маркова.
Властивості ланцюга Маркова та відповідно способи розв’язання пов’язаних з його аналізом задач істотно залежать від того, з яких саме станів він складається. У зв’язку з цим наведемо тут прийняту класифікацію станів скінченого ланцюга Маркова та обумовлену нею класифікацію самих ланцюгів Маркова.
Означення.
Кажуть, що стан
досягається зі стану
якщо існує таке число кроків
,
що
,
тобто з додатною ймовірністю ланцюг
Маркова за
кроків переходить із стану
в стан
(включаючи випадок
).
У
термінах ймовірностей
першого досягнення
той факт, що стан
досягається
зі стану
може бути визначений умовою
.
Повертаючись до наших прикладів, можна
легко переконатися в тому, що в прикладах
4.7, 4.9 всі стани розглядуваних там ланцюгів
Маркова є досяжними з будь-яких станів,
а в прикладі 4.8 всі стани досягаються
зі станів
.
Означення.
Множина станів
називається поглинаючою (або замкненою),
якщо кожний стан, який не входить в
,
є недосяжний з жодного стану, який
належить
,
тобто,
коли
для всіх
та
таких, що
належить
,
а
не належить.
Звідси, зокрема, випливає, що окремий розгляд станів, які входять у замкнену множину, знову приводить до ланцюга Маркова, який можна вивчати незалежно.
Якщо
один стан
утворює замкнену множину, то він
називається поглинаючим станом.
Наприклад, стани
та
у прикладі 4.8. є поглинаючими.
Означення.
Стан
називається зворотним, якщо ймовірність
повернення для нього дорівнює одиниці,
тобто
,
і незворотним, якщо ця ймовірність менша
від одиниці, тобто
.
Можна
показати, що стан ланцюга Маркова є
зворотним тоді і тільки тоді, коли
середнє число повернень в нього
нескінченне, і що з будь-якого зворотного
стану не можна досягнути жодного
незворотного стану. Крім цього, для
того, щоби стан
був незворотним необхідно і достатньо,
щоб
.
Означення.
Стан
називається періодичним з періодом
,
якщо
,
коли
не є кратним
,
і
–
найбільше ціле число з цією властивістю
(тобто система не може повернутися в
стан
за час, відмінний від
.).
Стан
називається неперіодичним, якщо такого
не існує.
Приклад 4.10. Нехай ланцюг Маркова з двома станами 1 і 2 має наступну матрицю перехідних ймовірностей:
.
Легко бачити, що цей ланцюг на кожному кроці змінює свій стан на протилежний. Отже, обидва стани є періодичними з періодом , який дорівнює 2.
Означення. Стан називається ергодичним, якщо він зворотний і неперіодичний.
Наведені означення різних типів станів марковського ланцюга становлять основу класифікації самих ланцюгів Маркова.
Означення.
Ланцюг Маркова називається незвідним,
якщо він не містить замкнених множин
станів, відмінних від множини
всіх станів.
З данного означення випливає, що незвідний скінченний ланцюг Маркова складається лише із зворотних станів, кожний з яких досягається з будь-якого іншого стану ланцюга.. Отже, виходячи з означення замкненої (поглинаючої) множини станів, робимо висновок, що будь-яка така множина може розглядатися як незвідний скінченний ланцюг Маркова.
Означення. Ланцюг Маркова називається ергодичним, якщо він незвідний і всі його стани є ергодичними.
Властивість
ергодичності для однорідного ланцюга
Маркова в термінах перехідних ймовірностей
означає, що існує таке ціле число
,
що всі елементи матриці
є додатними.
Зауважимо, що при аналізі структури ланцюга Маркова слід розрізняти визначене вище поняття поглинаючої (замкненої) множини станів від множини поглинаючих станів. Очевидно, в останньому випадку ланцюг Маркова вже не може бути незвідним, оскільки не всі стани є взаємодосяжними (з поглинаючого стану жодний інший стан не досягається). Зрозуміло також, що такий ланцюг мусить містити незворотні стани, бо якщо поглинаючий стан є досяжним для деякого стану , то система вже не може повернутися в стан з ймовірністю одиниця (а тому стан незворотний). Якщо в склад складного ланцюга Маркова входять і замкнені множини станів, то, як вже відзначалося, їх можна окремо аналізувати як незвідний ланцюг Маркова. У зв’язку з цим важливим є розгляд марковських ланцюгів, які містять лише поглинаючі та незворотні стани.
Означення. Ланцюг Маркова називається поглинаючим (ланцюгом з поглинанням), якщо він складається лише з поглинаючих та незворотних станів.
Очевидно, модель залежності, побудована у прикладі 4.8, відноситься власне до такого типу ланцюгів Маркова. Що стосується прикладів 4.7 і 4.9, то описані в них ланцюги Маркова є ергодичними.
