Модуль 3

Тема 9. Організаційна побудова, розміщення та розвиток роздрібної торговельної мережі

В даній темі необхідно розглянути, що собою являє роздрібна торговельна мережа, визначити її соціально-економічне значення. Охарактеризувати фактори, що впливають на розвиток роздрібної торговельної мережі. Дослідити види роздрібної торговельної мережі. Розуміти, що собою являє спеціалізація, визначити її основні переваги та недоліки. Охарактеризувати процес типізації магазинів, визначити основні типи магазинів. Розглянути принципи розміщення роздрібної торговельної мережі в міській та сільській місцевості. Дати визначення поняття зони торговельного обслуговування магазину, охарактеризувати методи її встановлення. Розглянути організацію фірмової торговельної мережі та її основні напрями розвитку в Україні. Охарактеризувати критерії та показники оцінки стану розвитку роздрібної торговельної мережі.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Роздрібна торговельна мережа – сукупність стаціонарних, тимчасових та пересувних торговельних об’єктів, а також аптеки для організовування роздрібного продажу товарів, пунктів дистанційного продажу товарів, а також пунктів ремонту предметів особистого користування і домашнього вжитку, не пов’язаного з виробництвом цих виробів.

Фактори, що впливають на стан та розвиток роздрібної торговельної мережі:

• економічні – розвиток виробництва товарів, транспорту, соціально-культурної сфери, житлового будівництва тощо;

• соціальні – обсяг доходів населення та споживчого попиту, обсягу і структури роздрібного товарообігу тощо;

• містобудівельні – чисельність та щільність населення, розміщення підприємств промисловості та соціально-культурної сфери тощо;

• транспортні – напрямок та інтенсивність транспортних шляхів.

З урахуванням особливостей обслуговування населення та характеру здійснення торговельної діяльності розрізняють такі види роздрібної торговельної мережі.

1. Стаціонарна роздрібна торговельна мережа – до якої належать магазини та дрібнороздрібна мережа (павільйони, кіоски, ятки і мережа торгових автоматів). В деяких літературних джерелах дрібнороздрібна мережа розглядається як напівстаціонарна торговельна мережа.

Переваги стаціонарної торговельної мережі:

• забезпечення більш широкого асортименту товарів;

• застосування прогресивних форм продажу та додаткового обслуговування покупців;

• забезпечення умов для зберігання товарів;

• створення оптимальних умов для підготовки до продажу, сортування та обробки товарів;

• розширення можливостей для механізації та автоматизації торгово-технологічних процесів;

• забезпечення більш високої культури обслуговування та створення умов праці для працівників торгівлі.

2. Пересувна мережа – представлена двома видами: розвізною і розносною.

До розвізної роздрібної торговельної мережі належать автомагазини, автокафе, автоцистерни, лавки-автопричепи, залізничні вагони-лавки та суднолавки на морських та річкових судах, а також авто-мото-велорозвозки, візки тощо.

При організації розносної торгівлі використовують різне торгово-технологічне обладнання: столики, ятки, прилавки, розноски.

3. Дистанційна торгівля (продаж поштою, продаж на замовлення, електронна торгівля).

Спеціалізація – це форма розподілу сфер діяльності між магазинами за товарним асортиментом та ціновим рівнем на товари та послуги відповідно до обраного цільового ринку.

Об’єктивною основою спеціалізації є складність та різноманітність асортименту товарів, систематичне їх розширення, що вимагає диференційованого розподілу товарної маси між торговельними об’єктами.

Основні переваги спеціалізації:

• краще використовуються торгові площі;

• створюються додаткові зручності та послуги для покупців під час вибору товарів;

• є можливість впроваджувати прогресивні методи продажу товарів;

• більш глибоко вивчається попит населення на товари;

• значно розширюється асортимент товарів в межах однієї чи декількох товарних груп;

• покращується умови співпраці з постачальниками;

• асортимент товарів рівномірно розподіляється між різними магазинами;

• є можливість зосередити торгівлю в обмеженій кількості підприємств торгівлі.

Недоліки спеціалізації:

• скорочення числа пунктів продажу окремих товарів і збільшення їх радіусу дії;

• територіальне віддалення їх від покупців;

• зниження можливостей для покупців зробити комплексу купівлі;

• збільшення витрат часу на придбання товарів.

Магазини залежно від рівня спеціалізації поділяються: універсальні; спеціалізовані; вузькоспеціалізовані; комбіновані; неспеціалізовані.

Існує три основних методи визначення рівня спеціалізації рівня спеціалізації роздрібної торговельної мережі:

1. Рівень спеціалізації визначається як відношення кількості спеціалізованих магазинів до загальної їх кількості.

2. Рівень спеціалізації визначається як відношення товарообороту спеціалізованих магазинів до загального товарообігу.

3. Рівень спеціалізації визначається як відношення торговельної площі спеціалізованих магазинів до загальної торговельної площі.

На рівень спеціалізації впливає ряд факторів: характер споживчого попиту; рівень складності асортименту; розміри торговельних підприємств; місцеві умови розвитку товарообігу; чисельність населення міст.

Тип – сукупність характеристик магазину, що визначають його відмінні особливості, а саме: асортиментний профіль, розмір торговельної площі, методи продажу товарів, їх цінові характеристики.

Типізацію торговельних підприємств здійснюють за такими ознаками:

1. Типізація асортиментного профілю.

2. Типізація розмірів торговельної площі.

3. Типізація за ціновими характеристиками.

Найбільш поширеними типами роздрібних торговельних підприємств є: універсам (супермаркет), гастроном, мінімаркет, універмаг, торговий дім, зручний магазин, гіпермаркет, магазин-клуб, магазин-склад та ін.

При розміщенні роздрібної торговельної мережі необхідно враховувати наступні фактори:

• щільність та характер житлової забудови;

• інтенсивність потенційних потоків покупців;

• розвиток громадського та індивідуального транспорту;

• рівень доходів населення тощо.

Існує декілька принципів розміщення роздрібної торговельної мережі:

1. Принцип рівномірного розміщення роздрібної торговельної мережі – передбачає, що на кожну ділянку міста з визначеною кількістю населення припадає певна кількість магазинів, що дозволяє задовольнити попит покупців.

2. Принцип групового розміщення – означає необхідність територіального наближення магазинів різного товарного профілю з метою забезпечення комплексного попиту на товари.

3. Принцип орієнтації магазинів на певну зону торговельного обслуговування – передбачає поділ магазинів на:

- магазини місцевого значення – розміщуються в житловій зоні у межах пішохідної доступності;

- магазини загальноміського значення – призначені для обслуговування населення всього міста;

- магазині в складі торгових центрів;

- магазини, розміщені біля автомагістралей.

При розміщенні торговельного підприємства на території сільських районів враховують функціональну значимість кожного населеного пункту: районний центр, кущові (міжгосподарських і внутрішньогосподарських) центри та звичайні (рядові) села. Так, у районних центрах роздрібна торговельна мережа може налічувати різні її види та типи. В рядових селах, зазвичай, розміщуються такі типи магазинів як «Товари повсякденного попиту», «Продтовари» та застосовується розвізна та розносна торгівля.

4. Принцип економічності − ефективність витрат, забезпечення необхідного рівня рентабельності та обсягу продажу.

При здійсненні вибору розміщення торговельного підприємства виділять такі рівні:

− макроекономічний рівень − на якому здійснюється просторова сегментація ринку на основі інформації про економіко-правові, територіально-географічні, соціально-демографічні характеристики кожного сегмента;

− регіональний рівень − на якому визначаються економічні розбіжності між регіонами (областями, районами);

− локальний рівень − визначається кілька альтернативних зон на території обраного району;

− внутрішньолокальний рівень – здійснюється вибір остаточного варіанта розміщення торговельного підприємства із кількох альтернативних ділянок (об’єктів торгівлі);

− просторове розміщення торговельного підприємства − визначення елементів архітектурного виконання об’єкта торгівлі, розміщення торговельного обладнання тощо.

Зона торговельного обслуговування - географічна територія, на якій розміщуються фактичні та потенційні споживачі товарів та послуг конкретного роздрібного торговельного підприємства.

Узагальнено зону торговельного обслуговування роздрібного підприємства можна подати такою схемою (рис.).

Рис. 14. Розміщення зон обслуговування роздрібного підприємства:

1 - ближня торговельна зона;

2 - середня торговельна зона;

3 - дальня торговельна зона.

Ближня торговельна зона (основна) − це територія, на яку припадає 60−65% покупців магазину. Як правило, межі цієї зони знаходяться не далі, ніж за 2−4 км, або 10 хв. транспортної доступності магазину.

Середня торговельна зона − це територія, на яку припадає приблизно 20% обсягів продажу (радіус − 2−6 км, або не більше, ніж 15−20 хв. транспортної доступності магазину).

Дальня торговельна зона охоплює покупців, які нечасто (або випадково) здійснюють купівлю у визначеному магазині.

Існують різні методики визначення зони обслуговування магазину. Найчастіше використовується така формула:

L – відстань між магазинами-конкурентами, м

Sторг.бол. – торгова площа більшого магазину, кв. м

Sторг.менш.- торгова площа меншого магазину, кв. м.

S – площа межі зони обслуговування, кв. м.

Фірмова торгівля – вид роздрібної торгівлі, обов’язковою ознакою якої є наявність фірмової назви суб’єкта господарювання і фірмового стилю його діяльності як умови виробничої, комерційної або торговельно-технологічної його винятковості.

Фірмовий магазин – це підприємство роздрібної торгівлі, яке здійснює фірмову торгівлю і сервісне обслуговування товарів номенклатури певного підприємства-виробника.

Головною метою фірмової торгівлі – є розширення ринку збуту і підвищення обсягу продажу товарів, що виробляється фірмою. У фірмовому магазині продукція власного виробництва складає від 60-90%.

Функції фірмової торгівлі:

1. вивчає попит на товари своєї номенклатури, особливо на нові товари, що плануються до масового виробництва;

2. аналізує хід продажу товарів по товарних групах і асортименту;

3. здійснює облік пропозицій покупців щодо поліпшення якості товарів;

4. готує пропозиції виробнику про товари, що підлягають масовому випуску або зняттю їх з виробництва;

5. здійснює заходи з реклами нових виробів;

6. надає покупцям перелік додаткових послуг з урахуванням спеціалізації магазину.

Фірмовий магазин може бути:

1. З правом юридичної особи як самостійний суб’єкт господарювання. Його статут затверджує власник.

2. Як структурний підрозділ без надання права юридичної особи. У цьому випадку положення про фірмовий магазин затверджує його власник і виділяє майно для виконання поставлених завдань (не має свого розрахункового рахунку).

Виробничі підприємства можуть розвивати фірмову мережу за такими напрямами:

1. Створення фірмової мережі стаціонарного типу.

2. Укладання договорів з роздрібними підприємствами на торгівлю власною продукцією на орендних умовах (окремий відділ або секція в універмагах, супермаркетах тощо).

3. Франчайзинг - форма співробітництва, в процесі якого велика компанія-франчайзер (правоволоділець) надає іншій особі-франчайзі (користувачам) ліцензію (франшизу) на торгівлю товарами під своєю торговою маркою.

Показники оцінки стану розвитку роздрібної торговельної мережі.

1. Ступінь забезпеченості населення торговельною мережею характеризують коефіцієнти щільності торговельної мережі щодо населення і щодо території.

- коефіцієнт щільності населення розраховується на 1000 мешканців, що обслуговується магазинами, за формулою:

,

де п – кількість магазинів, од.;

ЧН – чисельність населення, яке обслуговується, чол.;

Показує, скільки магазинів в середньому припадає на 1000 чоловік населення регіону.

- коефіцієнт щільності території визначається в розрахунку на 1000 кв. км за формулою:

,

де Sтер – площа території, що обслуговується магазинами, кв. км.

Характеризує кількість магазинів, які здійснюють торговельну діяльність на території в 1 тис. кв. км.

Для аналізу можуть використовувати і показники, зворотні до коефіцієнтів щільності:

- кількість населення, яке обслуговується одним магазином:

,

Показує, скільки населення обслуговує один магазин;

- площа території, яка обслуговує в середньому один магазин:

,

- кількість населення, яка припадає на 1 кв. м торгової площі магазинів:

,

Sм – загальна торговельна площа магазинів, кв. м.

2. Торгова площа на 1000 жителів.

,

де ТП – торгова площа на 1000 жителів, кв. м;

3. Середній розмір магазину:

- за торговою площею розраховується за формулою:

,

Де СРпл – середній розмір за торговою площею, кв. м;

- за товарообігом (СРт):

4. Пішохідну або транспортну доступність магазинів для населення характеризує їхній середній радіус дії, що розраховується за формулою:

,

Де Rм – середній радіус дії.

5. Рівень спеціалізації.

6. Показники, що характеризують ефективність використання діючих підприємств: товарообіг на 1 кв. м торгової площі (загальної площі), прибуток, який припадає на 1 кв. м торгової площі, коефіцієнти установчої та демонстраційної площі та інші.

План практичного заняття 1

1. Поняття роздрібної торговельної мережі, її соціально-економічне значення.

2. Спеціалізація та типізація роздрібної торговельної мережі.

3. Характеристика основних типів та форматів роздрібних торговців.

Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

1. У чому полягає сутність поняття роздрібної торговельної мережі?

2. У чому полягає соціально-економічне значення роздрібної торговельної мережі?

3. Які фактори впливають на стан та розвиток роздрібної торговельної мережі?

4. Які виділяють види роздрібної торговельної мережі?

5. Що відноситься до стаціонарної роздрібної торговельної мережі? Які її переваги в обслуговування населення?

6. Які функції виконує напівстаціонарна торговельна мережа?

7. Що відноситься до пересувної торговельної мережі?

8. Чим обумовлюється необхідність здійснення процесу спеціалізації роздрібної торговельної мережі?

9. Які існують форми спеціалізації роздрібної торговельної мережі?

10. Як розраховується рівень спеціалізації торговельної мережі для конкретного регіону, населеного пункту?

11. Що являє собою процес типізації роздрібної торговельної мережі? Що означає поняття «тип магазину»?

12. Що означає поняття «формат магазину»? Які параметри визначають формат магазину? Які формати магазинів Ви знаєте? Охарактеризуйте їх основні параметри.

Проблемні питання

1. Використовуючи статистичні та інші інформаційні джерела, проаналізуйте стан розвитку роздрібної торговельної мережі України (регіону, області, району) за останні 3-5 років. Які фактори мали визначальний вплив на її розвиток? Прокоментуйте отримані результати дослідження.

2. Використовуючи статистичні та інші інформаційні джерела, проаналізуйте стан розвитку роздрібної торговельної мережі споживчої кооперації України. Які основні тенденції визначилися в її розвитку за останні 3-5 років? Прокоментуйте отримані результати дослідження.

3. Останнім часом в Україні поширили свою діяльність зарубіжні торговельні мережі. Як Ви оцінюєте наслідки такої діяльності для розвитку національного роздрібного бізнесу? Обґрунтуйте свої висновки.

4. Розвиток форматів в Україні та розвинутих країнах характеризується певними особливостями. Як відбувається процес форматизації роздрібної торговельної мережі в Україні? Які відмінності можна виділити в розвитку форматів в Україні? Чим викликані такі відмінності?

Тематика рефератів

1. Розвиток корпоративних торговельних мереж в Україні.

2. Процеси глобалізації та роздрібна торгівля України.

3. Організація торгівлі в супермаркетах.

4. Тенденції розвитку нових роздрібних форматів в зарубіжних країнах та в Україні.

5. Торговий центр як форма комплексного обслуговування споживачів.

6. Сучасні формати роздрібного бізнесу в Україні.

7. Сучасні формати торгівлі продовольчими товарами.

8. Сучасні формати торгівлі непродовольчими товарами.

9. Тенденції розвитку світових торговельних мереж.

10. Організація торгівлі ексклюзивними товарами.

11. Вибір торгово-технологічного обладнання для магазинів різних форматів.

Рекомендована література: 5 (269, 328-344, 460-474); 6 (7-72); 16 (300-327); 13 (269-302); 20 (20-44).

План практичного заняття 2

1. Організація розміщення роздрібної торговельної мережі у містах. Вибір місця розташування магазину.

2. Особливості розміщення сільської роздрібної торговельної мережі.

3. Організація фірмової торговельної мережі та її основні напрями розвитку в Україні.

4. Показники ефективності функціонування роздрібної торговельної мережі.

Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

1. Які існують принципи та вимоги до розміщення роздрібної торговельної мережі?

2. Які існують особливості розміщення роздрібної торговельної мережі у містах?

3. Які існують особливості розміщення сільської торговельної мережі? Чим відрізняються основні підходи до організації міської та сільської торговельної мережі?

4. Які існують принципи розміщення магазинів? Як здійснюється вибір місця розташування магазину. Які фактори слід враховувати під час вибору місця розміщення магазину?

5. Що являє собою зона торговельного обслуговування магазину? Які фактори впливають на її конфігурацію?

6. Як за допомогою формули Райлі можна розрахувати межі зони обслуговування магазину?

7. Що являє собою фірмова торгівля, фірмовий магазин? Які основні функції фірмової торгівлі?

8. Які особливості організації фірмової торговельної мережі?

9. Окреслить перспективні напрями розвитку фірмової торгівлі в Україні.

10. Які критерії та основні показники оцінки стану розвитку роздрібної торговельної мережі та ефективності її використання?

Проблемні питання

1. Дослідить принципи розміщення роздрібної торговельної мережі в містах. На прикладі м. Полтава проаналізуйте, яким чином реалізовані зазначені принципи. Представте результати дослідження.

2. Існує значна кількість методичних підходів до визначення зони обслуговування магазину. Спробуйте їх систематизувати за певними критеріями.

3. В сучасній економічній літературі широко представлені методичні підходи до визначення місця розміщення магазину. Спробуйте розробити власний алгоритм вибору місця розміщення магазину.

4. Спробуйте розробити анкету щодо вибору місця розміщення магазину з кількох альтернативних варіантів в межах одного населеного пункту.

Тематика рефератів

1. Організація фірмової торгівлі в Україні.

2. Вивчення споживчого попиту у фірмових магазинах.

3. Франчайзинг як форма організації підприємництва.

4. Зарубіжний досвід розвитку франчайзингової мережі.

5. Застосування економіко-математичних методів для визначення розміщення роздрібного торговельного підприємства за ринкових умов.

6. Зарубіжний досвід щодо структурно-територіальної організації роздрібної торговельної мережі.

7. Методичні підходи щодо визначення місця розміщення магазинів: вітчизняний та зарубіжний досвід.

8. Основні завдання та напрями удосконалення структурно-територіальної організації роздрібної торговельної мережі України.

Рекомендована література: 5 (269, 328-344, 460-474); 6 (7-72); 16 (300-327); 13 (269-302); 20 (20-44).