4. Облік факторингових операцій

Факторинг — кредитна операція, за якою банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості. Ідеться про придбання платіжних документів за продану продукцію або надані послуги (за фактом, що вже відбувся або буде проведений) за узгодженою ціною.

У факторинговій операції здебільшого беруть участь три сторони:

- дебітор — покупець товарів чи послуг клієнта;

- клієнт, котрий продає банку свою дебіторську заборгованість;

- банк, що купує дебіторську заборгованість клієнта і надає додаткові послуги за цією факторинговою операцією.

Факторинг оформлюється спеціальною угодою між банком та клієнтом. Розрізняють конвенційний та конфіденційний факторинг. У разі конвенційного факторингу дебітора повідомляють про придбання банком його фінансових зобов’язань. Відповідні платежі дебітор спрямовує безпосередньо до банку. При конфіденційному факторингу дебітору не повідомляють про придбання банком його зобов’язань. Тому відповідні платежі дебітор звичайно спрямовує безпосередньо на поточний рахунок клієнта. При цьому клієнт здійснює розрахунки з банком самостійно.

Факторингова угода може укладатися з умовою попередньої оплати або оплати дебіторської заборгованості на визначену дату.

1. У разі оплати дебіторської заборгованості на визначену дату банк сплачує клієнтові всю суму, зазначену у факторинговій угоді, на дату розрахунків. Дата розрахунків — це дата сплати дебіторської заборгованості дебітором, до якої додається узгоджена з клієнтом кількість додаткових днів.

2. Факторингова угода з умовою попередньої оплати подібна до угоди про оплату на визначену дату з тією різницею, що в разі даної угоди банк попередньо, до дати розрахунків, сплачує клієнтові аванс щодо купленої дебіторської заборгованості.

В угоді на факторингове обслуговування має бути також передбачено наявність права регресу до клієнта (зворотний факторинг) або його відсутність (незворотний факторинг). Коли надається незворотний факторинг, банк бере на себе ризик отримання збитків у разі можливої неоплати дебітором своїх фінансових зобов’язань перед клієнтом.

Під час проведення факторингових операцій банк отримує винагороду у вигляді:

- комісії за факторингове обслуговування клієнта та надання додаткових послуг. Ця комісія виражається у вигляді різниці між сумою дебіторської заборгованості і сумою коштів, що сплачується клієнтові і має обліковуватися за принципом нарахування;

- процентного доходу за наданим клієнтові авансом. Процентний дохід обчислюється від дати надання авансу до дати розрахунків, які зазначені в угоді і обліковується за принципом нарахування.

Укладаючи факторингову угоду, клієнт передає банку розрахункові або платіжні документи на продані ним дебітору товари або надані послуги. Банк обліковує ці документи за відповідними рахунками позабалансом:

Д-т 9800 Розрахункові документи за факторинговими операціями

К-т 9910 Контррахунок.

5. Облік субординованих кредитів та операцій з дисконту векселів

Субординований кредит — це кредит, за котрим передбачено, що в разі ліквідації позичальника, сплата цього кредиту буде проводитися в останню чергу серед інших кредиторів, тобто після того як будуть задоволені вимоги усіх інших кредиторів, але до задоволення вимог акціонерів.

Субординований кредит, якщо він не оформлений у вигляді боргових цінних паперів, обліковується як звичайний довгостроковий інвестиційний кредит, але він має певні особливості. Виплата процентів за таким кредитом може бути призупинена (якщо це зазначено в угоді) у разі:

- введення режиму санації позичальника;

- відсутності позитивного фінансового результату у позичальника за відповідний період;

- за ініціативою позичальника.

Такі кредити, як правило, є довгостроковими або не мають визначеного строку (безстрокові). У разі безстрокового кредиту в угоді зазначається, що погашення може здійснюватись лише за ініціативою позичальника.

Процентна ставка за субординованими кредитами може бути фіксованою або плаваючою (в тому числі змішана, частина якої залежить від прибутку, а решта — фіксована).

Видача, погашення та нарахування процентів за субординованими кредитами обліковуються аналогічно методам обліку інших кредитів.

Якщо процентна ставка за кредитом складається з фіксованої та плаваючої частини, то процентні платежі за фіксованою ставкою нараховуються у звичайному порядку безперервно; частина процентних платежів за субординованим кредитом, що залежить від результатів діяльності позичальника, нараховується лише в разі отримання відповідних підтверджуючих документів (наприклад, річного звіту, затвердженого зборами акціонерів).

Видача кредиту:

Д-т 1524 (2074) на суму основного боргу

К-т 2600 (1200) на суму основного боргу.

Нарахування процентів:

Д-т 2078 на суму процентів

К-т 6017 (6027) на суму процентів.

Отримання процентів:

Д-т 2600 (1200) на суму процентів

К-т 2078 на суму процентів.

Операції банків з векселями можна поділити на кредитні та депозитні. Ідеться про операції, які пов’язані з випуском векселів та операції, які пов’язані з обігом векселів.

До кредитних операцій банків відносяться операції з дисконтування векселів, форфейтингові операції з надання ломбардних кредитів під заставу векселів.

До позабалансових кредитних операцій, які здійснюються банком, належать операції з надання акцептів, авалювання та індосамент векселів.

Дисконтна операція банку з векселями є кредитна операція, за якою банк купує у векселедержателя вексель до настання терміну платежу за ним. Передача векселя векселедержателем у повну власність банку здійснюється шляхом передавального напису — індосаменту на його ім’я. Кошти, що сплачуються при цьому банком, є кредитом векселедержателю.

Через особливий характер вексельного права вексельний кредит має деякі відмінності від звичайних кредитів:

- особа, яка отримує кредит — пред’явник векселя та особа, яка погашає кредит — платник за векселем є різними особами;

- відповідальність за погашення вексельного кредиту несуть разом пред’явник векселя і платник за векселем;

- вексельний кредит погашається в точно встановлений термін — строк платежу за векселем — є одноразовим платежем. При цьому вексельний кредит не може бути пролонгований.

При проведенні банком операції врахування векселів банк керується своєю обліковою політикою.

Купівля векселя здійснюється за ціною, що нижча від ціни, означеної на векселі, тобто з дисконтом. Дисконт є процентним доходом банку, що має обліковуватись за принципом нарахування. Крім процентного доходу у вигляді дисконту за цією операцією банк звичайно отримує комісійний дохід за інкасування векселів.

Врахування банком векселів, що пред’являються клієнтом-векселедержателем, здійснюється в межах певної суми. Розмір цієї суми визначається розміром кредитної лінії, яку банк відкриває клієнтові. При укладенні угоди на відкриття кредитної лінії банк відображає її позабалансом таким бухгалтерським проведенням:

Д-т 9129 Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам

К-т 9900 Контррахунок.