2. Опис схеми лабораторної установки

Для дослідження режимів роботи асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором використовується лабораторний стенд, електрична схема якого наведена на рис.4.2.

В роботі ротор досліджуваного асинхронного двигуна ВД та якір машини навантаження НМ з’єднані між собою муфтою. Для створення навантаження на валу асинхронного двигуна ВД використовується зворотній режим роботи навантажувальної машини НМ.

Переключення НМ в різні режими роботи здійснюється зміною полярності струму збудження генератора Г за допомогою перемикача Q2. Резистор R2 встановлено в ланцюг обмотки збудження генератора Г, що дає можливість плавно регулювати вихідну напругу генератора а значить й плавно регулювати електромагнітний момент НМ.

Таким чином, основними елементами схеми є: асинхронний виконавчій двигун ВД; машина навантаження НМ (електродвигун паралельного збудження); агрегат незмінної швидкості в складі приводного двигуна ПД й генератора постійного струму Г, вали яких з’єднані по між собою за допомогою муфти. Перемикач Q3 знаходиться в положенні «Включено», тобто його контакти замкнені і тим самим ротор ВД є короткозамкненим.

З метою безпеки при проведенні експериментів до ВД підводиться знижена напруга. Зниження напруги виконує індукційний регулятор ІР. Величину напруги визначає викладач. Оскільки всі данні експериментів знімаються при зниженої напрузі, то в результаті отримуємо штучну характеристику. Для визначення координат природної характеристики асинхронного двигуна, експериментальну штучну характеристику необхідно перерахувати.

При цьому користуються наступним виразом:

= , (27)

де , - відповідно моменти на природній, при напрузі , та штучній, при напрузі , характеристиках при швидкості обертання ротора .

Величина критичного моменту при напрузі визначається виразом

= , (28)

де , - відповідно критичний момент двигуна при напрузі і момент при номінальній напрузі .

Слід мати на увазі, що НМ кожний раз необхідно пускати плавним підвищенням швидкості з допомогою потенціометра (підвищенням напруги генератора Г). Після чого ВД включається на напругу мережі. Далі можна знімати механічні характеристики двигуна.

Електромагнітний момент М двигуна ВД визначається по формулі

= , (29)

де - момент, який створює машина навантаження НМ, - момент втрат на валу електропривода, який визначається по результатах опитів втрат; знак «плюс» береться для рушійного режиму ВД, «мінус» - для гальмівного. Момент машини навантаження визначається рівнянням.

= с . (30)

Струм машини навантаження знімається по амперметру А1. Параметр с визначається згідно формули:

с = , (31)

де , , - номінальні параметри машини навантаження НМ, яки обираються з паспортних даних лабораторного стенду.