2. Порядок виконання роботи

При виконанні експериментальної частини лабораторної роботи необхідно:

1. Зібрати схему системи Г-Д.

2. Зняти і побудувати залежності від струму збудження генератора:

– швидкості регульованого двигуна;

– напруги генератора;

– потужності, споживаної (чи що віддається) приводним асинхронним двигуном;

– потужності генератора;

– потужності на валу регульованого двигуна.

Зазначені залежності знімаються:

– при не навантаженому ході регульованого двигуна;

– при роботі двигуна з постійним (позитивним) моментом навантаження;

– при роботі двигуна в гальмовому режимі з постійним (негативним ) моментом.

3. Зняти природну характеристику двигуна. Для зняття природної електромеханічної характеристики двигуна  = f(І_я) необхідно пустити вхолосту агрегат Г-Д, установити номінальне збудження двигуна і номінальну напругу на його затисках, потім за допомогою навантажувальної машини GL створити різні навантаження на валу випробуваного двигуна (навантаження змінювати реостатом R₂ у якірному ланцюзі навантажувальної машини), зняти показання приладів і занести в табл.3.1. Зробити необхідні розрахунки і занести їх у табл.3.1.

Таблиця 3.1

Номер виміру	Експериментальні дані		Розрахункові дані
	n, об/хв	Iя.дв, А	, рад/с	М, Нм
1 … 5

4. Зняти штучні характеристики при зниженої напруги. Для цього при Ф = const і U = var необхідно за допомогою потенціометра RP у ланцюзі збудження генератора установити на затисках якоря випробуваного двигуна D по черзі напруги (напругу бригадам задає викладач) U_і = (0,9  0,5) U_ном. Для кожної напруги зняти показання приладів для трьох-чотирьох значень навантажень.

5. Відключити асинхронний двигун і замірити час зупинки генератора і двигуна при роботі вхолосту і під навантаженням.

6. За даними досвідів:

– побудувати в діапазоні регулювання швидкостей сімейство механічних характеристик регульованого двигуна при різних значеннях струму порушення генератора;

– визначити діапазон регулювання швидкості двигуна в системі

Г-Д;

– оцінити вплив спадання напруги в ланцюзі якорів, залишкової напруги, гістерезиса в магнітному ланцюзі генератора.

5. Порівняти розрахункові і досвідчені механічні характеристики.

6. Побудувати енергетичні діаграми в системі Г-Д при роботі двигуна в режимах неодруженого ходу, при наявності навантаження на валу й у гальмовому режимі; визначити коефіцієнт корисної дії системи при роботі приводу з навантаженням на валу.

3. Пояснення до роботи

І. Схема дослідження системи Г-Д представлена на рис.3.1.

Навантаження регульованого двигуна створюється навантажувальною машиною постійного струму незалежного збудження. Паспортні дані машини представлені в табл.3.2.

2. Зняття залежностей від струму порушення генератора (швидкості двигуна й інших величин) виробляється при зміні струму збудження від нуля до максимуму й у зворотному напрямку до нуля. Для виявлення впливу гістерезиса в магнітному ланцюзі генератора зміна струму збудження повинне бути монотонним: при знятті висхідної галузі характеристики струм повинний тільки зростати, при знятті спадної галузі - тільки убувати.

Таблиця 3.2

Характеристики	Генератор	Випробуваний двигун(ІД)	Навантажувальна машина (НМ)
Тип Потужність, кВт Напруга, В Струм, А Частота обертання, об/хв Опір якірного кола, Ом	ПН-68 4,75 115 41,3 1430 0,25	ПН-28,5 2,6 110 29,5 1400 0,45	ПН-28,5 3,2 115 28,2 2150 0,55

При не навантаженому ході регульованого двигуна ланцюг якоря навантажувальної машини повинен бути розімкнений.

Для створення позитивного навантаження на регульованому двигуні навантажувальна машина GL переводиться в режим динамічного гальмування чи противмикання (для створення навантаження при малих швидкостях двигуна).

Для здійснення гальмового генераторного режиму регульованого двигуна GL переводиться в руховий режим. Після повного виведення рідинного реостата для підтримки генераторного режиму іноді потрібно ослаблення поля GL.

Сталість моменту на валу регульованого двигуна у всіх режимах з достатньою точністю забезпечується при підтримці постійної величини струму в якірному ланцюзі. Це досягається відповідним зміною опору рідинного реостата в ланцюзі навантажувальної машини НМ.

3. При вимірі часу зупинки генератора і двигуна після відключення асинхронного двигуна навантаження на ньому створюється перекладом НМ у режим динамічного гальмування.

Переклад перемикача ПНМ з одного положення в інше може вироблятися тільки при розімкнутому рідинному реостаті.

4. На енергетичних діаграмах повинні бути показані: Потужність, споживана приводним асинхронним двигуном з мережі (чи віддана у мережу), потужність генератора, втрати в перетворювальному агрегаті, потужність на валу регульованого двигуна й у двигуні.

Потужність, споживана асинхронним двигуном з мережі (чи віддана у мережу), і потужність генератора визначаються по показникам вимірювальних приладів.

Потужність на валу регульованого двигуна знаходиться по значенню моменту і швидкості обертання двигуна, момент двигуна визначається по струму якірного ланцюга.

Величина втрат енергії в якірному ланцюзі при пуску двигуна визначається наступною формулою:

.

Для зняття характеристик, необхідно зібрати установку за допомогою комутаційних провідників, використовуючи схеми (рис.3.1).

4. Зміст звіту

Звіт по лабораторній роботі повинний містити:

1. Ціль роботи.

2. Паспортні дані електричних машин і схему установки.

3. Електромеханічні характеристики, побудовані по експериментальним даним для всіх режимів роботи електропривода.

4. Розраховані електромеханічні і механічні характеристики для всіх режимів роботи і їхній аналіз у порівнянні з експериментальними характеристиками.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АСИНХРОННОГО

ДВИГУНА З КОРОТКОЗАМКНЕНИМ РОТОРОМ

Ціль роботи: 1. Експериментальне зняття електромеханічних характеристик асинхронного двигуна (АД).

2. Розрахунок та побудова експериментальних механічних характеристик АД.

3. Розрахунок та побудова електромеханічних та механічних характеристик по паспортним даним двигуна.

4. Порівняння експериментальних характеристик з розрахунковими.

5. Побудова енергетичних діаграм для кожного режиму роботи електропривода.