Методичні рекомендації:

Значення вивчення даної теми полягає в тому, що афінська держава, на відміну від спартанської, виникла природним шляхом з родового ладу, трансформуючи його органи управління або витісняючи їх шляхом упровадження нових органів.

У першу чергу ознайомтесь з працею Ф. Енгельса “Походження сім’ї, приватної власності і держави”, де спеціальний розділ присвячений процесу утворення держави у афінян. При цьому треба мати на увазі, що праця Енгельса написана до відкриття Егейської цивілізації та знахідки трактату Аристотеля “Афінська політія”. Тому деякі оцінки і положення роботи Енгельса потребують певних уточнень. Зокрема, Енгельс не міг знати про існування ахейських держав на території Аттики. Отже, ведучи мову про утворення держави у афінян, обов’язково врахуйте ахейські традиції.

Аналізуючи джерела, слід врахуйте, що серед різноманітних літературних свідчень головне місце належить трактату Аристотеля “Афінська політія”, в якому найповніше висвітлена політична історія Афінської держави. Загальний висновок про цінність трактату як історичного джерела не виключає критичного до нього ставлення. З цього погляду корисне і доцільне знайомство студентів з основними результатами джерелознавчого аналізу трактату. З попередників Аристотеля найбільший інтерес представляють відомості Геродота і Фукідіда, серед більш пізніх авторів – дані Плутарха.

Приступаючи до вивчення наступного питання теми, важливо показати, що в світлі нових наукових досліджень якнайдавніше класове суспільство і держава в Аттиці склалося ще в пізньоелладський період, приблизно 1700 – 1200 р. до н.е. Тут же необхідно відзначити, що Аттика в цей час була ще не об’єднана і на її території існувало декілька ранньокласових державних утворень, серед яких виділялися Афіни й Елевсин. Далі покажіть, що після падіння ахейських царств установилося панування сільських общин, у яких привілейоване положення займала родова знать. Одночасно з цим процесом роздроблена Аттика відчувала постійну загрозу дорійського вторгнення. Щоб ліпше розібратися в цьому явищі, уважно ознайомтеся з висновками російської дослідниці Т. В. Блаватської.

При з’ясуванні суті і значення синойкізму Тесея зверніть увагу на такі питання: розділ населення Аттики, підкресливши важливість виділення знаті в особливий стан, а також відокремлення ремесла від землеробства і появу ремісників і землевласників як самостійних соціальних груп населення, що було ознакою становлення міста.

Характеризуючи соціально-економічний і політичний устрій Аттики VIII – VII ст. до н.е., покажіть як розвиток ремесла, торгівлі і поява приватної власності на землю сприяла розкладанню родо-племінних відносин. Залучаючи дані джерел, важливо відзначити, що VIII — VI ст. до н.е. в історії Афін були епохою економічного і політичного панування родової знаті, евпатридів, яким протистояв безправний у всіх відношеннях демос. Далі розкрийте становище основної маси аттічного селянства, зверніть увагу на процес його масового розорення, зростання заборгованості, виникнення боргової кабали і появу різних категорій залежного населення: пеласгів, шестидольників, кабальних боржників.

Розглядаючи політичну організацію афінського суспільства в цей час, підкресліть, що державний лад був олігархічним, у якому вся повнота влади належала ареопагу. Необхідно також наголосити на значенні скасування царської влади і виникненні колегії дев’яти архонтів, визначити їх місце і роль у житті суспільства.

З’ясуйте причини крайнього загострення соціальних суперечностей, суть і значення змови Кілона. Загальна оцінка змови Кілона повинна враховувати не тільки цілі і засоби, якими керувався сам Кілон, але й об’єктивні результати та перспективи політичної боротьби в Афінах в VII ст. до н.е.

Велике значення в розвитку афінського полісу мав факт запису законів, проведених архонтом Драконтом. Залучаючи дані наукових досліджень, зверніться до сучасних уявлень про історичне значення законодавства Драконта у розвитку цивільного права та становленні афінської демократії.

Даючи загальну оцінку діяльності Солона, покажіть, у чому конкретно виразився демократизм його реформ. Разом з тим не можна не враховувати те, що реформи Солона не привели до розквіту рабовласницької демократії, а заклали лише її фундамент. Компромісний характер реформ Солона зумовив подальшу соціальну боротьбу в Афінах. Використовуючи дані джерел, висвітліть ставлення різних соціальних шарів до реформ Солона.

Приступаючи до вивчення суті тиранії Пісістрата, необхідно перш за все розкрийте причини виникнення ранньогрецької тиранії. У зв’язку з цим проаналізуйте за даними джерел політичну обстановку, що склалася в Аттиці після реформ Солона, покажіть нове загострення соціально-політичної боротьби унаслідок протистояння трьох основних політичних течій: періеків, параліїв і діакріїв. Потім зверніть увагу на дані джерел щодо особи Пісістрата, його соціального походження, обставин приходу до влади.

Важливим етапом на шляху формування Афін як демократичного полісу стала реформаторська діяльність Клісфена. Її вивчення доречно почати із з’ясування обставин, за яких Клісфен приходить до влади, оскільки вони підводять до розуміння глибоких соціальних зрушень, що відбулися в надрах афінського суспільства. Завершуючи розгляд даного питання, зробіть висновок про те, що реформами Клісфена в Афінах завершується тривалий період боротьби між знаттю і демосом. У ході цієї боротьби остаточно оформляється Афінська рабовласницька держава у формі демократичної республіки.

Переходячи до розгляду останнього питання теми, необхідно майте на увазі ряд важливих обставин. По-перше, проблема полісу – центральна проблема в античній історії. По-друге, поліс по суті був основною формою політичної та соціальної організації античного суспільства, це феномен, який визначав специфіку стародавньої цивілізації, був її неповторною і своєрідною особливістю. По-третє, в трактуванні самого поняття полісу, суті його соціально-економічної та політичної організації, системи цінностей існують прямо протилежні погляди.

На завершення дайте узагальнюючу оцінку афінської держави кінця VI ст. до н. е., розкрийте соціальну сутність рабовласницької демократії, визначте характерні риси й особливості двох типів полісу: Афін і Спарти.