Методичні рекомендації

Мета заняття — вивчення соціально-економічних відносин і суспільно-політичного устрою Греції XI — VIII ст. до н.е. за даними епічних поем Гомера “Іліада” й “Одіссея”.

Роботу над темою необхідно почати із з’ясування значення гомерівських поем як особливого виду історичного джерела. Для правильної оцінки даних джерел необхідно спочатку уважно ознайомитися з навчальною і науковою літературою, а вже потім працювати з текстами поем, відповідно до плану занять.

Необхідно показати, що поеми “Іліада” й “Одіссея” – не тільки твори великого епічного масштабу і високих художніх достоїнств, але й духовна парадигма античної Еллади. По суті, поеми “Іліада” й “Одіссея” відіграли для еллінської цивілізації ту ж роль, яку відіграє Біблія в житті християнської цивілізації. Тут же варто зазначити, що загальний висновок про цінність гомерівських поем як особливого виду історичного джерела не виключає критичного до них ставлення. Далі необхідно показати, що в поемах міститься багатий матеріал про соціально-економічне і політичне життя стародавніх греків, побут, вдачі, культуру, світогляд і мову грецьких племен.

Висвітлюючи перший пункт плану, треба пам’ятати, що поема “Іліада” була створена раніше, ніж “Одіссея”. Як підтвердження даного твердження необхідно звернути увагу на те, що залізо в “Іліаді” згадується рідше, ніж в “Одіссеї”. Студенти повинні уміти пояснити причину цього явища.

Характеризуючи джерела, не можна не враховувати достовірність даних поем, які, правда, знаходяться в поєднанні з міфологічною, легендарною і поетичною вигадкою, що підтверджується матеріалами археологічних розкопок на території Греції. У зв’язку з цим пильну увагу необхідно приділити і так званому гомерівському питанню, тобто історії створення, авторства й оцінки цих поем в історіографії.

Розглядаючи соціальну структуру гомерівського суспільства, зверніть увагу на майнову диференціацію демосу, встановіть економічну і політичну основу могутності родоплемінної знаті, визначте гостроту суперечностей між знаттю і простим народом, з’ясувати характер експлуатації вільної праці і становища сільських общинників. Далі належить розглянути питання про рабство. Визначте джерела рабства, склад і чисельність рабів, їх становище і форми експлуатації, сферу застосування праці рабів і загальний рівень розвитку рабства. Доцільно також порівняти гомерівське рабство з стародавньосхідним.

Складовою частиною даної теми є також питання про військову організацію. Основна мета полягає в тому, щоб на основі аналізу джерел показати особливості військового мистецтва стародавніх греків, характер їх озброєння, відтворити картину битв. При цьому слід враховуйте, що в поемах відображені як легенди мікенської епохи, так і сучасна поету дійсність. Особливу увагу зверніть на те, що в цей час спостерігається відхід від стародавньої війни племені проти племені в систематичний розбій на суші і на морі з метою захоплення худоби, рабів і скарбів, перетворення війни на регулярний промисел.

Аналізуючи роботу органів управління, поясніть, чому політичну організацію гомерівського суспільства в історичній літературі прийнято називати “військовою демократією” На конкретних прикладах, почерпнутих з писемних джерел, з’ясуйте функції басилеїв і ради старійшин, простежте поступове зниження ролі народних зборів і узурпацію родовою знаттю влади царів. Особливу увагу зверніть на подвійний характер політичної організації грецького суспільства, визначте, які риси гомерівського суспільства свідчили про розклад первіснообщинного ладу та зародження державності.

При вивченні економічного устрою грецьких племен особливу увагу зверніть на розвиток сільського господарства (землеробство, аграрні відносини, скотарство, вирощування оливок, виноградарство, садівництво і городництво), знаряддя і техніку сільськогосподарської праці, робочу силу, особливості землекористування і землеволодіння. На підставі даних поем спростуйте твердження деяких істориків про панування у той час приватної власності на землю.

Характеризуючи розвиток ремісничого виробництва в стародавній Греції бажано звернути увагу на становище ремісників у суспільстві, на роль і значення ремісничої діяльності в житті грецьких племен, знаряддя і техніку виробництва, ступінь праці та спеціалізацію професій. З’ясуйте, які галузі ремесла були розвинені у той час і чи відбулося відокремлення ремесла від землеробства.

Розглядаючи джерела, що характеризують торгівлю, визначте рівень її розвитку, з’ясуйте значення другої та третьої форм суспільного розподілу праці і їх місце в гомерівському суспільстві. Відзначаючи рівень розвитку торгівлі в гомерівській Греції, зверніть увагу на процес купівлі-продажу, кількість і якість виробів, що продаються, їх різноманітність. З’ясуйте, що слугувало мірилом вартості, яка роль обміну в розвитку торгівлі, чи існувало виробництво на продаж, хто виступав у ролі торгових посередників, як відносилося населення до торгівлі і купців. Необхідно визначити роль внутрішньої та зовнішньої торгівлі в житті грецьких племен.

Аналізуючи питання про передумови виникнення полісної організації, розгляньте і співставте описи Гомером двох типів поселень, відповідним двом основним стадіям у розвитку ранньогрецького полісу: сільська община і протомісто, позбавлене чітких стратифікаційних градацій, з простою дуалістичною опозицією – знать і родове населення. На матеріалі поем покажіть, що в гомерівський період почався процес концентрації основної маси вільного населення на невеликих ділянках, обнесених фортечною стіною і протиставлення їх общинникам, які живуть за межами цього укріпленого центру.

Підводячи підсумок заняття, варто зазначити, що гомерівський період займає особливе місце в грецькій історії. Це був період не тільки занепаду і культурного застою, але це був і час концентрації сил перед новим стрімким підйомом. Соціально диференційоване суспільство і держава, що існувала в Греції в період розквіту мікенської цивілізації, зароджується тут знову, але вже в інших масштабах і формах. На зміну централізованій бюрократичній державі мікенської епохи прийшла невелика самоврядна община вільних землеробів у вигляді ранньорабовласницького полісу.