Методичні рекомендації

Аналізуючи джерела з даної теми, з’ясуйте, коли і ким були написані джерела, яка міра достовірності матеріалу, що міститься в них, звідки черпали відомості про повстання рабів античні автори. Оскільки ставлення до рабів було тенденційне, доцільно проаналізувати політичні погляди стародавніх істориків.

При розгляді другого питання теми треба вивчити відомості про становище рабів в римському суспільстві II-I ст. до н.е., неоднорідність їх соціального складу, джерелах рабства, визначити роль рабів у виробництві і методи їх експлуатації.

Переходячи до третього питання, перш за все визначте загальні причини і безпосередній мотив повстання рабів на о. Сицилія. Важливо з’ясувати, чому для Сицилії був характерний найбільш ранній і повний розвиток класичного рабовласництва та концентрації великої маси рабів.

Вивчаючи хід першого і другого повстань рабів на Сицилії, зверніть увагу на характер рухів, склад повсталих, їх цілі, завдання і методи боротьби. Необхідно порівняти органи державного управління, створені в ході першого та другого повстань, соціальну природу держав, ставлення рабів до різних верств вільного населення. Виявіть спільні та відмінні риси в повстаннях, визначте їх вплив на загострення станової боротьби в Римі.

Перш ніж приступити до вивчення центрального питання теми – повстання рабів під проводом Спартака, проаналізуйте політичну ситуацію в римській республіці в 70-і р. I ст. до н.е. Оскільки початок і хід повстання Спартака отримали достатньо повне висвітлення у навчальній літературі, ваша увага повинна бути сконцентрована на складніших питаннях. По-перше, визначте етнічний і соціальний склад повсталих, програму їх дій і методи її реалізації. По-друге, зверніть увагу на можливі причини зміни Спартаком початкового плану виведення рабів з Італії. По-третє, розгляньуте ідеологію повсталих рабів, ставлення до них вільного римського населення.

Важливо визначити, чим відрізнялося повстання Спартака від повстання рабів на о. Сицилія, виявити причини поразки даного повстання і його значення для подальшого розвитку римського суспільства і держави. Треба також зупинитися на оцінці особи Спартака стародавніми авторами й істориками.

При розгляді останнього питання теми визначте, якими були причини поразок усіх повстань рабів та їх історичне значення. Зверніть увагу на те, що клас рабів був неоднорідний, інтереси сільських рабів не збігалися з інтересами міських ремісників-рабів і рабів інтелектуальних професій. Строкатим був етнічний склад рабів. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що рабовласники всіляко розпалювали і підтримували між ними ворожнечу. В результаті повстань рабів був посилений нагляд за ними. Для правлячого класу стала очевидною необхідність зміцнення репресивного апарату державної влади, що мало серйозні політичні наслідки.

Заняття № 11. Соціально-політична боротьба в Римській республіці

в 60-х рр. до н. е. (змова Катіліни)

1. Внутрішньополітична ситуація в Римі наприкінці 70-х – на початку 60-х рр. до н.е.

2. Програма та соціальний склад учасників руху.

3. Марк Туллій Цицерон – головний політичний опонент катілінаріїв.

4. Головні етапи боротьби і наслідки змови Катіліни.

Тематика рефератів:

1. Склад і програма катілінаріїв у висвітленні Цицерона і Саллюстія.

2. Образ Катіліни в античній традиції.

3. Змова Катіліни в сучасній історичній науці.

Теми есе:

1. Проаналізуйте соціальний склад учасників змови і опишіть план їхніх дій.

2. Охарактеризуйте виступи Цицерона в сенаті зі звинувачувальними промовами проти Катіліни.

3. У чому причина поразки змови Катіліни?

4. У чому причина протистояння між Цицероном і Цезарем?

Рекомендовані джерела та література:

1. Аппиан. Гражданские войны. – М.: Российская политическая энциклопедия, Селена, 1994 http://ww.gumer.info/bibliotekBuks/History/appain/index.php

2. Плутарх. Цицерон // Плутарх. Сравнительные жизнеописания. – Т.3. – М., 1964.

3. Саллюстий. О заговоре Катилины // Гай Саллюстий Крисп. Сочинения – М., 1981.

4. Цицерон М. Т. Речи против Луция Сергия Катилины // Марк Туллий Цицерон. Речи. – Т. 1. – М., 1962.

5. Белкин М. В. Римский сенат в эпоху царей // Проблемы античной истории. Сборник научных статей к 70-летию со дня рождения проф. Э. Д. Фролова / Под редакцией д-ра ист. наук А. Ю. Дворниченко. – СПб., 2003. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/2003/belkin.htm

6. Белкин М. В. Цицерон и Марк Антоний: истоки конфликта // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2002 http://www.centant.pu.ru

7. Белкин М. В. Тема Цицерона в творчестве Ф. Ф. Зелинского // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. –СПб., 2002. http://www.centant.pu.ru

8. Бокщанин А. Г. Источниковедение Древнего Рима. – М., 1981.

9. Бугаева Н. В. Участие пострадавших от сулланских конфискаций в заговоре Катилины // Antiquitas iuventae. Сборник научных трудов студентов и аспирантов. – Саратов, 2005 http://www.AntiqvitasIvventae2005.htm

10. Грималь П. Цицерон. – М., 1991.

11. Дуров В. С. Юлий Цезарь. Человек и писатель. – Л., 1991.

12. Зарщиков А. В. Фамильные связи Цезаря и его ранняя политическая карьера // Новый век: глазами молодых. Сборник научных работ студентов и аспирантов исторического факультета СГУ. – Вып. 1. Саратов, 2003. – С. 5-12 (см. электронную версию: http://ancientrome.ru/publik/zarschikov/zar03.htm).

13. Иванов Ю. А. Заговор Катилины и его социальная база // ВДИ. – 1940. – № 1.

14. Ильинская Л. С. Литературное наследие Цицерона как источник для изучения положения малоазиатских провинций Рима в конце Республики // ВДИ. – 1966. – № 3.

15. Карпюк С. Г. Vulgus и turba: толпа в классическом Риме // ВДИ. – 1997. – № 4.

16. Кузищин В. И. Земледелие владений Цицерона // Научные доклады высшей школы. Исторические науки. – 1958. – № 3.

17. Кузищин В. И. Цицерон домовладелец // Вестник Московского университета. Историко-филологическая серия. – 1958. – № 4.

18. Лившиц Г. М. Социально-политическая борьба в Риме 60-х гг. I в. до н.э. и заговор Катилины. – Минск, 1966.

19. Мотус А. А. Цицерон и Саллюстий в их отношении к гражданским войнам Древнего Рима (I в. до н. э.) // АМА. – 1983. – Вып. 5. – С. 33-46 (см. электронную версию: http://ama.sgu.ru/ama05/ama0504.html)

20. Селецкий Б. П. О социальном и политическом значении формулы consensus (consesio) bonorum в “Переписке” Цицерона // ВДИ. – 1975. – № 1.

21. Смирин В. М. О политической позиции Цицерона во время сулланской диктатуры (опыт разбора ранних речей) // ВДИ. – 1958. – № 4.

22. Утченко С. Л. Кризис и падение Римской республики. – М., 1965.

23. Утченко С. Л. Древний Рим: События. Люди. Идеи. – М., 1969.

24. Утченко С. Л. Цицерон и его время. – М., 1972.

25. Утченко С. Л. Политические учения Древнего Рима. – М., 1978.

26. Утчекно С. Л.Цицерон и его время. М., 1972 (см. в электронном варианте: http://www.sno.7hits.net/lib/ut2/index. htm).

27. Утченко С. Л.. Цицерон и Катилина // ВДИ. – 1972. – № 2-3.

28. Цицерон. Сборник статей. – М., 1958.