Міністерство освіти і науки України
Запорізька державна інженерна академія
О.В.Шляга
УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ
Навчально-методичний посібник
для студентів ЗДІА
економічних спеціальностей
денної та заочної форм навчання
Запоріжжя
2
Міністерство освіти і науки України
Запорізька державна інженерна академія
УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ
Навчально-методичний посібник
для студентів ЗДІА
економічних спеціальностей
денної та заочної форм навчання
Рекомендовано до видання
на засіданні кафедри ЕП,
протокол №__ від __.__.2009р.
Управління проектами. Навчальний посібник для студентів ЗДІА економічних спеціальностей / Укл.: О.В.Шляга. – Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 2010. – 215с.
Навчальний посібник призначений для вивчення дисципліни «Управління проектами» студентами денної та заочної форми навчання економічних спеціальностей.
Навчальний посібник узагальнює в собі актуальні матеріали та ключові аспекти проектного менеджменту, принципи та механізми їх функціонування, методологічні та практичні аспекти реалізації управління проектами в сучасних умовах господарювання.
Структура курсу відповідає нормативній програмі дисципліни «Управління проектами» та логічно поєднує широке коло питань у сфері проектних відносин. Зміст дисципліни відображає практику викладання дисципліни згідно ОПП. Кожна тема курсу, що відповідає ключовому напрямку діяльності проект-менеджерів, включає перелік питань для обговорення, які дозволяють студентам перевірити ступінь засвоєння теоретичного матеріалу та містить такий методичний інструментарій навчання як: практичні ситуації та завдання, ділові ігри, задачі.
Укладачі: О.В.Шляга к.е.н.
Відповідальний за випуск: зав. кафедрою ЕП
д.е.н., професор А.М.Ткаченко
Зміст
Зміст 3
Вступ 5
Тема 1 Методологічні аспекти управління проектами 9
1.1 Історія розвитку управління проектами 9
1.2 Поняття та класифікація проектів 10
1.3 Сутність системи управління проектами, її елементи . Управління проектами як специфічна галузь менеджменту 13
1.4 Цілі і процеси в управлінні проектами 16
Запитання та завдання для самоконтролю 24
Тема 2 Модель управління проектом 26
2.1 Функції проектного менеджменту 26
2.2 Характеристика моделі управління проектами 27
2.3 Процедури в управлінні проектами 31
Запитання та завдання для самоконтролю 32
Тема 3 Методичні основи планування і контролю проекту 34
3.1 Місце і функції планування та контролю в управлінні проектами 34
3.2 Види планів 36
3.3 Сучасні тенденції в плануванні та контролі проектів 38
Завдання та запитання для самоконтролю 39
Тема 4 Основні форми організаційної структури проектів 40
4.1 Базові засади створення організаційної структури проекту 40
4.2 Основні форми проектних структур 42
4.3 Переваги і проблеми матричної структури 48
4.4 Внутрішні організаційні структури у великих проектах 50
Запитання та завдання для самоконтролю 55
Тема 5 Структуризація проекту 57
5.1 Сутність і функції структуризації проекту 57
5.2 Односпрямована структуризація – створення робочої структури проекту 58
5.3 Двоспрямована структуризація та кодування проекту 61
5.4 Трьохспрямована структура проекту 67
Завдання та запитання для самоконтролю 68
Тема 6 Основи сіткового і календарного планування проектів 70
6.1 Загальна характеристика і види сіткових графіків 70
6.2 Графіки передування: порядок побудови і показники 72
6.3 Особливості стрілчастих графіків 78
6.4 Переваги і додаткові можливості графіків передування 79
6.5 Сіткове планування в умовах невизначеності 81
6.6 Методи скорочення тривалості виконання проекту 84
6.7 Календарне планування проектів 89
Завдання та запитання для самоконтролю 91
Тема 7 Планування ресурсів і витрат 92
7.1. Оцінка і планування ресурсів 92
7.2 Побудова ресурсних гістограм 93
7.3 Моделювання і календарне планування ресурсів 97
7.4 Планування затрат 100
Запитання та завдання для самоконтролю 106
Тема 8 Контроль проекту 107
8.1 Модель планування і контролю проекту 107
8.2 Методи аналізу виконання проекту 110
8.3 Прогнозування остаточних витрат 113
8.4 Звітування і контроль за змінами 115
Запитання та завдання для самоконтролю 118
Тема 9 Управління якістю в проекті 120
9.1 Поняття якості в контексті проектного менеджменту 120
9.2 Система управління якістю проекту 122
9.3 Витрати на забезпечення якості проекту 130
Запитання та завдання для самоконтролю 132
Тема 10 Управління проектними ризиками 134
10.1 Поняття ризику та невизначеності. Класифікація проектних ризиків 134
10.2 Причини виникнення та наслідки проектних ризиків 136
10.3 Методи аналізу й оцінки ризиків інвестиційних проектів 140
10.4 Управління проектними ризиками 143
Запитання та завдання для самоконтролю 147
Тема 11 Процедури організації проведення конкурентних торгів (тендерів) по проекту 148
11.1 Основні положення 148
11.2 Класифікація торгів 151
11.3 Функції учасників торгів 153
11.4 Порядок проведення підрядних торгів 154
Запитання та завдання для самоконтролю 161
Тема 12 Управління персоналом у проектах 162
12.1 Лідерство. Роль менеджера проекту 162
12.2 Команда проекту 165
12.3 Мотивація персоналу 169
Запитання та завдання для самоконтролю 172
Тема 13 Програмне забезпечення управління проектами 173
13.1 Загальна характеристика автоматизованих систем управління проектами 173
13.2 MICROSOFT PROJECT 175
13.3 OPEN PLAN PROFESSIONAL 177
13.4 SPIDER PROJECT 182
13.5 Sure Trek Project Manager і Primavera Project Planner (P3) 186
Запитання та завдання для самоконтролю 189
Завдання для модульного тестування 190
Рекомендована література 215
Законодавчі і нормативно-правові акти 215
Основна література 215
Додаткова література 216
Вступ
Сучасний етап реформування української економіки вимагає створення на всіх рівнях принципово нових ефективних систем управління розвитком держави, регіонів, міст та галузей господарства.
Формування кадрового корпусу управлінців нового покоління, із складу високоосвічених і висококваліфікованих спеціально підготовлених (на основі сучасних і перспективних напрямів теорії і практики навчання і виховання, що базуються на прогресивних навчальних і управлінських технологіях, на сучасних методах організації праці) фахівців, демократичні механізми призначення управлінських кадрів і просування їх в кадровій ієрархії управлінських систем є фундаментальною передумовою позитивної реалізації завдань, що постали сьогодні в Україні.
Базовим інструментом управління змінами в економіці є програми й проекти. Кожна програма являє собою комплекс взаємопов’язаних (по ресурсах, термінах і виконавцях) проектів, які забезпечують досягнення масштабної цілі.
Основу проектного підходу в управлінні складає погляд на проект, як на керовану зміну початкового стану будь-якої системи (наприклад, держави, організації чи підприємства), пов’язану з витратою часу й коштів. Дослідження процесу й регулювання змін, здійснюваних за заздалегідь розробленими правилами в рамках бюджету і тимчасових обмежень, складають суть управління проектами.
Проектний менеджмент (управління проектами):
- являє собою міждисциплінарну, синтетичну наукову, навчальну і практичну дисципліну;
- відбиває в своїх методах і засобах загальні тенденції світового, національного, культурного й науково-технічного розвитку.
Об’єктивні передумови появи, існування і неперервного розвитку проектного менеджменту визначаються тим, що, в головному, він спрямований на:
- забезпечення ефективності формування, використання і розвитку кадрів управління;
- методологічне і організаційно-інструментальне забезпечення розвитку, як визначальної категорії буття і підтримки життєдіяльності.
Спираючись на методологію системного підходу, проектний менеджмент, його спеціальні методи і засоби, які створюються і невпинно розвиваються:
- є ефективним інструментом досягнення сталих тенденцій динамічного соціально-економічного розвитку суспільства;
- забезпечують цілеспрямованість розвитку складних багато-параметричних, багатофункціональних систем;
- утворюють міждисциплінарну інтеграцію на основі єдиних специфікацій, технологій і стандартів;
- каталізують досягнення в окремих галузях знання й практики;
- формують ефективну архітектуру управління системами, які створюються і розвиваються.
Проектний менеджмент є також одним з ефективних інструментів розв’язання проблемних ситуацій у проектах, коли з самого початку їх виникнення і аналізу можливих шляхів їх розв’язання розглядаються і аналізуються ключові категорії проекту: цілі; кінцеві продукти; суттєві параметри і характер впливу оточуючого середовища; необхідні ресурси; критерії позитивності результатів, ефективності їх досягнення і оцінки; можливі механізми і інструменти діяльності й управління.
Віддзеркалюючи глобальні тенденції світових процесів розвитку, природній розвиток управління проектами обумовлений:
- потребами соціально-економічного розвитку суспільства, що відбивається на темпах і характері формування ринку проектів;
- можливостями ПМ, які базуються на розвитку методології, технологій і засобів управління проектами і які спираються на сучасні досягнення і тенденції розвитку науки, техніки, теорії і практики управління організаційними системами.
Сучасний етап формування ринку проектів характеризується:
- підвищенням чисельності проектів розвитку складних погано обумовлених систем;
- підвищенням вимог щодо якісних показників проектів розвитку;
- підвищенням вимог щодо динаміки створення і впровадження проектів розвитку;
- підвищенням ризиків прийняття рішень;
- міжнародною глобалізацією, інтеграцією і спеціалізацією (профілізацією) ключових компонентів оточуючого середовища і самих систем, що проектуються і створюються (ринків праці; фінансового обслуговування; форм власності, механізмів використання об’єктів власності і управління ними; форм, методів і джерел ресурсного забезпечення проектів; освітніх і сертифікаційних систем формування кадрового корпусу тощо).
Формування культури проектного менеджменту є:
- відображенням базових ідей ринкової економіки в практичній діяльності людей, соціально-економічних і управлінських структур;
- важливою складовою особистісної і професійної культури сучасного активного члена суспільства.
Актуальність вивчення курсу «Управління проектами» полягає в опануванні базового інструментарію розвитку управління на всіх рівнях. Цей інструментарій динамічно розвивається і є системою знань, що використовується у світовій практиці розробки та впровадження ефективних проектів та програм. В процесі перебудови економіки України та її сталого розвитку професійний підхід дозволяє заощадити значний час і кошти за рахунок професійного управління проектами та програмами. Цей підхід орієнтує дії органів управління на досягнення конкретних результатів у напрямку від їх проголошення до реалізації ефективних, професійно супроводжуваних проектів та програм.
Метою навчальної дисципліни є надання студентам знань з основ управління проектами і навчання методиці складання, планування та аналізу проектів; формування у слухачів знань і вмінь використання сучасного проектного підходу до вирішення задач розвитку процесів управління на різних рівнях, орієнтації цих процесів на досягнення кінцевих результатів з мінімальними витратами часу та коштів і засвоєння методології управління проектами як нового прогресивного інструментарію сфери управління.
Навчальні цілі дисципліни полягають в:
- наданні слухачам систематизованих знань з основ теорії управління проектами;
- ознайомленні слухачів з сучасною концепцією управління проектами, з кращим вітчизняним і зарубіжним досвідом впровадження проектного підходу в умовах ринкової економіки;
- формуванні у слухачів уміння з підготовки, виконання і завершення проектів, аналізувати поточний стан виконання проекту та приймати своєчасне, обґрунтоване та компетентне рішення щодо проекту;
- удосконаленні навичок по виконанню проектів у різних галузях державного управління, використанню засобів і інструментів управління проектами, розроблення і реалізації конкретних заходів щодо цього і застосування їх в поточній діяльності.
Завдання дисципліни спрямовані на опанування методологією, необхідною для успішного управління проектами, а також набуття навичок адаптації і впровадження проектних рішень у практичну діяльність.
Основними завданнями навчальної дисципліни є:
- визначення принципів формулювання цілей проекту;
- характеристика найпоширеніших (і найновіших) моделей та методів розробки системи управління проектами;
- обґрунтування необхідності розробки рішень, проектів, а також взаємозв’язку стратегії і тактики управління ними;
- обґрунтування основних вимог до побудови системи стратегічного управління проектами, що функціонують у перехідних економіках;
- аналіз особливостей функціонування окремих підсистем проекту;
- пропонування підходів до перебудови організаційно-економічного механізму функціонування, включаючи організаційне, фінансове, соціально-психологічне та інформаційно-аналітичне забезпечення виконання проектів;
- формування єдиної, ефективної системи управління проектами.
Дисципліна повинна дати достатні фундаментальні та прикладні знання для проведення широких досліджень та комплексного вирішення задач, пов’язаних з процесом управління проектами: обґрунтуванням доцільності проекту та оцінкою його ефективності, формуванням організаційної структури проекту, структуризацією проекту, формуванням і розвитком проектної команди, плануванням і контролем проектів, управлінням проектними ризиками та якістю проектів тощо.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен:
ЗНАТИ: теоретичні основи управління проектами; основні функції управління проектами; способи організації управління проектами та планування змісту проекту; джерела ресурсного забезпечення проекту; ризики, що виникають при управлінні проектами; системи контролю за виконанням проекту;
ВМІТИ: планувати зміст проекту; контролювати хід виконання проекту; формувати команду проекту; користуватися пакетами прикладних програм для управління проектами.
Рівень засвоєння матеріалу дисципліни носить комплексний характер і є:
- ознайомчим – вивчення базової теорії, методів та практики управління, сучасних концептуальних підходів до менеджменту, ознайомлення з зарубіжним та вітчизняним досвідом;
- репродуктивним – набуття та закріплення навичок та вмінь розробки та реалізації ефективної системи управління;
- креативним – обговорення дискусійних аспектів актуальної проблематики дисципліни, самостійна розробка та прийняття управлінських рішень, вирішення конфліктних ситуацій тощо.
Засвоєння визначається технологією викладання дисципліни: вивчення матеріалу на лекціях (ознайомчий рівень), виконання завдань для самостійної роботи, індивідуальна робота та консультації з викладачем (репродуктивний рівень) та вирішення практичних завдань, розгляд конкретних ситуацій на практичних заняттях та під час проведення ділових ігор (креативний рівень).
Донедавна управління проектом вважалось мистецтвом, яке вимагало природного дару, розуму, волі, життєвого досвіду та знань. Так було протягом багатьох віків. Однак розвиток цивілізації та НТП потребував нової сфери діяльності, нової професії – професії проект-менеджера. Управлінські функції з формування та раціонального використання капіталу підприємства повинні виконувати висококваліфіковані фахівці, які мають необхідні знання та навички ефективного управління проектами різних спрямувань.
Вивчення курсу «Управління проектами» ґрунтується на знаннях студентами попередніх курсів, а саме теорії управління, фінансового менеджменту, планування, проектного аналізу, системного аналізу та ін. Крім того, він передбачає знання студентами комп’ютерної техніки та широке використання комп’ютерної техніки. Міжпредметні зв’язки представлені переліком дисциплін, які характеризують об’єкт управління або окремі його функції – економічні, фінансові, облікові, юридичні, засвоєння яких студентами необхідне для вивчення курсу «Управління проектами», зокрема: «Економічне обґрунтування господарських рішень», «Планування діяльності підприємства», «Інвестування», «Менеджмент», «Потенціал підприємства: формування та оцінювання», «Економіка підприємства», «Потенціал і розвиток підприємства», «Стратегія підприємства» та ін.
Перехід вітчизняної економіки до ринкових відносин вимагає від майбутніх управлінців глибоких теоретичних знань та обширних практичних навичок у вирішенні принципово нових завдань, серед яких – управління проектами.
Тема 1 Методологічні аспекти управління проектами
1.1 Історія розвитку управління проектами
Людство має справу з проектами з давніх-давен. Будівництво єгипетських пірамід, зведення Великої китайської стіни – це ті проекти, що у свій час були не менш значними, ніж проект «Mанхеттен» зі створення атомної бомби або проект «Аполлон» для доставки астронавтів на Місяць.
Проектна діяльність пронизує сьогодні всі сфери функціонування традиційного промислового підприємства: у маркетингу – це проекти маркетингових досліджень, рекламних акцій, виведення на ринок нових продуктів, завоювання нових ринків збуту; у дослідно-конструкторських підрозділах – це проекти розробки нових продуктів, технологій; у виробництві – проекти освоєння випуску нової продукції, технічного переозброєння, впровадження нових технологій; у збуті – проекти побудови торговельно-збутової мережі… Із входженням підприємств у ринок актуальними стають комплексні проекти їх реструктуризації з низкою субпроектів зі зміни продуктового портфеля, організаційної та виробничої перебудови, впровадження фінансового менеджменту, контролінгу тощо.
Поряд з традиційними підприємствами динамічно розвиваються проектно-орієнтовані галузі – будівництво, науково-дослідна діяльність, рекламний, консалтинговий бізнес, розробка програмних продуктів та інші.
Водночас усі ми постійно здійснюємо проекти у повсякденному житті: підготовка до пікніка, ремонт несправного крана, прибирання домівки до приходу гостей або курсова робота в університеті. Проекти оточують нас, ми працюємо з ними майже щодня, але рідко намагаємося свідомо опанувати їх, іншими словами, управляти ними.
І хоча проекти здійснювалися людством упродовж тисячоліть, управління проектами як специфічна галузь менеджменту є досягненням останніх десятиліть. Великою мірою вона виявилася побічним продуктом масштабних проектів часів Другої світової війни, чи не найвідомішим з яких є вже згаданий вище «Манхеттен». Керівники його зробили спробу свідомо, відповідально й ефективно скоординувати величезний бюджет, графік і складні ресурси; вони мали за мету перенести управління проектами зі сфери випадкового до, принаймні, старанно обміркованого.
Останнім часом управління проектами перетворилося на невід’ємну рису західного менеджменту. Тимчасом як світова економіка вступала у постіндустріальну фазу, американські менеджери усвідомлювали те, що основи управління, розроблені для традиційного підприємства, в умовах нової, так званої інформаційної, економіки «не працюють». У виробничій сфері наголос, як правило, робиться на передбачуваності й повторюваності дій, а керівники здебільшого опікуються стандартизацією і раціоналізацією виробничих процесів. Із посиленням конкуренції і розвитком інформаційної економіки наперед виходить унікальність, а не повторюваність подій, що відбуваються. Невід’ємною ознакою інформації є динаміка і постійні зміни. Гнучкість стала девізом сьогодення, а управління проектами, або ж проектний менеджмент, – ключем до досягнення цієї гнучкості.
1.2 Поняття та класифікація проектів
Слово проект дуже часто вживається у нашому житті. Розробка засобів боротьби зі СНІДом, консервація Чорнобильської АЕС, проведення виборчої кампанії, взяття в оренду та ремонт нового офісу, впровадження нової системи стимулювання персоналу або підготовка до пікніка мають низку спільних ознак, що характеризують їх як проекти. Це, зокрема, такі ознаки:
- спрямованість на досягнення конкретної мети;
- базування на координованому виконанні пов’язаних між собою дій;
- обмеженість у часі виконання, визначеність певної дати початку і закінчення;
- наявність певного бюджету (фінансового, матеріального тощо);
- певною мірою неповторність, унікальність.
Загалом, саме ці п’ять ознак, або характеристик, відрізняють проекти від інших заходів, планів, програм, ініціатив. Кожна з перелічених характеристик має важливий внутрішній зміст.
Розгляньмо їх детальніше.
Спрямованість на досягнення мети. Проекти спрямовуються на досягнення певних результатів – іншими словами, на досягнення мети. Саме ця мета є рушійною силою проекту, і всі зусилля, що докладаються до його планування та реалізації, спрямовані на її досягнення.
Проекти мають численні ієрархічні цілі. Основною метою, наприклад, проекту, пов’язаного з програмним забезпеченням для комп’ютера, може бути розробка складної системи управління базами даних. Проміжною метою може бути тестування системи в процесі розробки для налаштування програм, а метою нижчого рівня – визначення дат, коли працівники, що розробляють проект, звітуватимуть про свої результати на оперативній нараді.
Зорієнтованість проектів на досягнення мети надає величезний внутрішній потенціал для управління ними. Передусім це передбачає необхідність точного визначення й формулювання цілей, від вищого рівня – до нижчого, до найпростіших речей. Водночас проект можна розглядати як процес досягнення ретельно обраних цілей, просування проекту на шляху його реалізації пов’язане з покроковим досягненням цілей дедалі вищого рівня, поки, нарешті, не буде досягнута кінцева мета.
Протягом останніх десятиліть розроблена методологія сприяння формулюванню та досягненню мети. Цю методологію називають управлінням за цілями (mаnаgеmеnt ву овjесtivеs – MВО), розроблялася вона незалежно від загального розвитку теорії та практики управління проектами. Упевнене оволодіння основними принципами МВО може значно полегшити життя проектного менеджера – керівника проекту.
Координоване виконання пов’язаних між собою дій. Сама сутність проектів визначає складність їхнього втілення в життя. Проекти потребують виконання численних завдань, жорстко або гнучко взаємопов’язаних: деякі проміжні завдання не можуть реалізовуватися, доки не завершені інші завдання; інші завдання мають виконуватися паралельно і т. п. Якщо порушується синхронізація виконання різних завдань, весь проект може опинитися під загрозою невиконання.
Якщо поміркувати над цією характеристикою проекту, стає зрозумілим, що він є системою, тобто цілим, яке складається з пов’язаних між собою частин. Протягом останніх десятиліть фахівцями з управління проектами розроблено спеціальні методики роботи з системами. Зведені разом, ці методики становлять системний аналіз. Керівник проекту, який опанував основні методи системного аналізу, може ефективно використовувати ці знання для реалізації проектів.
Часові рамки проекту. Проекти виконуються протягом певного проміжку часу (хоча інколи керівникам проектів, що обстоюють виконання початкових графіків, здається, що проект не буде завершено ніколи) і мають більш-менш чітко окреслені початок і закінчення. Проект вважається завершеним, коли досягнуті його основні цілі. Під час виконання проекту значні зусилля спрямовані саме на те, щоб його було завершено у намічений термін. У цьому допомагають графіки, де зазначається час початку і закінчення робіт, які передбачаються проектом.
Слід звернути увагу на те, як це відрізняється від циклів виробництва продукції. Випуск товарів не є обмеженим у часі і залежить лише від наявності та рівня попиту. Коли попит зникає, закінчується й виробничий цикл, тому традиційні процеси виготовлення продукції не можуть бути віднесені до проектів.
Наявність бюджету. Проектна діяльність, спрямована на отримання певного результату у заданий проміжок часу, не може відбутися без використання певних ресурсів (матеріальних, людських, фінансових). Тому невід’ємною рисою проекту є наявність бюджету, який виділяється на забезпечення ресурсних потреб фінансування проекту, що відповідають його масштабам, змісту і термінам виконання.
Унікальність. Проекти – це певною мірою неповторні та одноразові заходи. Водночас рівень унікальності може значно коливатися залежно від особливостей проекту. Скажімо, якщо йдеться про зведення п’ятдесятого будинку у стилі «стандарт» за програмою житлової забудови, то рівень унікальності цього проекту досить скромний. Базові елементи такого будинку ідентичні елементам тих сорока дев’яти будинків, що їх було зведено раніше. Проте основні елементи унікальності можуть відбиватися у специфіці земельної ділянки, де розташовується будинок, у рішенні налагодити нову систему опалення і вентиляції або у необхідності працювати з новою бригадою фахівців і т. ін.
З іншого боку, якщо спеціалісти розробляють операційну систему комп’ютера нового покоління, вони, певна річ, мають справу з досить унікальним завданням, бо працюють над тим, що ніколи раніше не робилося. Оскільки досвід минулих розробок може лише в загальних рисах підказати їм, чого треба очікувати від цього проекту, то у цьому разі йдеться про ризик і невизначеність.
Узагальнюючи, можна зробити висновок, що проект – це діяльність, за якої матеріальні, фінансові та людські ресурси організовано новаторським шляхом для виконання унікальної роботи при обмеженні у часі та витратах, щоб досягти позитивних змін, визначених кількісними та якісними параметрами.
Зв’язок між головною метою і основними цілями проекту показано на рис. 1.1.
Рис.1.1 – Зв’язок між метою і цілями проекту
Найпоширенішими сферами діяльності, пов’язаними з проектами (проектно-орієнтованими), є будівництво, автомобілебудування, фармацевтика, архітектура, медичне обслуговування, розробка комп’ютерних програм та багато інших. Окрім проектів у традиційному розумінні можна вести мову про здійснення соціальних (пенсійна реформа), політичних (вибори до парламенту) або ж побутових (сімейне свято) проектів.
Таке різноманіття проектної діяльності потребує певної класифікації проектів, яка подана в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Класифікація проектів
Класифікаційні ознаки проекту |
Вид проекту |
1 |
2 |
1. За характером змін |
Оперативні |
Стратегічні |
|
2. За масштабом (розміром) |
Малі |
Середні |
|
Великі |
|
3. За тривалістю (строками реалізації) |
Короткострокові |
Середньострокові |
|
Довгострокові |
Продовження таблиці 1.1 |
|
1 |
2 |
4. За галузевою приналежністю |
Промислові |
Будівельні |
|
Транспортні |
|
Освітні |
|
У сфері торгівлі |
|
Комплексні |
|
5. За специфікою кінцевого продукту |
Економічні |
Організаційні |
|
Технічні |
|
Соціальні |
|
Змішані |
|
6. За функціональним спрямуванням |
Виробничі |
Технологічні |
|
Фінансові |
|
Дослідження і розвитку |
|
Маркетингові |
|
З управління персоналу |
|
Комбіновані |
|
7. За характером залучених сторін |
Міжнародні |
Національні |
|
Територіальні |
|
Місцеві |
|
8. За ступенем складності |
Прості |
Складні |
|
Дуже складні (комплексні) |
|
9. За складом і структурою залучених організацій |
Однофункціональні |
Багатофункціональні |
|
10. За вимогами до якості проекту |
Стандартні |
З надзвичайними вимогами |
|