10.2.2.3 Підбор перетинів рам (балок) по розрахункових навантаженнях

У конструкторських підрозділах відділів клепально-складальних робіт (ОКСР) підприємств галузі при проектуванні СП використають таблиці, розроблені відповідно стандартам підприємства (СТП). У них врахована група складності й компоновочная схема (додаток 3); габаритні розміри : довжина L, кількість вхідних роздільних рам n x l = L, висота H, розміри перетину Н_б х В_б (балки, рами); розрахункові параметри перетину : площа F, момент інерції J_x тощо. (табл. 6.2).

У таблиці 6.2 наведені розміри перетинів рам (балок) стосовно до конструктивної схеми пристосувань для зборки агрегатів і вхідних у них подсборок, з обвідними (теоретичними) поверхнями, а також для лонжеронів, що мають силові вузли систем керування (мал.6.7).

Табл.6.2 можливо використати при розрахунку на твердість пристосувань для складання лонжеронів без силових вузлів різних систем і для зборки панелей з більшою кількістю незнімних ложементів (більше 3-х) при L > 5,0м.

При цьому номер швелера необхідно брати на один менше зазначеного в табл. 6.2. Розрахункові значення навантажень і твердість балок не приводяться.

У навчальному проектуванні також можна скористатися даними табл. 6.2, особливо у випадку розробки оснащення складальних процесів за завданням підприємства для вище наведеного призначення пристосування.

10.2.3 Розрахунок елементів складальних пристосувань на міцність

10.2.3.1 Розрахунок колони

Найбільше часто колони СП навантажуються стискаючими силами Р (мал. 7.1,а) або стискаючими силами й згинальним моментом М_из (мал. 7.1,6). Тому що розміри перетинів нормалізованих колон досить великі, деформації їхнього стиску практично незначні, а тому розрахунок на чистий стиск не проводиться. Не перевіряються колони й на поздовжню стійкість. При внецентровому стисканні (див. мал.. 7.1 б) можливе переміщення точки продольної балки в результаті згину колони

тут Р_к - діюче на колону вертикальне навантаження;

Н - розрахункова висота колон;

е - ексцентриситет діючого навантаження;

Е - модуль пружності матеріалу колони.

Для залізобетонних колон найнебезпечніші напруги розтягання, тому що можуть викликати тріщини. Виникаючі напруги розтягання можуть бути підраховані по формулі

де: Р_к - діюче навантаження;

е - ексцентриситет навантаження;

W_np- наведена (до бетону) площа перетину колони.

Розрахунок виробляється по методиках, викладеним у курсах «Опір матеріалів» й « Деталі механізмів і машин».

Необхідно також зробити розрахунок на виривання болтів при кріпленні кронштейнів до стінок залізобетонних колон і розрив болтів при кріпленні до металевих колон (мал.7Л, в).

10.2.3.2 Розрахунок фіксуючих елементів

Фіксатори, їхнє з'єднання в УЭ піддаються навантаженню, пов'язаної з деформацією об'єкта складання в основному від напруг, викликаних клепкою. Практично визначити ці навантаження неможливо, тому що впливаючими виявляються численні фактори. Задають розрахункові навантаження з умов експлуатації СП, виходячи з того, щоб напруги в деталях не перевершували границя текучості σ_Т (σ₀₂).

Для фіксаторів типу «вуха-вилка» Р_расч визначається з умов роботи на зріз [τ_ср ] або зминання [σ_см ] — для рухливих з'єднань.

де: f_б - площа перетину болта (штиря);

τ_ср — границя текучості матеріалу на зріз, прийнятий рівним 0,6...0,7 границі текучості матеріалу на розтягання. Для таких випадків прогин

При вертикальній схемі складання й можливому прогині верхньої балки необхідна перевірка рубильників на стійкість при поздовжньому вигині як шарнірноопертого стислого стрижня по методиках, викладеним у курсі «Опір матеріалів».