Розподіл вертикального навантаження між елементами складальних пристосувань
1 - верхня балка; 2 - нижня балка; 3 - рубильники; 4 - колона; 5 - ложемент; 6 - бічні рубильники
Рис.5.4
А найбільша інтенсивність q K визначиться
При наявності в прольотах балок рубильників із установленими на них ЗЭП, маса яких істотно більше інших, навантаження від них приймають зосереджену що значно ускладнює розрахунки балок.
Подібно попередньому розподіляється навантаження від маси вузла, що складається (агрегату). При цьому інтенсивність навантаження приймають пропорційної площам поперечних перерізів конструкції, що складається. Для спрощення, з огляду на, що наведена товщина обшивання по довжині об'єкта складання міняється незначно, можна значення q прийняти пропорційно периметрам П и висотам перетинів Н.
Розподіл навантаження між балками СП роблять так, щоб їхні прогини при цьому були найбільшими з можливих, і залежать від схеми розташування балок і типу підвіски рубильників (ложементів).
Для стапелів двухбалочної схеми (мал.5.4,в) приймають :
а) при розрахунку верхньої балки 1 - масу рубильників Мр , масу об'єкта складання Мос із працюючими в ньому людьми, а також масу встановлених на ній фіксаторів;
б) при розрахунку нижньої балки 2 - також масу рубильників Мр , Мос із працюючими, масу фіксаторів, установлених на нижній балці.
Для стапелів трехбалочної схеми (мал.5.4,г) :
а) при розрахунку верхніх балок ураховують масу правих і лівих рубильників. Масу Мос звичайно не враховують;
б) при розрахунку нижніх балок ураховують масу бічних рубильників своєї сторони, половину маси Мос і половину маси нижніх рубильників (ложементів).
Для стапелів чотирьохбалочних схем, що має місце при проектуванні ТО складання відсіків фюзеляжу (мал.5.4,д) :
а) при розрахунку верхніх балок - масу бічних рубильників, прикріплених до балки, і половину маси верхніх рубильників. Масу об'єкта зборки, як правило, не враховують;
б) при розрахунку нижніх балок ураховують масу прикріплених бічних рубильників, половину маси ложементів, половину маси агрегату, що складається.
Безумовно, заміна зосереджених сил розподіленим навантаженням вносить у розрахунки певні похибки, але в навчальному проектуванні можливо цим зневажити. У дійсності, заміна однієї зосередженої сили, прикладеної в середині прольоту балки, рівновеликим розподіленим навантаженням, приводить до зменшення прогину в 1,6 рази й він становить 0,625 дійсного. У випадку додатка до балки 8-10 зосереджених сил розрахунковий прогин становить 85-90% від дійсного, що є припустимим для навчальних розрахунків.
10.2.2 Розрахунок елементів складальних пристосувань на жорсткість
10.2.2.1 Порядок прочностных розрахунків складальних пристосувань
В умовах виробництва, насамперед при відсутності аналогів, а також при дипломному проектуванні, існує наступний порядок розрахунку СП.
1.По обраній конструктивній схемі, з огляду на прийняті допущення, вибирають розрахункову схему пристосування.
2.Визначають розрахункові навантаження, розподіляють їх між елементами СП.
3.З умов припустимих прогинів знаходять потребные перетини балок і рубильників стапеля.
4.Роблять уточнення конструкції й навантажень, як зазначено п.5.1.
5.По уточнених навантаженнях роблять уточнений розрахунок перетинів балок і вносять необхідні корективи.
б.Проводять перевірочний розрахунок прогинів балок.
Т.Визначають навантаження, що діють на колони й фундаменти.
8.Виконують розрахунок колон і фундаментів.
При курсовому проектуванні, як було зазначено в п.5.1, розрахунки ведуться з деяким відступом від вищенаведеного порядку.
Для визначення діючого навантаження студент вибирає матеріал елементів конструкції й підраховує їхню масу, використовуючи обрані параметри СП. Розрахунки починають із визначення прогину поздовжніх балок yиз= f ≤ fdon.