
- •Методичні вказівки
- •3 Завдання…………………………………………………….…………….23
- •16 Додатки…………………………………………………….……………146
- •Графічні документи.
- •Пояснювальна записка. Титульний лист Завдання
- •Комплект технологічної документації
- •1 Загальні положення
- •Загальні вимоги
- •1.2 Нумерація сторінок
- •1.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
- •1.4 Ілюстрації
- •1.5 Таблиці
- •1.6 Переліки
- •1.7 Примітки
- •1.8 Виноски
- •1.9 Формули та рівняння
- •Приклад
- •1.10 Посилання
- •1.11 Титульний лист
- •1.12 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1.13 Додатки
- •2 Титульний лист.
- •Міністерство освіти і науки України
- •Пояснювальна записка до дипломного проекту
- •Міністерство освіти і науки України Запорізький авіаційний коледж ім. О.Г.Івченка
- •Титульний лист Завдання
- •Комплект технологічної документації
- •4 Реферат
- •Реферат
- •Завдання…………………………………………………………..…………..…………2
- •6 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •Перелік найбільш розповсюджених скорочень
- •7 Вступ
- •8 Початкові дані для проектування
- •8.1 Технічний опис складальної одиниці
- •Технічний опис складальної одиниці
- •8.2 Технічні умови на складання вузла
- •“Технічні умови на складання вузла
- •8.3 Оцінка технологічності складальної одиниці та її деталей
- •9 Технологічна частина
- •9.1 Аналіз базового варіанту технологічного процесу складання вузла
- •9.2 Вибір та обґрунтування методів складання вузла
- •9.3 Розробка та обґрунтування технологічної схеми складання вузла.
- •9.4 Розробка технологічного процесу складання вузла
- •9.5 Обґрунтування вибору обладнання та оснащення для технологічного процесу складання вузла
- •9.6. Вибір методів технічного контролю
- •9.7 Вибір організаційної форми складання вузла
- •9.8 Нормування операцій технологічного процесу складання вузла
- •10 Конструкторська частина
- •10.1 Конструювання та опис роботи робочої складальної приспособи (інструменту)
- •10.1.1 Основні розрахунки елементів пристосувань
- •10.1.1.1 Різьбові прихвати
- •10.1.1.2 Ексцентрикові зажими
- •Величини зусиль затискання круговим ексцентриком
- •10.1.1.3 Пневматичні зажимні пристрої
- •Порівняльна тривалість затискання деталей у пристосуваннях
- •10.1.1.4 Гідравлічні затискуючи пристрої
- •10.1.1.5 Пневмогідравлічні затискуючи пристрої
- •10.1.2 Призначення н класифікація складальних пристосувань
- •10.1.2.1 Структура й елементи складальних пристосувань
- •Конструктивні схеми й компонування елементів складальних пристосувань
- •1 .Портального типу 2. Консольного типу
- •5. Многобалочные
- •9. Елементи підйому ложементів та рубильників
- •10.1.2.2 Аналіз конструктивно-силової схеми складальних пристосувань
- •10.1.2.3 Вимоги, пропоновані до складальних пристосувань
- •10.1.2.4 Термінологія технологічних отворів
- •10.1.2.5 Термінологія методів та елементів процесу зборки вузлів й агрегатів
- •10.1.2.6 Термінологія складального оснащення
- •10.1.3 Розробка технічних умов (технічного завдання) на проектування складального оснащення.
- •10.1.3. 1 Методи складання вузлів й агрегатів
- •10.1.3.2 Вихідні дані для проектування сп
- •10.1.3.3 Порядок розробки технічних умов (технічного завдання)
- •10.1.3.4 Етапи та порядок проектування технологічного оснащення процесів складання
- •10.2 Розрахунок на міцність елементу робочої приспособи (інструменту)
- •10.2.1 Навантаження та деформації елементів складальних пристосувань
- •10.2.1.1 Діючі навантаження й допущення при розрахунках
- •10.2.1.2 Припустимі деформації елементів складальних пристосувань
- •10.2.1.3 Співвідношення припустимих деформацій і напруг
- •10.2.1.3 Розподіл навантаження по елементах пристосуванні
- •Нагружение рубильника від зусиль розпору й розрахункова схема
- •Розподіл вертикального навантаження між елементами складальних пристосувань
- •10.2.2 Розрахунок елементів складальних пристосувань на жорсткість
- •10.2.2.1 Порядок прочностных розрахунків складальних пристосувань
- •10.2.2.2 Розрахунок на жорсткість поздовжніх балок
- •Графіки для підбора перетинів балок і рам складальних пристосувань
- •10.2.2.3 Підбор перетинів рам (балок) по розрахункових навантаженнях
- •10.2.3 Розрахунок елементів складальних пристосувань на міцність
- •10.2.3.1 Розрахунок колони
- •10.2.3.2 Розрахунок фіксуючих елементів
- •10.2.3.3 Розрахунок елементів кріплення кронштейнів
- •10.2.3.4 Завершення роботи з проектування пристосування
- •10.3 Опис конструкції та роботи контрольної приспособи
- •11 Спеціальне завдання
- •11.1 Контроль герметичності.
- •11.2 Балансквання вузлів авіаційних двигунів
- •12 Заходи по охороні праці на дільниці для складання вузла
- •13 Економічна частина
- •1. Стислий опис проектованої дiльницi цеху складання двигунiв.
- •2. Виробничий план.
- •1.Виробнiiчий план.
- •Розрахунок трудомiсткостi виробничої програми.
- •1.2.Розрахунок потрiбноi кiльк робочих мiсць.
- •Розрахунок вартостi основних фондiв дiльницi.
- •Розрахунок кiлькостi I вартостi оёiiовних матеріалів
- •2 Органiзацiйний план
- •2. 1.3. Розрахунок чисельностi службовцiв: (керівників, спецiалiстiв
- •2.2 Розрахунок рiчного фонду оплати працi працюючих.
- •2.2.1 Розрахунок рiчного фонду оплати працi виробничiх виробників
- •2.2.2 Розрахунок рiчного фонду оплати працi допомiжних робітників.
- •2.2.3 Розрахунок рiчного фонду оплати працi службовцiв.
- •З. Органiзацiйний план.
- •3.3 Система плавного — попереджувального обслуговування робочих мiсць.
- •3.4 Вибiр обгрунтування міжопераційної транспорту.
- •3.5 Система мiр для забезпечення якостi продукії.
- •4 Фiнансовий план.
- •2. 1 Витрати на силову електроенергiю
- •2.2 Витрати на стиспуте повiтря
- •2.3 Витрати на воду для виробничих потреб.
- •2.4 Витрати пару на виробничi потреби
- •2.6 Витрати на поточний ремонт обладнання, транспортних засобiв, приладiв складають 4 ... 8% вiд балансової вартостi.
- •2.7 Затрати допоміжних робітників по обслуговуванню обладнання з відрахуванням на соціальне страхування.
- •4.3 Кошторис витрат на виробництво.
- •5. Планова калькуляцiя вузла.
- •Норми площі
- •Середнi величини
- •Норми Обслуговування допоміжних робітників
- •Середні норми витрат
- •14 Висновок
- •15 Перелік посилань
- •Приклад оформлення переліка посилань
- •16 Додатки
- •16.1 Призначення додатків
- •16.2 Типи додатків
- •16.3 Оформлення та розташування додатків
- •17 Комплект технологічної документації
- •Міністерство освіти і науки України Запорізький авіаційний коледж ім.. О.Г.Івченка комплект документів
- •17 Література
- •Місце зауважень студентів
- •Місце зауважень студентів
10.2.1 Навантаження та деформації елементів складальних пристосувань
10.2.1.1 Діючі навантаження й допущення при розрахунках
При розрахунках на міцність потрібно визначити твердість елементів конструкції, що гарантує їхньої деформації не вище припустимих, і міцність елементів кріплення несучої системи пристосувань. Таким чином, розрахунку підлягають каркаси СП.
З погляду будівельної механіки каркаси СП є просторовими багаторазово статично невизначеними системами, розподіл зусиль у яких залежить як від зовнішніх навантажень, так і від жорсткості складових елементів
Розрахунок каркасів ведеться по статичних навантаженнях. Динамічні навантаження що виникають від ударного інструмента при клепці ні по величині, ні по характері впливу не можуть зробити істотного впливу на жорсткість конструкції і ними звичайно зневажають
У загальному випадку на елементи конструкції СП можуть діяти наступні навантаження, що викликають деформації :
1. Власна маса блоку з настановними й заливальними елементами Мб;
2. Маса стапельних плит, ложементів й інших елементів, що у процесі експлуатації СП не знімаються, Мпл
З. Маса колон, кронштейнів, поперечних балок й інших нез’ємних елементів, що входять у конструкцію каркаса СП, Мк
4. Маса деталей і вузлів, які знімаються при експлуатації СП, Мск;
5. Маса виробу, що складається, (об'єкта складання) , Mос; |
б. Маса людей, що працюють у агрегаті що складається, або які перебувають на балках СП, Мр
7. Зусилля розпору й притиску елементів виробу, що складається, до елементів стапеля, Рр
8. Маса допоміжного оснащення, що опирається на елементи каркаса ОД (помости, сходи, підвісний інструмент, привод рухливих елементів СП тощо), Мво
Діюче навантаження прийнято ділити на постійну Рпос у яку входять перші три вище зазначених, і змінну Рпр, що включає всі інші можливі види навантаження. Основним розрахунковим навантаженням є Рпр.
Власна маса балок Мб може не враховуватися, тому що при їх монтажу у інструментальному стенді (ИС) балки перебувають у робочому стані, і їх розташовані в тих же місцях, на яких балки опираються у пристосуванні. Прогин балок враховує сам монтаж.
Міцність стиків колон, кронштейнів з колонами перевіряють по сумі навантажень РΣ = Рпос + Рпр. Виходить, що діють навантаження треба розглядати конкретно, відповідно до прийнятої розрахункової схеми. Важливо правильно розподілити розрахункове навантаження.
У процесі розрахунку на твердість при курсовому проектуванні звичайно йдуть двома шляхами:
1.По заданих припустимих деформаціях визначають необхідні перетини елементів каркаса;
2.При обраних раніше на базі аналогів перетинах елементів конструкції каркаса СП перевіряють, чи не виходять прогини цих елементів за межі припустимих.
В обох випадках доводиться при строгому дотриманні розрахунку реальних конструкцій розкривати їхню статичну невизначеність того або іншого ступеня, що не завжди, наприклад, у курсовому проекті виявляється можливим. Ускладнює розрахунки й невизначеність характеру закладення кінців балок, тому що їх у реальних конструкціях не можна віднести ні до класичних шарнірів, ні до умов твердого закладення.
З метою полегшення практичних розрахунків використаються спрощені розрахункові схеми із впровадженням ряду допущень, що приводять до деякого додаткового запасу твердості. При цьому весь каркас СП розчленовують на найпростіші елементи : балки, рами, кронштейни тощо, для яких можна використати розроблені розрахункові таблиці й графіки. Основні допущення зводяться до наступного:
1. Багато прольотні нерозрізні балки заміняють системою однопрольотних на двох шарнірних опорах (мал. 5.1,а);
2. При всіх варіантах конструкції опор двухопорних балок вони приймаються шарнірними;
З. Кінці балок уважають затисненими, якщо вони закріплюються зверху на колоні або на нижній опорі, при кріпленні балок до бічної сторони колони не менш, ніж по двох площинах (до колони й кронштейна) (мал. 5.1,6);
4. Якщо нерозрізна балка закріплена на декількох проміжних опорах по одній площині на кожній опорі, то закладення вважається затисненої для сусідніх із цими опорами прольотів (мал. 5.1,в);
5. У випадку опирання балки на короткі нижні опори (стійки, тумби) або колони, жорсткість яких ЕІоп значно перевищує жорсткість балки ЕІб, деформаціями опор зневажають. При сумірності ЕІоп та ЕІб їх розраховують спільно.
6.Якщо дві балки зв'язані між собою незнімними ложементами (мал.5.1,г) , то їх уважають працюючими спільно.
7. Якщо розрахункове навантаження Рпр важко розподілити між балками, то кожну розраховують по всієї Рпр.
При проведенні практичних занять студент уже повинен мати дані для визначення розрахункового навантаження й при обраній конструктивній схемі СП погодить із викладачем розподіл навантаження по елементах конструкції, прийняті допущення й розрахункові схеми, а потім самостійно приступає до розрахунків.