9.8 Нормування операцій технологічного процесу складання вузла
При виконанні цього розділу пояснювальної записки необхідно за допомогою довідника нормувальника складальних робіт пронормувати (визначити час) по двом операціям технологічного процесу складання.
Наприклад:
Операція 35. Складання турбіни вентилятора для балансування.
1. Встановити диск із технологічним валом балансувальної приспособи на стійку шліцями угору.
Параметри нормування L=50мм.
Т=5 хв.
2. Нанести на технологічний шарикопідшипник балансувальної приспособи масло МС – 20.
Параметри нормування L=25 мм. D=140мм.
Т=1,5 хв.
3. Охолодити технологічний вал балансувальної приспособи рідким азотом 2-3 кратною заливкою во внутрішню порожнину вала.
Параметри нормування L=545 мм. D=60мм.
Т=2 хв.....
ΣТшт. = 45,35 хв
10 Конструкторська частина
10.1 Конструювання та опис роботи робочої складальної приспособи (інструменту)
При конструюванні складальних приспособ та спеціального інструменту необхідно мати на увазі наступне.
Конструкція приспособи повинна бути узгоджена з конструкцією базової деталі та визначеним положенням її осі. Якщо, наприклад, для досягнення кращої центровки вибрана вертикальна схема, то тим самим передбачається місцерозтащування установчих та інших елементів приспособи, які повинні дозволяти змінювати положення виробу який складається без зміни закріплення базової деталі. З цією метою в конструкції передбачається механізм повороту цього на визначений кут у одній або декількох заданих площинах.
Для забезпечення точного взаємного розташування та орієнтації деталей у процесі складання велике значення мають надійні механізовані елементи приспособи.
Приспособи повинні дозволяти зберігати вірну геометричну форму спрягаємих поверхонь та виробів в цілому. З цією метою при складанні виробів малої жорсткості (типу оболонок) використовують самоцентруючі пристрої – розжимні колодки, рухомі конуси, цанги тощо.
У даному розділі дипломного проекту необхідно описати конструкцію запроектованої приспособи на якій операції використовується та описати принцип дії приспособи при виконанні операції. Креслення спроектованої робочої приспособи слід накреслити на аркуші форматом А1 згідно вимог ЄСКТ та Державних стандартів.
При проектуванны пристосування необхідно мати на увазі наступне.
10.1.1 Основні розрахунки елементів пристосувань
10.1.1.1 Різьбові прихвати
Різьбовий прихват являє собою двоступеневий ричаг, який приводиться у дію гвинтом або гайкою. На малюнках показані схеми прихватів.
Без урахування втрат на тертя у шарнірах затискуюче зусилля у прихватах визначається:
для схеми приведеної на малюнку а)
для схеми приведеної на малюнку б)
для схеми приведеної на малюнку в)
При рівних значеннях Р прихват який працює по схемі зображеній на схемі б) у два рази, а прихват який працює по схемі в), у чотири рази ефективніше прихвату який працює по схемі а).
Зусилля які розвивають різьбові зажими.
Зусилля затискання, яке передається гайкою рис.1, визначається по формулі:
(1)
а згідно схеми, яки показана на рис.2, по формулі:
(2)
де: Р – зусилля на ключі, рукоятці або барашку;
L – виліт ключа, рукоятки або барашка;
Rср – середній радіус різьби у мм;
α
– кут підйому нитки різьби
;
φ – кут тертя у різьбовій парі, дорівнює 6о34’;
f – коефіцієнт тертя на торці гайки, дорівнює близько 0,1;
Dн та Dв – зовнішній та внутрішній діаметр опорної поверхні гайки.
Коли гайка або головка бовта спирається на шарикопідшипник, формула приймає наступний вигляд:
(3)
Зусилля затискання, яке передається торцевою поверхнею гвинта, залежить від форми торцевої та опорної поверхонь.
Для гвинтів, форма торцевих поверхонь яких приведені на рис (а) та (в), зусилля затискання визначається відповідно по формулам (1) та (3), для гвинтів типу (б) по формулі:
(4)
Для гвинтів типу (г) – по формулі:
(5)
Найбільше зусилля затискання відповідає сферичній формі торцевої поверхні.
Допустиме зусилля затискання Qдоп визначається з умови:
де: d – зовнішній діаметр різьби;
[σ]р – допустиме навантаження при розтягу, яке залежить від матеріалу бовта.
Для полегшення розрахунків у таблиці приведені значення знаменників формул 1- 4 при φ = 6о 34’; f = 0.1, Dв = d та Dн та dо узяті по розмірам типових деталей. Знаменник формули (1) розрахований для шестигранної гайки з фасками з обох сторін, формули (2) – для фасонних гайок.
Значення знаменників у формулах (1) – (4)
Номінальний діаметр різьби у мм |
Середній радіус різьби Rср у мм |
Кут підйому різьби α у градусах |
Знаменник формули |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|||
5 х 0,8 |
2,24 |
3о16’ |
0,743 |
0,772 |
0,387 |
0,492 |
6 х 1 |
2,67 |
3о25’ |
0,903 |
0,932 |
0,470 |
0,602 |
8 х 1,25 |
3,59 |
3о11’ |
1,172 |
1,201 |
0,615 |
0,796 |
10 х 1,5 |
4,5 |
3о02’ |
1,447 |
1,472 |
0,760 |
0,991 |
12 х 1,75 |
5,43 |
2о57’ |
1,776 |
1,776 |
0,910 |
1,207 |
16 х 2 |
7,35 |
2о29’ |
2,257 |
2,343 |
1,170 |
1,566 |
20 х 2,5 |
9,19 |
2о29’ |
2,711 |
- |
1,410 |
1,905 |
24 х 3 |
10,02 |
2о29’ |
3,115 |
- |
1,610 |
2,204 |