9 Технологічна частина

9.1 Аналіз базового варіанту технологічного процесу складання вузла

При аналізі базового варіанту технологічного процесу складання вузла необхідно визначитись з кількістю та складом операцій технологічного процесу складання, проаналізувати послідовність виконання операцій складання, визначитись та проаналізувати методи виконання єднань деталей та методи контролю складальних параметрів вузла, визначитись з інструментом та обладнанням які використовується для виконання складального процесу.

9.2 Вибір та обґрунтування методів складання вузла

При виконанні цього розділу дипломного проекту необхідно проаналізувати існуючі методи виконання з’єднаь деталей які присутні при складанні вузла та визначитись з тими методами які будуть використовуватись у технологічному процесі складання який розробляється.

При обґрунтуванні необхідно керуватись міркуваннями технологічності виконання з’єднань, забезпечення необхідних складальних параметрів та економічною доцільністю прийнятих методів.

9.3 Розробка та обґрунтування технологічної схеми складання вузла.

При розробці та обґрунтуванні технологічної схеми складання вузла необхідно мати на увазі наступне:

• по-перше, повинна бути вірно вибрана базова деталь, яка необхідна для початку складального процесу і відносно якої орієнтуються інші складові частини виробу. До базової деталі висуваються наступні вимоги: вона повинна мати точні та надійні поверхні для зв’язку зі складальними приспособами, повинні дозволяти виконувати максимум складальних операцій без зміни зв’язків з приспособою, мати необхідну та достатню жорсткість та міцність. Найчастіше таким умовам відповідають корпусні деталі та деталі типу вал. Базова деталь (або базовий вузол) визначає конструкцію складальної приспособи або стенда;

• по-друге, повинно бути визначене положення базової осі виробу, яке може бути вертикальним (при вертикальному положенні осі базової деталі), горизонтальним або нахиленим. При цьому керуються міркуванням максимальної зручності та простоти операцій, забезпечуючи при цьому задану якість складання. Виходячи з цих міркувань, наприклад, складання корпусів та постановка роторів ГТД виконується по вертикальній схемі. Необхідно також враховувати, що в цьому випадку приміщення, де проводиться складання, повинно мати достатню висоту;

• по-третє, при складанні, як правило, повинна витримуватись чітка (а інколи однозначна) послідовність операцій. Відступ від цього призводить до ускладнення, а інколи і до неможливості виконання складального процесу.

Процес складання зручно зображати графічно у вигляді схеми складання. Схеми дають наглядну уяву про взаємозв’язки складальних елементів (деталей та інших складових частин виробу) та послідовність їх складання. Деталі та інші складові частини прийнято умовно позначати у вигляді прямокутників, у яких зазначається їх номер по специфікації та їх кількість у вузлі. Напрямок складання, починаючи від базової деталі, позначається горизонтальною лінією. При цьому вище лінії прийнято позначати тільки деталі, нижче її – всі інші складові частини, включаючи придбані деталі. Необхідні доповнення до операцій ( дані по технічним вимогам, методи контролю) додаються у вигляді тексту.

Дякуючи наглядності схем виключається можливість пропустити будь-яку деталь при комплектуванні вузла перед складанням. Крім цього, схема показує, для яких складальних одиниць процес складання (та проектування) можливо вести паралельно, і дозволяє раніше вибрати для них більш ефективну організаційну форму складання.

При виконанні дипломного проекту у пояснювальній записці необхідно вказати з яких міркувань була вибрана базова деталь або вузол, зазначити послідовність складання вузла з вказівкою методів забезпечення з’єднання деталей та контролю складальних параметрів вузла. Після цього у графічній частині проекту на окремому аркуші форматі А1 необхідно зобразити технологічну схему складання вузла.