8.3 Оцінка технологічності складальної одиниці та її деталей

При аналізі конструкції на технологічність слід мати на увазі що, технологічність конструкції виробу це сукупність властивостей конструкції, які дозволяють виконувати технологічну підготовку виробництва, виготовляти, експлуатувати виріб при мінімальних затратах праці, засобів, часу та матеріалів в порівняні з однотипними конструкціями виробів того ж призначення при забезпеченні встановлених показників якості. Тому необхідно з цієї точки зору і аналізувати конструкцію.

Крім того по області прояви технологічність може бути виробнича та експлуатаційна.

Технологічність конструкції оцінюється якісно і кількісно.

До якісних характеристик технологічності конструкції відноситься:

- Взаємозамінність – властивість конструкції складової частини виробу, яка забезпечує можливість використання цієї складової частини виробу замість іншої без додаткової обробки (підбору або компенсації) з зберіганням заданих якостей виробу;

- Регулюємість – властивість виробу яка забезпечує можливість регулювання складальних та експлуатаційних параметрів виробу при складанні та технічному обслуговуванні виробу для досягнення та підтримки працездатності виробу;

- Контролепридатність – властивість виробу яка забезпечує можливість та надійність контролю конструкції виробу при виготовленні, випробуванні, технічному обслуговуванні та ремонті;

- Інструментальна доступність – властивість конструкції виробу яка забезпечує доступ інструменту до елементів конструкції при виготовленні, випробуванні, обслуговуванні та ремонті.

До кількісної оцінки технологічності відносять наступні показники:

• трудомісткість виготовлення;

• технологічна собівартість;

• рівень технологічності конструкції по трудомісткості виготовлення;

• рівень технологічності конструкції по собівартості виготовлення;

Крім вищезгаданих показників існує ряд кількісних техніко-економічних показників, які характеризують технологічність у зв’язку з процесом складання:

- Коефіцієнт складаємості К_ск – це відношення кількості складальних одиниць N_e, включаючи і придбані, до загальної кількості складових частин N_r з урахуванням деталей які не ввійшли до складу складальних одиниць, але без урахування стандартних кріпильних деталей N_д.к.:

К_ск =

- Коефіцієнт ефективної взаємозамінності К_вз – відношення трудомісткості складання виробу який здійснюється по принципу повної взаємозамінності (без припасування, підбору та регулювання) Т_вз до загальної трудомісткості складання Т_в:

К_вз=

- Коефіцієнт уніфікації виробу К_у – відношення кількості уніфікованих складальних одиниць N_е.у. виробу та його уніфікованих деталей N_д.у. які не ввійшли в склад складальної одиниці, до загальної кількості складових частин виробу без урахування стандартних кріпильних деталей ( до уніфікованих складових частин виробу відносять взаємопов’язані, придбані та стандартні непридбані складальні одиниці та деталі):

К_у =

- Коефіцієнт стандартизації виробу К_ст – відношення числа стандартних складальних одиниць N_е.ст. виробу до його стандартних деталей N_д.ст. які не ввійшли в склад складальної одиниці, до загальної кількості складових частин виробу без урахування стандартних кріпильних деталей:

К_ст.=

В результаті аналізу технологічності конструкції необхідно дати відповідь на такі питання:

1. Чи можливе розділення виробу на раціональну кількість складових частин (складальних одиниць та складових конструктивно-технологічних вузлів) які дозволяють незалежне складання і випробування та подальше загальне складання виробу?

2. Чи є можливість компановки з стандартних та уніфікованих складових частин виробу (яка кількісно оцінюється коефіцієнтами К_ст та К_у )?

3. Відповідність конструкції з’єднань, деталей та інших складових частин виробу вимогам механізації складальних робіт та контролю.

4. Чи є можливість забезпечення загального складання виробу без часткового розскладання складових складальних одиниць?

5. Наявність у складі виробу (складальної одиниці) базової складової частини, яка необхідна для початку процесу складання, і яка повинна мати достатню міцність, жорсткість, та мати надійні базові поверхні для установки на стенді (складальній приспособі) та приєднання інших складових частин.

6. Чи є можливість використання типових технологічних процесів та засобів технологічного оснащення?

7. Чи є можливість використання більш досконалих методів здійснення з’єднань?

8. Чи використовуються у процесі виконання складального процесу операції механічної обробки?

9. Чи є можливість використання продуктивних та об’єктивних методів контролю та технологічних випробувань?

10. Чи використовуються при складанні методи досягнення точності на основі розрахунку розмірного ланцюга?

11. Чи забезпечує конструкція виробу умови для простого ремонту та обслуговуванню виробу?

12. Чи передбачено конструкцією виробу елементів захвату для транспортування за допомогою під’ємно-транспортних механізмів?

Тобто при аналізі технологічності конструкції необхідно визначитись з кількісними та якісними показниками технологічності конструкції, визначити кількісні техніко-економічні показники та відповісти на поставлені питання.