
- •Тема: суб’єктивна сторона злочину і. Питання для з’ясування
- •Іі. Тестові завдання
- •Суб’єктивна сторона складу злочину є:
- •2. Поняття суб’єктивної сторони визначено:
- •3. Суб’єктивна сторона складу злочину – це:
- •Умисел.
- •Умисел.
- •Умисел.
- •16. Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки злочинної недбалості:
- •17. Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки злочинної самовпевненості:
- •25. Вкажіть, під якими номерами відповідей вказані види необережності: (див. Відповідь у тесті №24).
- •27. Вкажіть обов’язкову ознаку суб’єктивної сторони складу злочину: (див. Відповідь у тесті №26).
- •28. Вкажіть, під якими номерами відповідей вказані ознаки форм вини, що виражають їх зміст:
- •29. При вчиненні умисного злочину, який за своєю конструкцією є формальним, особа:
- •30. При вчиненні злочину з прямим умислом, який за конструкцією є матеріальним, особа: (див. Відповідь у тесті № 29).
- •31. Яка ознака є основним критерієм відмежування одного виду вини від іншого? Вкажіть правильний варіант відповідей.
- •32. Складна (подвійна) форма вини характеризує:
- •33. Мотив, мета і емоційний стан особи під час вчинення злочину:
- •34. Визначте, під якими номерами відповідей вказана юридична помилка:
- •35. Діяння охоплюються поняттям випадок (казус) якщо, особа, яка його вчинила:
- •36. Визначте, під якими номерами вказана фактична помилка (див. Тест № 34).
- •37. Поняття випадку (казусу) визначено:
- •В окремій статті Загальної частини кк України;
- •В теорії кримінального права;
- •В законі про кримінальну відповідальність.
- •38. Визначте, під якими номерами (номер) правильно вказані ознаки, що характеризують випадок (казус):
- •39. Інтелектуальна ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:
- •40. Вольова ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає: (див. Відповідь у тесті № 38.)
- •41. Злочини, в складах яких мотив і мета є обов’язковими ознаками, вчиняються:
- •42. Вольова ознака, що визначає зміст злочинної самовпевненості, характеризується тим, що:
- •43. Визначте, які ознаки характеризують суб’єктивну сторону злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 кк України:
- •44. Випадок (казус) – це:
- •45. Мотив і мета стають обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони складу злочину і впливають на кваліфікацію вчиненого суспільно небезпечного діяння:
- •46. Мотив, мета чи емоції враховуються при призначені кримінального покарання (відповіді вказані в тестовому завданні 44).
- •48. Які ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.319 кк України, є обов’язковими?
- •Прямий умисел.
- •Непрямий умисел.
- •III. Задачі
- •IV. Література
- •1. Нормативні акти і практика їх застосування
- •2. Спеціальна література
2. Спеціальна література
Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. - Казань, 1965.
Волков B.C. Мотивы преступлений (уголовно-правовое и социально-психологическое исследование). - Казань, 1982.
Волошин Е.В., Кригер Г.А. Субъективная сторона преступления. - М., 1987.
Голоднюк М.Н. Проблемы боротьби с неосторожной преступностью //Вестник Московского университета. - 1988. - № 1. - С.59.
Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – М., 1977.
Дагель П.С. Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1974.
Дагель П.С. Проблема вины в советском уголовном праве //Уч. записки Дальневосточного гос. ун-та. Вып. 21. Ч.1. - Владивосток, 1965.
Дагель П.С. Содержание, форма и сущность вины в советском уголовном праве //Правоведение. - 1969. - № 1. - С. 78-88.
Земский А. Соотношение умысла и неосторожности //Сов. Юстиция. - 1975. - № 3. – С. 3-4.
Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы. - М., 1972.
Енисеев М.И. Психолого-юридическая сущность вины и вменяемости //Советское государство и право. - 1989. - № 12. - С. 76-82.
Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. - М., 1950.
Кригер Г.А. Еще раз о смешанной форме вины //Сов. Юстиция. -1967. - № 3. - С. 5-7.
Лукьянов В.В. К вопросу о «раздвоении» вины в преступлениях со сложным составом //Советское государство и право. - 1988. - С. 70-78.
Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. - М., 1991.
Макашвили В. Г. Уголовная ответственность за неосторожность. - М., 1957.
Миньковский М., Петелин Б.Я. О понятии вины и проблемах ее доказывания //Государство и право. - 1992. - № 4. - С. 56.
Наумов А. В. Уголовное право. Общая часть. Курс лекций. - М., 1996.
Панченко П.Н. Случай, вина и ответственность в уголовном праве //Правоведение. – 1995. - № 1. - С. 36-45.
Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанной формами вины. - Харьков, 1984.
Позников И. Ограничение косвенного умысла от преступной самодеятельности //Соц. Законность. - 1977. - № 9. - С. 45-47.
Пересян В.А. Некоторые проблемы неосторожной формы вины //Советское государство и право. - 1989. - № 3. - С. 110-114.
Рарог А.Й. Умысел в «формальных» преступлениях при приготовлении, покушении і соучастии //Советское государство и право. - 1977. - № 1. - С. 63-71.
Рарог А.Й. Вина в советском уголовном праве. - Саратов, 1987.
Рарог А.Й. Вина и квалификация преступлений. - М., 1982.
Рарог А.Й. Общая теория вины в уголовном праве. - М., 1980.
Рарог Л.Й. Проблемы субъективной стороны преступления. - М., 1991.
Тарарухин С.А. Преступное поведение. Социальные и психологические черты. - М., 1974.
Тихонов К.Ф. Субьективная сторона преступления. Проблемы социального содержания вины в советском уголовном праве. - Саратов, 1967.
Ткаченко Т. Преступление совершенного в состоянии аффекта. //Российская юстиция. - 1990. - № 11.
Угрехелидзе М.Г. Проблемы неосторожной вины в уголовном праве. – Тбилиси, 1976.
Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве. - М., 1950.
Филановский И.Г. Социально-психологическое отношение субъекта к преступлению. – Л., 1970.
Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. - Казань, 1988.