- •1 Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.
- •2. Реконструкція, ремонт та реставрація будинків
- •3. Реконструкція промобєктів; мета, основні задачі, особливості
- •4. Реконструкція цивільних об’єктів; мета, основні завдання та основні особливості
- •5. Передумови та техніко-економічна ефективність реконструкції будівель і споруд.
- •6. Особливості обємно-планувальних та конструктивних вирішень будинків та споруд, що реконструюються.
- •7. Вплив специфічних факторів реконструкції на технологію механізацію виконання бмр
- •8. Організаційно-технологічна підготовка будівельного виробництва в умовах реконструкції.
- •9. Підготовчі роботи; внутрішньомайданчикові та позамайданчикові роботи
- •10. Проектна технологічна документація, склад, порядок розробки.
- •11. Особливості потокового виконання робіт при реконструкції будинків і споруд.
- •12. Організація потокового виконання бмр в умовах часткової зупинки виробництва; сутність.
- •13. Організація потокового виконання бмр в умовах повної зупинки виробництва; сутність.
- •14. Організація потокового виконання бмр без зупинки виробництва; сутність.
- •15. Сутність вузлового метода організації реконструкції
- •16. Технологічні, будівельні та загальномайданчикові вузли, склад і порядок формування.
- •17. Поняття про просторову стисненість фронту робіт при реконструкції будинків і споруд
- •19. Особливості виконання земляних робіт при реконструкції
- •20. Способи кріплення стінок виїмок в умовах реконструкції
- •21. Способи стабілізації і захисту грунтів основи поруч розташованих будинків і споруд при виконанні земляних робіт
- •22. Розробка виїмок одноківшовими екскаваторами; екскаваторні проходки
- •23. Підготовка забою до розробки: способи і технологічні схеми руйнування бетонних підлог, руйнування негабаритів або їх віддалення з забою.
- •24. Особливості водозниження і водовідливу в умовах реконструкції
- •25. Зворотня засипка пазух котлованів
- •26. Зворотня засипка пазух траншей
- •27. Особливості виконання бетонних робіт
- •28. Виконання арматурних робіт; особливості та основні схеми механізації
- •29. Особливості виконання опалубних робіт при реконструкції; різновиди опалубних систем.
- •30. Технологія опалубних робіт з використанням незнімної опалубки
- •31. Способи транспортування бетонної суміші до будмайданчика
- •32. Способи подавання бетонної суміші
- •33. Подавання бетонної суміші гідравлічними бетононасосами.
- •34. Вимоги до укладання бетонної суміші; поняття про блоки бетонування.
- •35. Догляд за бетоном
- •36. Розпалубна міцність; сутність, основні методи прискорення набрання бетоном розпалубної міцності
- •37. Спеціальні методи бетонування.
- •38. Підготовчі процеси і роботи, загальна послідовність розбирання буд. І споруд
- •39. Послідовність розбирання рамних і попередньо напружених конструкцій.
- •40. Основні методи руйнування буд. І споруд (42)
- •41. Розбирання і руйнування масивів і конструкцій
- •42. Основні методи руйнування буд. І споруд ( смотри 40)
- •43. Демонтаж конструкцій, визначення технічних засобів і вимог.
- •44. Технологія монтажно-демонтажних робіт з використанням вертолетов
- •45. Особливості влаштування пальових фундаментів (54)
- •46. Заглиблення паль забиванням в умовах реконструкції; вимоги і обмеження
- •47. Віброзанурення, вібровдавлювання та віброударне занурення паль; сутність, область застосування, обмеження.
- •48. Сутність технології вдавлювання паль; види паль, обладнання, вимоги та обмеження.
- •50. Влаштування буронабивних паль в обводнених грунтах; сутність, обмеження.
- •51. Технологія влаштування буроін’єкційних паль; сутність, обмеження.
- •52. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви без привантаження грунтів основи
- •53. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви з привантаження грунтів основи; застосування, схема виконання, розбиття фронту робіт на ділянки.
- •54. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів підведеням паль
- •55. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів пересаджуванням на виносні опори
- •56. Способи закріплення грунтів основи
- •57. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків монол. З.Б. Обоймами
- •58. Технологія підсилення цегляних простінків розчинними армованими обоймами; сутність, схеми виконання, структура процесу.
- •59. Технологія підсилення з.Б колон і цегляних простінків металевими обоймами
- •60. Технологія підсилення з.Б колон металевими попередньо напруженими розпірками.
- •1 Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.
- •17. Поняття про просторову стисненість фронту робіт при реконструкції будинків і споруд
- •19. Особливості виконання земляних робіт при реконструкції
- •20. Способи кріплення стінок виїмок в умовах реконструкції
53. Підсилення стрічкових фундаментів підширенням підошви з привантаження грунтів основи; застосування, схема виконання, розбиття фронту робіт на ділянки.
В данному випадку розробка, виконується послідовно на всьому фронті.
1. розробка траншеї і котлованів з пригрузом на парних захватках
2. опалубка, армування, бетонування ... конструкцій на не парних захватках
3. після набрання бетоном розпалубної міцності, виконується розпалубка
4. знімаємо привантажувачі і виконуємо монолічування конструкції на парних захватках
5. зворотня засипка з ущільненням, з виконанням підлоги підвалу, відмостки.
Роботи виконуються окремими захватками з обов’язковим привантаженням грунтів основи.
54. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів підведеням паль
(Смотри 45)
55. Технологія підсилення стрічкових й стовбчастих ф-тів пересаджуванням на виносні опори
Варіантом істотного розвантаження фундаментів є улаштування додаткових виносних опор. На рис. 3.12 представлені схеми підсилення стрічкових фундаментів при неможливості робіт усередині будівлі. За додаткові опори правлять набивні або збірні залізобетонні палі. Вибір конструкцій паль залежить від внутрішніх габаритів і стану будівлі або споруди, що реконсіруюють, характеру діючих навантажень, конструкції підсилюваного фундаменту, наявності відповідного устаткування для проведення пальових робіт.
Суцільні збірні залізобетонні палі можуть застосовуватися, коли габарити будівлі і майданчик довкола неї дозволяють розмістити великогабаритну палебійну техніку і коли динамічні навантаження при забиванні не приводять до ушкоджень навколишніх конструкцій.
Якщо близько зони забивки паль знаходяться несучі конструкції, які не здатні витримати значні динамічні навантаження, можливе вдавлення суцільних паль у грунт за допомогою гідродомкратів або улаштування набивних паль.
Розвантажувальні балки-обв'язки виконують металічними або залізобетонними. З огляду на те, що палі зовнішнього ряду (паля Б на рис. 3.12,а) працюють на висмикування, щоб уникнути відриву, їх надійно кріплять анкерами до балки-обв'язки.
Розвантаження існуючих конструкцій фундаментів за допомогою набивних, забивних паль чи тих, які вдавлюють, широко застосовують при реконструкції або відновленні будівель. Схеми підсилення стрічкових і стовпчастих фундаментів у вигляді рамної системи складаються з додаткових паль, залізобетонних або металевих балок [11]. При цьому, в залежності від товщини шару слабкого ґрунту і глибини залягання покрівлі міцного шару, паля працює як висяча або як стійка. Несучу здатність, число паль визначають розрахунком.
Розрахунок підсилення фундаментів палями виконують за двома групами граничних станів, з урахуванням вимог відповідних нормативних документів. За першою групою виконують розрахунок міцності конструкцій фундаментів і несучої здатності грунту основ, за другою розрахунок основ за деформаціями, що вимагає урахування сумісної роботи будинку і підвалини.
Несучу здатність існуючого фундаменту визначають з урахуванням його фактичного стану (ступеня зношення), міцносних характеристик матеріалів і грунтів основ.
Якщо в процесі експлуатації відбулася повна стабілізація просідань основи під існуючими фундаментами, то розрахункові просідання елементів підсилення визначають тільки від додаткових навантажень. Максимально припустиме осідання призначають з урахуванням стану надземних конструкцій будівель, які реконструюють.