Біохімічні властивості бактерій роду Shigella
Види шигел |
Ферментація |
Утворення |
|||||||
лактози |
глюкози |
мальтози |
маніту |
дульциту |
сахарози |
сірководню |
ідолу |
||
S. dysenteriae |
─ |
к |
─ |
─ |
─ |
─ |
─ |
─,+ |
|
S. flexneri |
─ |
к/кг |
± |
+ |
─ |
─ |
─ |
─.+ |
|
S. boydii |
─ |
к |
± |
+ |
± |
─ |
─ |
─,+ |
|
S. sonnei |
[+] |
к |
+ |
+ |
─ |
[+] |
─ |
─ |
|
Умовні позначки: "+" - позитивна реакція, "─" негативна реакція, [+] - повільна ферментація (через 48-72 години), "к" - ферментація до кислоти, "кг" – ферментація до кислоти та газу, "±" – більша кількість штамів дає позитивну реакцію, менша – негативну, "─,+" – більша кількість штамів дає негативну реакцію, менша – позитивну.
Найважливішою особливістю S. dysenteriae, у порівнянні з іншими видами шигел, є її низька ферментативна активність: 1/ не ферментує маніт; 2/ постійно ферментує лише глюкозу з утворенням кислоти.
Більш біохімічно активним видом є S. flexneri - ферментує маніт, глюкозу ферментує з утворенням кислоти або кислоти та газу, варіабельно ферментує мальтозу, але не утилізує лактозу, сахарозу та варіабельно утворює індол.
Найбільш активною за ферментативними властивостями є S. sonnei. Вона здатна повільно, ферментувати лактозу та сахарозу, постійно ферментує маніт, мальтозу; глюкозу ферментує з утворенням кислоти, але не ферментує дульцит і дає негативну реакцію на індол.
Наступним кроком є визначення серовару шигел – для цього використовують специфічні біохімічні тести, облік яких роблять через добу.
Для вивчення біохімічних властивостей шигел можна використати ентеротести.
2/ за антигенними властивостями: серологічну ідентифікацію виділеної чистої культури провести за допомогою реакцій аглютинації на склі спочатку з полівалентною аглютинуючою сироваткою до шигел Флекснера та Зонне, які найчастіше викликають шигельоз, а потім з видовими, типовими та груповими аглютинуючими сироватками для визначення серовару чи підсеровару шигели.
Окрім діагностики шигельозу, бактеріологічне дослідження необхідно проводити також для виявлення осіб з атиповою, легкою або субклінічною формами інфекції серед працівників продовольчих підприємств, дитячих установ і лікарняних закладів та обстеження контактних осіб. З метою встановлення джерела інфекції при спалахах інфекції необхідно визначити фаговар шигели.
Останнім кроком бактеріологічного дослідження чистої культури шигел є визначення чутливості збудника до антимікробних препаратів, застосовуючи диско-дифузійний метод або метод серійних розведень у агарі.
Серологічний метод діагностики шигельозу.
Застосовується для ретроспективного обґрунтування діагнозу "шигельоз" при атипових (стертих), субклінічних та хронічних формах захворювання. Інфекційний процес не супроводжується значним антигенним подразненням, тому титри антитіл у сироватках хворих та реконвалесцентів невисокі. Їх виявляють на 5-8 добу захворювання. Найбільша кількість антитіл утворюється на 2-3 тижнях.
Для серодіагносики шигельозу можна поставити розгорнуту реакцію аглютинації з шигельозними діагностикумами по типу реакції Відаля. Сироватку крові протитрувати від 1:50 до 1:800. Діагностичним титром антитіл до S. flexneri у дорослих хворих є 1:200, до S. dysenteriae та
S. sonnei – 1:100 (у дітей відповідно 1:100 та 1:50).
Більш достовірні результати щодо захворювання на шигельоз отримують при постановці РНГА з парними сироватками4. Діагностичне значення має зростання титру антитіл у 4 і більше разів.
Експрес-метод діагностики шигельзу.
З метою швидкої та надійної ідентифікації виду чи серовару шигел поставити пряму або непряму реакцію імунофлюоресценції з люмінесцентними шигельозними сироватками. При наявності у досліджуваному матеріалі збудника шигельозу він утворює комплекс з сироваткою, яка має люмінуючу мітку, та утворений комплекс дає світіння при люмінесцентній мікроскопії.
4.1. Вивчити культуральні властивості збудника шигельозу на середовищі Плоскирєва
Результати вивчення демонстрації занести у протокол дослідження.
Дати відповіді на питання.
|
|
Працюючи з демонстраційним матеріалом, зробити облік первинного посіву досліджуваного матеріалу (фекалій) на середовищі Плоскирєва (відповідаючи на питання, з наведених ознак: невеликі, середніх розмірів, круглі, опуклі з рівними краями, плискуваті, напівпрозорі, безбарвні колонії з блискучою поверхнею, колонії червоного кольору виберіть ознаки, які характеризують колонії різних видів шигел).
1/. На які живильні середовища бактеріолог посіє випорожнення хворого на шигельоз? 2/.Охарактеризуйте культуральні властивості S. dysenteriae на середовищі Плоскирєва. 3/. Чи відрізняються за культуральними властивостями різні види шигел? Поясніть відповідь.
|
4.2. Мікроскопіювати мікропрепарати "S. flexneri 2a", "S. sonnei" та "E. coli О55:К59:Н1"
Результати вивчення демонстрації занести у протокол дослідження
|
|
Працюючи з демонстраційним матеріалом, охарактеризувати морфологічні, тинкторіальні властивості S. flexneri 2a та S. sonnei. Порівняти морфологічні та тинкторіальні властивості шигел та E. coli О55:К59:Н, з‘ясувати мету мікроскопії мікроорганізмів при бактеріологічному дослідженні матеріалу від хворого на шигельоз та доцільність початкової бактеріоскопії випорожнень хворого.
|
4.3. Вивчити антигенну структура збудника шигельозу. Отримані результати занести у протокол дослідження
Порівняти отриманий результат РА з демонстрацією.
Обґрунтувати важливість вивчення антигенної структури бактерії. Довести необхідність наступних етапів серотипування культури. Намітити план наступних досліджень та з‘ясувати мету досліджень.
|
|
Поставити орієнтовну слайд-аглютинацію (за загальною методикою) культури з лактозонегативної колонії на середовищі Ендо з шительозною полівалентною аглютинуючою сироваткою. З колонії бактеріологічною петлею взяти невелику кількість матеріалу, щоб частина колонії залишилась для пересіву.
При позитивній РА спостерігати утворення зернистого аглютинату.
Запам‘ятати, що: 1/ серотипування виділеної культури проводиться за допомогою слайд-аглютинації спочатку з полівалентними, а потім з моновидовими (для визначення виду збудника), типовими (для визначення серовару збудника) та груповими (для визначення підсеровару збудника) аглютинуючими сироватками; 2/ лактозонегативні колонії, крім шигел, утворюють, наприклад, ентероінвазивна E. coli (EIEC), збудники сальмонельозу, черевного тифу.
|
4.4. Вивчити особливості культивування S. sonnei на середовищі Олькеницького у порівнянні з контролем.
Дати відповіді на питання.
|
|
Працюючи з демонстрацією, охарактеризувати біохімічні властивості S. sonnei на середовищі Олькеницького. При характеристиці біохімічних особливостей збудника керуватись знаннями про те, що S. sonnei (через 24 години) ферментує тільки глюкозу до кислоти без утворення газу (стовпчик середовища Олькеницького змінив колір, а забарвлення скошеної частини середовища залишилось без змін у порівнянні з контролем). Сірководень не виділяється (почорніння середовища не спостерігається).
1/. Який сенс вивчення біохімічних властивостей досліджуваної культури на середовищі Олькеницького? 2/. Порівняйте особливості росту S. sonnei та E. coli на середовищі Олькеницького.
|
4.5. Вивчити біохімічну активність S. sonnei на середовищах Хісса та у пептонній воді. Довести, що збудником шигельозу є S. sonnei.
Результати вивчення демонстрації занести у протокол дослідження
Порівняти біохімічні особливості різних видів шигел при культивуванні їх на середовищах Хісса.
|
|
Ознайомитись з поясненнями демонстрації, запам‘ятати біохімічні особливості S. sonnei. S. sonnei ферментує маніт (пробірка №4 – відбулась зміна кольору середовища), мальтозу (пробірка №3), глюкозу (пробірка №1) до кислоти, повільно ферментує лактозу (пробірка №2) та сахарозу (пробірка №6) до кислоти, не ферментує дульцит (пробірка №5).
Перевірте свої знання з даними, наведеними у таблиці с.
|
Завдання 4.6. Зробити облік РНГА з шигельозним еритроцитарним діагностикумом
Флекснера для серодіагностики шигельозу (метод парних сироваток).
Методика.
Серологічну діагностику шигельозу проводять рідко. Інфекційний процес не супроводжується значним антигенним подразненням – титри антитіл у сироватці хворих та реконвалесцентів невисокі. Їх виявляють на 5-8 добу захворювання.
Для підвищення ефективності серологічної діагностики шигельозу кров у хворого беруть двічі (метод парних сироваток) з інтервалом часу і РНГА ставлять з кожною з них (реакцію бактеріолог ставить за загальною методикою). Діагностичне значення має факт зростання титру антитіл у другій порції сироватки, у порівнянні з першою, у 4 і більше разів.
Пояснити демонстрацію. Проаналізувати зростання титру антитіл у 4 рази (+++), зробити висновок. Результати демонстрації занести у протокол дослідження.
ПРОТОКОЛ ДОСЛІДЖЕННЯ
Мета …….