- •Лабораторна робота № 1 визначення основних фізичних і хімічних властивостей підземних вод Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Мінералізація
- •Реакція середовища
- •Обладнання, прилади, реактиви
- •Визначення Еh
- •Оформлення звіту
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення густини ареометром
- •Визначення загальної мінералізації
- •Визначення хімічних властивостей на іономірі Визначення рН
- •Контрольні запитання
- •Література
- •1 Дубей н.В. Гідрогеологія та інженерна геологія: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 262 с.
- •Визначення вмісту хлор-іонів в підземних водах Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Обладнання, прилади, реактиви
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту результати досліджень записують у формі таблиці:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •1 Дубей н.В. Гідрогеологія та інженерна геологія: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 262 с.
- •Лабораторна робота № 3
- •Обладнання, прилади, реактиви
- •Порядок проведення роботи Визначення сумарного вмісту кальцію і магнію
- •Визначення вмісту кальцію
- •Визначення вмісту магнію
- •Оформлення звіту Результати визначень записують у формі таблиці:
- •Контрольні запитання
- •Мета і завдання роботи
- •Обладнання, прилади, реактиви
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту результати визначення записують у формі таблиці:
- •Контрольні запитання
- •Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Обладнання, прилади. Реактиви
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •1 Дубей н.В. Гідрогеологія та інженерна геологія: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 262 с.
- •Лабораторна робота № 6 визначення сульфат-іону в підземних водах Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Обладнання, прилади, реактиви
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •1 Дубей н.В. Гідрогеологія та інженерна геологія: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 262 с.
- •Класифікація підземних вод за мінералізацією м
Мінералізація
Сумарний
склад розчинених у воді іонів солей і
колоїдів характеризує ступінь
мінералізації води. Вона переважно
виражається у грамах на 1 літр (дм
)
розчину.
За В.І. Вернадським за ступенем мінералізації (М) природні води поділяються на:
1) прісні – М від 0,1 до 1 г/дм³;
2) малої мінералізації - М від 1 до 5 г/дм³;
3) середньої мінералізації - М від 5 до 15 г/дм³;
4) високої мінералізації - М від15 до 35 г/дм³;
5) розсоли – М від 35 до 150 г/дм³;
6) міцні розсоли – М більше 150 г/дм³.
Реакція середовища
Реакція середовища, тобто лужно-кислотні властивості води визначаються концентрацією водневих іонів. Води в невеликій степені дисоціюють на кисневі і гідроксильні іони. При кімнатній температурі цей добуток дорівнює 10-14. У нейтральних розчинах концентрації водневих і гідроксильних іонів рівні між собою, у кислих – концентрація кисневих іонів більша ніж концентрація гідроксильних, у лужних – навпаки.
Концентрація водневих іонів виражається через показник ступеня величини цієї концентрації взятий з оберненим знаком, і визначається через рН. При рН = 7 реакція середовища нейтральна. В кислому середовищі рН менше 7, у лужному – більше 7. Переважно природні води мають рН від 6 до 8.
Окислювально-відновний потенціал – Еh – є мірою окисно-відновної властивості системи. Величина Еh може бути більшою або меншою від потенціалу нормального кисневого електроду, прийнятого рівним “0” і відповідно може приймати додатні і від’ємні значення. Для процесу відновлення Еh від’ємне, для процесу окислення Еh – додатне.
Обладнання, прилади, реактиви
Ареометр для визначення густини води.
Іономір для визначення рН і Еh.
Для позірного визначення величини рН користуються універсальним індикаторним папером.
Газові пальники, сушильна шафа, аналітичні ваги, фарфорові чашки об’ємом 100-120 мл для визначення величини сухого залишку (мінералізації).
Для визначення величини рН і Еh використовується універсальний іономір ЭВ-74. Іономір являє собою настільний прилад. На лицьовій панелі розміщені ручки оперативного управління і вимірювальний прилад з шкалою. На шкалі показуючого приладу є наступні оцифровки: “-1-19” для вимірювання у широкому діапазоні і “0-5” для вимірювання на вузьких діапазонах (показники приладу сумуються із значенням, що відповідає початку діапазону). Для вигідності діапазон має додаткову оцифровку. Для установки температури вимірюваного розчину є оцифровка “0-100”.
До органів оперативного управління відносяться: тумблер “СЕТЬ”, ручки зміни резисторів “КАЛИБРОВКА”, “КРУТИЗНА”, “рХн” і “ТЕМПЕРАТУРА РАСТВОРА”; 5 кнопок вибору роду роботи: “АНИОНЬІ/КАТИОНЬІ” (+/-), “ХІ/ХІІ”, “mV”, “рХ” і “t0”; 5 кнопок діапазону вимірювання: “-1-19”, “-1-4”, “4-9”, “14-19”; коректор показуючого приладу.
Кнопка “АНИОНЬІ/КАТИОНЬІ” (+/-) дозволяє проводити вимірювання активності аніонів або додатних потенціалів у віджатому і катіонів або від’ємних потенціалів в нажатому положеннях, кнопка “ХІ/ХІІ” – вимірювання активності одновалентних або двохвалентних іонів відповідно в віджатому або нажатому положеннях; кнопки із залежною фіксацією “mV”, “рХ” і “t0” дозволяють включати прилад в режимі мілівольтметра (“mV”), іономіра (“рХ”) або установки температури розчину при ручній термокомпенсації (“t0”).
При настройці ручками, які виведені на лицеву панель, слід врахувати, що у приладі застосовані потенціометри з високою здатністю, які мають зони плавного і грубого регулювання.
Резистори “КАЛИБРОВКА”, “КРУТИЗНА”, “рХИ” служать для оперативної наладки приладу на дану електродну систему.
