4. Предмет і система фінансового права

Предмет фінансового права України —це відносини, що виникають при безпосередньому формуванні, розподілі та використанні централізованих і децентралізованих фондів коштів, які є частиною національного доходу країни і необхідні для функціонування держави.

Фінансове право — сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності.

Методи фінансово-правового регулювання – це сукупність прийомів і способів правового впливу на учасників фінансово-правових відносин: владних приписів; субординації; погодження; рекомендації.

Найважливіші риси відносин предмета фінансового права:

а) складаються у сфері фінансової діяльності держави у процесі розподілу і перерозподілу національного доходу;

б) об’єктом цих відносин завжди є гроші чи грошові зобов’язання, пов’язані з утворенням і використанням фондів грошових ресурсів.

Фінансове право це:

1) Система правових норм, що регулюють фінансове господарство держави;

2) Суспільні відносини, що виникають у процесі збирання, розподілу і використання державою коштів, необхідних для реалізації її завдань у певний період розвитку;

3) Сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави.

Джерела фінансового права — це правові акти органів законодавчої та виконавчої влади, а також місцевого самоврядування, що містять норми фінансового права:

• Конституція України;

• закони Верховної Ради України;

• укази Президента України;

• постанови Кабінету Міністрів України;

• акти Міністерства фінансів України, Національного банку України;

• акти міністерств, відомств;

• спільні постанови фінансово-кредитних та інших органів, угоди між ними.

Наука фінансового права:

а) є цілісною системою узагальнених специфічних знань про фінансове право та фінансову діяльність держави і закономірності розвитку цих знань;

б) вивчає фінансово-правові категорії та фінансово-правові норми, розвиває їх і сприяє вдосконаленню фінансового законодавства через вироблення рекомендацій.

Фінансово-правові категорії — це найзагальніші фундаментальні поняття, що відбивають сутність фінансово-правової дійсності й становлять основу науки фінансового права.

Норми права всіх галузей — це обов’язкові правила поведінки загального характеру.

Фінансово-правові норми, з яких складається фінансове право України, регулюють фінансові відносини, визначають права і обов’язки суб’єктів, передбачають відповідальність за невиконання приписів держави. Вони мають імперативний, тобто обов’язковий, характер, забезпечений примусовою силою держави.

Фінансово-правові відносини є одним із видів суспільно-правових відносин, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та регулюються фінансово-правовими нормами.

Суб’єкти фінансових правовідносин — юридичні особи та громадяни.

Об’єкти фінансово-правових відносин — це фонди грошових ресурсів.

Функції фінансово-правових відносин:

• вказують на коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія фінансово-правової норми;

• закріплюють конкретну поведінку юридичних осіб і громадян у галузі мобілізації, розподілу і використання фондів грошових ресурсів;

• є умовою можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб’єктивних прав і правових обов’язків учасників фінансових правовідносин.

Особливості фінансово-правових відносин:

а) виникають лише у сфері фінансової діяльності держави;

б) одним із суб’єктів цих відносин є держава, яка бере участь безпосередньо або кредитні органи, що зумовлює нерівне положення об’єктів правовідносин;

в) об’єктом цих відносин є кошти чи грошові зобов’язання, пов’язані з формуванням, розподілом або використанням фондів грошових ресурсів;

г) виникають, змінюються і припиняються не за волевиявленням сторін, а за законом чи іншим нормативним актом.

За матеріальним змістом фінансово-правові відносини поділяються на такі:

• бюджетні;

• податкові;

• у галузі страхування;

• у галузі кредитування;

• у сфері регулювання грошового обігу та валютного законодавства.

Дати відповіді на наступні питання:

1. Дайте визначення фінансової політики.

2. Що означають поняття «Фінансова стратегія» і «фінансова тактика»?

3. Розкрити основні тактичні завдання, які вирішуються в ході реалізації фінансової політики.

4. Знати основні складові фінансової політики держави, вміти їх охарактеризувати.

5. Які основні етапи формування і реалізації фінансової політики?

6. В чому полягає організаційне забезпечення фінансової політики?

7. На які види за характером реалізації поділяється фінансова політика?

8. Які є типи фінансової політики.

9. Сутність і основна мета фінансової політики.

10. Предмет фінансового права.

11. Які групи відносин становлять предмет фінансового права?

12. Дати визначення поняття фінансового права.

13. Що розуміють під системою фінансового права?

14. Дати визначення поняття фінансово-правової норми.

15. Особливості фінансово-правових норм.

16. Дати визначення поняття фінансово-правових відносин.