Структура і загальна характеристика гмк Дніпропетровської області
ГМК Дніпропетровської області – один з найпотужніших промислових комплексів України, який об’єднує понад 100 промислових підприємств (з них 28 базових, на які приходиться майже 95% виробленої товарної продукції галузі) та 13 наукових установ. На підприємствах комплексу працює більше 220 тисяч чоловік.
ГМК Дніпропетровщини – це понад 42% товарної продукції ГМК України та біля 70% промислової продукції області. Від загального рівня виробництва на Україні на підприємствах ГМК регіону видобувається 100% марганцевої руди та більше 80% залізної руди, 75% труб, 25% прокату чорних металів.
До металургійних підприємств відносяться ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг”, ВАТ „ДМК ім. Дзержинського”, ВАТ „ДМЗ ім. Петровського” тощо. До підприємств з виробництва труб – ВАТ „НДТЗ” (Нижньодніпровський трубний завод), ВАТ „НМТЗ” (Новомосковський трубний завод), ВАТ „ДТЗ” (Дніпропетровський трубний завод), ЗАТ „Нікопольський завод безшовних труб „Ніко Т’юб”, ВАТ „НТЗ” ім. К. Лібкнехта, ВАТ „Комінмет” тощо. До підприємств з виробництва коксу – ВАТ „Дніпрококс”, ВАТ „ДКХЗ” (Дніпродзержинський коксовий завод), ВАТ „Баглійкокс”. До метизних заводів – ВАТ „Дніпрометиз”, ВАТ „Фірма „ТЕКО”, ЗАТ „Завод „Метиз”.
До підприємств з видобутку залізних руд відносяться ВАТ „КЗРК” (Криворізький залізорудний комбінат), ВАТ „Суха Балка”, ВАТ „Інгулецький ГЗК”, ВАТ „Південний ГЗК”, ВАТ „Північний ГЗК”, ВАТ „Центральний ГЗК”, ТОВ „Восток-Руда”.
Видобуток марганцевих руд здійснюється підприємствами ВАТ „Орджонікідзевський ГЗК” та ВАТ „Марганецький ГЗК”.
Видобуток уранових руд – ДП „Східний ГЗК”.
Структурна схема ГМК Дніпропетровської області
Підприємство, яке виготовляє вибухові речовини, а також здійснює послуги щодо проведення масових вибухів на кар’єрах та шахтах, є ВАТ „ПВП „Кривбасвибухпром” (промислово-виробниче підприємство).
Науково-дослідні установи займаються перспективним плануванням діяльності підприємств ГМК, розробкою та впровадженням новітніх зразків техніки, технології та організації виробництва на основі інноваційної складової. Проектні установи займаються проектуванням підприємств ГМК та подальшим їх проектним супроводженням у подальшій їх роботі. З 8 установ Дніпропетровської області у Кривому Розі знаходяться 4 з них: ВАТ „Механобрчормет” , ДП „Кривбаспроект” (займався проектуванням „ІнГЗК”, „ЦГЗК” та „ПівнГЗК”), НДІБПГ (інститут безпеки праці у гірничій промисловості) і ДНДГРІ (Державний науково-дослідний гірничорудний інститут).
До вищих навчальних закладів, які готують фахівців для роботи у ГМК відносяться Дніпропетровський національний університет (ДНУ), Національний гірничий університет (НГУ), Національна металургійна академія України (НМетАУ), Дніпропетровський державний технічний університет (ДДТУ) та Криворізький технічний університет (КТУ).
Тема №2 Основні засади організації виробничого процесу підприємств гмк у просторі і часі. Поняття виробничого циклу.
Виробничий процес – це поєднання предметів і засобів праці та живої праці у просторі та часі, які функціонують для задоволення потреб виробництва.
Організація виробничого процесу у просторі являє собою спосіб поєднання основних, допоміжних та обслуговуючих процесів на території організації з видобутку та переробки сировини у готову продукцію.
Організація виробничого процесу у часі являє собою спосіб поєднання у часі основних, допоміжних та обслуговуючих процесів з видобутку та переробки сировини у готову продукцію.
Виробничий цикл – це календарний відрізок часу між початком та кінцем виробничого процесу виготовлення продукції.
Загальна формула структури тривалості виробничого процесу (циклу)
,
де
- тривалість операційного циклу;
- тривалість проходження природних
процесів;
- тривалість обслуговуючих процесів;
- час перерви.
1. Тривалість операційного циклу – це сума часу на виконання технологічної операції та підговчо-заключного часу. Час виконання технологічних операцій – це основна складова виробничого циклу, тобто тривалість виконання технологічних операцій. Підготовчо-заключний час – виділяється робітнику для ознайомленні із завданням та здачі продукції.
2. Тривалість проходження природних процесів визначається особливістю технологій, що застосовуються. Скорочення часу цього процесу можливе шляхом введення прогресивних технологій (наприклад, заміна природної сушки - штучною).
3. Тривалість обслуговуючих процесів складається з контрольних та транспортних операцій (скоротити цей час можливо за рахунок поєднання контрольних, транспортних, основних операцій – ЦПТ (циклічно-поточна технологія) в кар’єрі).
Сукупність пунктів 1-3 називають робочим періодом.
4. Час перерви складається з між операційних і між змінних перерв. Серед них виділяють:
- перерви між партіями – виникають при виготовленні продукції партіями. Скоротити час між партіями можливо за рахунок зменшення розмірів партії продукції, проте зростає підготовчо-заключний час;
- перерви очікування – виникають внаслідок порушення технологічного процесу (навантаження автомобіля закінчилося, а наступного ще немає);
- перерви комплектування – виникають при складних операціях, коли у процес поступили не всі ресурси;
- перерви на обід, між змінами, вихідні та святкові дні (їх зменшення обмежене соціальними гарантіями).
Теорія розрахунку виробничого циклу розроблена радянським вченим О.І. Непорентом. На теперішній час виділяють три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний та змішаний.
Послідовний вид руху предметів праці
Послідовний вид руху предметів праці полягає у тому, що кожна наступна операція з партією деталей (предметів, продукції) починається тільки після того, коли закінчиться їх обробка на попередній операції.
Намалюємо
графік послідовного руху предметів
праці. Нехай ми маємо партію з 4 деталей
(
);
технологічний процес складається з 5
операцій (
);
норма часу на виконання операцій різні
(
).
Передача партії деталей від операції
до операції відбувається без втрати
часу.
Тривалість операційного циклу для послідовного виду руху предметів праці можна визначити за формулою
,
де
- кількість деталей (предметів) у партії;
- чисельність операцій;
- норма часу
-ої
операції, хв., год.
Переваги: проста організація процесу.
Недоліки: велика тривалість операційного циклу, неповне завантаження обладнання; велика перервність партій.
Наприклад: Процес складається з 4 операцій. Тривалість операцій відповідно дорівнює 1, 2, 1 і 3 хвилини. Чисельність деталей у партії – 3 штуки.
(хв.).
Мішаний вид руху предметів праці
Мішаний вид руху предметів праці – ставить задачу скоротити тривалість виробничого циклу, але при цьому необхідно додержуватися наступних правил:
- по-перше, це скорочення повинно бути максимальним;
- по-друге, не повинна порушуватися неперервність роботи.
Сутність мішаного виду руху предметів праці полягає у тому, що робітник починає виконувати наступну операцію раніше, ніж завершиться обробка партії на попередній операції.
Графік мішаного виду руху предметів праці такий самий, як і у попередньому прикладі ( , )
Якщо
,
тобто наступна операція коротша
попередньої, тоді перший робітник
обробляє останню деталь і передає її
другому робітнику, який зразу її обробляє.
Це відбувається тоді, коли другий
робітник до цього моменту вже закінчив
обробку (
)
деталей партії.
Для
побудови графіка передачі опускають
перпендикуляр від першого робітника
до другого з кінця графіка, який визначає
навантаження другого (точка
)
робітника. Після цього справа відкладають
час обробки однієї деталі (
),
а зліва – всіх деталей
,
що залишилися у цій партії.
Скорочення операційного циклу у цьому випадку складає
.
Аналогічно, час скорочення операційного циклу у таких випадках буде
;
.
Якщо
,
тобто наступна операція більше
попередньої. Така ситуація має місце
між третім і четвертим робітником. У
цьому випадку деталь з короткої операції
на наступну передається одразу ж після
закінчення обробки першої деталі.
Скорочення операційного циклу у цьому
випадку буде
.
Загальне скорочення за всіма операціями складе
,
де
- найкоротша операція із кожної пари
суміжних.
Тоді тривалість операційного циклу при мішаному виді руху предметів праці буде
,
де
-
розмір передавальної партії.
Наприклад: Технічний процес складається з 4 операцій. Тривалість операцій відповідно складає 1, 2, 1 і 3 хвилини. Кількість деталей в партії – 3 штуки. Тривалість операційного циклу складе
(хв.).
Паралельний вид руху предметів праці
Паралельний вид руху предметів праці полягає у тому, що кожний робітник здійснює передачу кожної деталі (або передавальної партії) на наступну операцію одразу ж після закінчення її обробки. При цьому, зрозуміло, порушуються вимоги до забезпечення неперервності роботи робітників на їх робочих місцях.
Графік паралельний виду руху предметів праці при тих же вихідних даних, як і у попередньому випадку, наведений нижче.
Побудова графіка проводиться у наступному порядку. Спочатку будують процес обробки і передачі першої деталі за всіма операціями
.
Потім будується час обробки залишених деталей на найбільш тривалій операції
.
Тривалість операційного циклу при паралельному виді руху складає
.
Переваги: найкоротший виробничий цикл, висока паралельність роботи.
Недоліки: перерви у роботі робітників.
Приклад 1: Технічний процес складається із 4 операцій. Тривалість операцій відповідно дорівнює 1, 2, 1 і 3 хв. Кількість деталей у партії 3 штуки. Тоді тривалість операційного циклу при паралельному русі складе
(хв.).
Приклад 2: Технічний процес складається із 4 операцій. Тривалість операцій відповідно дорівнює 4, 6, 8 і 2 хв. На третій операції робота ведеться на двох робочих місцях. Чисельність деталей у партії – 10 шт. Розмір передавальної партії – 2 шт. Визначити тривалість циклу при мішаному русі.
1.
(два робочих місця),
.
Тоді
,
(хв.)
Розрахунок виробничого циклу
Вище перераховані формули використовуються для розрахунку операційного циклу. Для того, щоб безпосередньо вийти на виробничий цикл, необхідно враховувати час проходження природних процесів, міжопераційного і міжцехового пролежування. У загальному випадку тривалість виробничого циклу визначається за формулою
,
де
- тривалість операційного циклу, хв.;
- кількість операцій;
- середній час між операційного
пролежування, хв.;
- кількість цехів (ділянок);
- середній час міжцехового пролежування,
хв.;
- час проходження природних процесів,
хв.
Для визначення тривалості виробничого циклу у календарних днях, необхідно враховувати також тривалість однієї зміни, кількість змін у добі, а також кількість вихідних і святкових днів. Тривалість виробничого циклу у календарних днях визначається за формулою
,
де
- тривалість виробничого циклу, хв.;
- тривалість зміни, хв.;
- кількість змін у добі;
- коефіцієнт зведення робочих днів у
календарні.
Приклад: Технічний процес складається з 6 операцій. Тривалість операцій відповідно дорівнює 16, 5 і 3 хв. у першому цеху та 7, 4 і 2 хв. у другому цеху. Перша операція виконується на 4 робочих місцях. Між операційне пролежування складає у середньому 3 хв., а транспортування між цехами – 10 годин. Розмір партії деталей – 1000 шт., а розмір передавальної партії – 100 шт. Вид руху – мішаний. У цеху працює 2 зміни по 8 годин кожна. Визначити тривалість виробничого циклу у календарних днях.
Розв’язуємо тривалість спочатку операційного циклу:
2. Тривалість виробничого циклу:
3.
Тривалість виробничого циклу у календарних
днях:
