11.5. Програмне забезпечення проміжного шару

За допомогою програмного забезпечення проміжного шару (ПЗ ПШ) можна для довільних прикладних сервісів домогтися високої "живучості" з повністю прозорим для користувачів перемиканням на резервні потужності.

Перерахуємо основні достоїнства ПЗ ПШ, істотні для забезпечення високої доступності.

• ПЗ ПШ зменшує складність створення розподілених систем. Подібне ПЗ покладає на себе частину функцій, які в локальному випадку виконують операційні системи;

• ПЗ ПШ покладає на себе маршрутизацію запитів, дозволяючи тим самим забезпечити "живучість" прозорим для користувачів чином;

• ПЗ ПШ здійснює балансування завантаження обчислювальних потужностей, що також сприяє підвищенню доступності даних;

• ПЗ ПШ у стані здійснювати тиражування будь-якої інформації, а не тільки вмісту баз даних. Отже, будь-який додаток можна зробити стійким до відмов серверів;

• ПЗ ПШ у стані відслідковувати стан додатків і при необхідності тиражувати й перезапускати програми, що гарантує "живучість" програмних систем;

• ПЗ ПШ дає можливість прозорим для користувачів чином виконувати переконфігурування (і, зокрема, нарощування) серверних компонентів, що дозволяє масштабувати систему, зберігаючи інвестиції в прикладних системах. Стабільність прикладних систем - важливий фактор підвищення доступності даних.

Раніше ми згадували про достоїнства використання ПЗ ТИП у межах міжмережевих екранів, які в такому випадку стають елементом забезпечення відмовостійкості надаваних інформаційних сервісів.

11.6. Забезпечення обслуговування

Заходи щодо забезпечення обслуговування спрямовані на зниження строків діагностування й усунення відмов та їхніх наслідків.

Для забезпечення обслуговування рекомендується дотримуватися наступних архітектурних принципів:

• орієнтація на побудову інформаційної системи з уніфікованих компонентів з метою спрощення заміни частин, що відмовили;

• орієнтація на рішення модульної структури з можливістю автоматичного виявлення відмов, динамічного переконфігурування апаратних і програмних засобів і заміни компонентів, що відмовили, в "гарячому" режимі.

Динамічне переконфігурування переслідує дві основні цілі:

• ізоляція компонентів, що відмовили;

• збереження працездатності сервісів.

Ізольовані компоненти утворять зону поразки реалізованої загрози. Чим менше відповідна зона ризику, тим вищим є обслуговування сервісів. Так. при відмовах блоків живлення, вентиляторів й/або дисків у сучасних серверах зона ризику обмежується компонентом, що відмовив; при відмовах процесорних модулів весь сервер може зажадати перезавантаження (що здатне викликати подальше розширення зони ризику). Очевидно, в ідеальному випадку зони поразки й ризику збігаються, і сучасні сервери й активне мережеве устаткування, а також програмне забезпечення провідних виробників досить близькі до цього ідеалу.

Можливість програмування реакції на відмову також підвищує обслуговування систем. Кожна організація може вибрати свою стратегію реагування на відмови тих або інших апаратних і програмних компонентів й автоматизувати цю реакцію. Так, у найпростішому випадку можливе відправлення повідомлення системному адміністратору, щоб прискорити початок ремонтних робіт; у більш складному випадку може бути реалізована процедура "м'якого" вимикання (перемикання) сервісу, щоб спростити обслуговування.

Можливість вилученого виконання адміністративних дій - важливий напрямок підвищення обслуговування, оскільки при цьому прискорюється початок відбудовних заходів, а в ідеалі всі роботи (зазвичай пов'язані з обслуговуванням програмних компонентів) виконуються у вилученому режимі, без переміщення кваліфікованого персоналу, тобто з високою якістю та в найкоротший термін. Для сучасних систем можливість вилученого адміністрування - стандартна властивість, але важливо подбати про його практичну реалізацію в умовах різнорідності конфігурацій (у першу чергу клієнтських). Централізоване поширення й конфігурування програмного забезпечення, керування компонентами інформаційної системи й діагностування - надійний фундамент технічних заходів підвищення обслуговування.

Істотний аспект підвищення обслуговування - організація консультаційної служби для користувачів (обслуговування користувачів), впровадження програмних систем для роботи цієї служби, забезпечення достатньої пропускної здатності каналів зв'язку з користувачами, у тому числі в режимі пікових навантажень.

Розділ 12. Тунелювання й керування