
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.1.2.Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.
- •Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.
- •Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз— методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- •Рівні системи «людина - життєве середовище
- •Ризик як оцінка небезпеки
- •Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •Оцінка ризику небезпеки
- •Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Управління ризиком
- •Якісний аналіз небезпек
- •Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •2.1.2. Діяльність людини
- •Середовище життєдіяльності
- •2.2.1. Природне середовище
- •2.2.2. Техносфера
- •Ноосфера
- •Соціально-політичне середовище.
- •Фізіологічні особливості організму людини
- •Будова і властивості аналізаторів
- •Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Психологічні особливості людини
- •Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •Властивості людини
- •Атрибути людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Емоційні якості людини
- •Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •Основні положення ергономіки
- •2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- •2.7.1. Основні визначення здоров'я
- •Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Тема 3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- •3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- •Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпек
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- •Природні іонізуючі випромінювання
- •Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- •Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Радіаційна безпека
- •3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •Загальна характеристика електромагнітних полів
- •Вплив емп на організм людини
- •Небезпека електричного струму
- •Загальна характеристика електричної енергії
- •Особливості впливу електричного струму на організм людини
- •Хімічні і біологічні фактори небезпеки
- •Хімічні фактори небезпеки
- •Біологічні фактори небезпеки
- •Психофізіологічні небезпеки
- •Фізична діяльність людини
- •Розумова діяльність людини
- •Загальна характеристика трудової діяльності
- •Психофізіологічні фактори небезпек
- •Фактори, які впливають на продуктивність праці
- •Тема 4.1. Природні небезпеки
- •4.1.1. Літосферні стихійні лиха
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах,снігових лавинах та селях:
- •Гідросферні стихійні лиха
- •Атмосферні стихійні лиха
- •Небезпеки техногенного характеру
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •4.2.3 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2.4. Аварії на транспорті
- •4.2.5. Пожежі та вибухи
- •Соціально-політичні небезпеки
- •Тероризм
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •Комбіновані небезпеки
- •Природно-техногенні небезпеки
- •Природно-соціальні небезпеки
- •Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- •Забруднення атмосфери міст
- •Забруднення міських приміщень
- •Забруднення питної води в містах
- •Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації та їх наслідки
- •Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- •Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •3) У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- •4) У режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності з Законом України «Про надзвичайний стан».
- •Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- •Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- •Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •Допомога при отруєннях
- •Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •Надання першої допомоги при утопленні
- •Правові основи безпеки життєдіяльності
- •6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Кабінет міністрів україни
Забруднення атмосфери міст
Основними джерелами забруднення атмосфери міста є транспорт, енергетичні системи міста та промисловість.
У містах зосереджена основна маса транспортних засобів. Це вантажний, власний та громадський транспорт. Автотранспорт дає 70% усіх токсичних викидів в атмосферу. В Україні зареєстровано більше 1 млн. вантажних автомобілів та близько 3 млн легкових. Частка автотранспортного забруднення атмосфери в загальній їх кількості становить в Ужгороді — 91%, Ялті, Полтаві — 88%, Львові — 79%, Києві - 75%. За останній час в міському повітрі виріс об'єм оксидів вуглецю, вуглеводнів, оксидів азоту, сажі. Але найбільшу небезпеку, окрім оксидів азоту, становлять сірчані та свинцеві сполуки, їх вміст у міському повітрі значною мірою зріс. Міста не пристосовані до такої кількості автотранспорту. Довжина пробігу без зупинок між світлофорами становить лише 400-600 м, внаслідок чого середня швидкість руху вдень в центрі міста (зокрема, Києва) і на великих автошляхах знижується до 12-20 км/год, а це збільшує витрати палива в 3-4 рази. Відповідно збільшуються й викиди. Автотранспорт також призводить до специфічних форм забруднення повітря. При русі стираються шини, і тисячі тон гуми у вигляді пилу потрапляють у повітря. Міський втомобільний транспорт не тільки забруднює повітря продуктами згорання палива, він призводить до зростання надходження свинцю в навколишнє середовище. В Україні поки ще використовують бензин із вмістом свинцю 0,36 г/л, тоді як в Англії, Німеччині та США — 0,013-0,15.
Міста — основні споживачі енергії. Місто споживає енергію у різних формах. Досить широко використовується викопне паливо — кам'яне вугілля, нафтопродукти та природний газ. Це вже само по собі визначає забруднення міст продуктами згорання. До житлових будинків та виробничих приміщень енергія потрапляє у формі електрики, газу, парового опалення.
Зниження якості атмосферного повітря небезпечне для здоров'я міських мешканців. Людина за добу вживає в середньому 25 кг повітря. Навіть, якщо відносний вміст забруднювачів в повітрі незначний, їх сумарна кількість, яка потрапляє в організм людини при диханні, може виявитись токсичною. Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є чадний газ. Надмірна кількість цього газу в повітрі призводить до швидкої втомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем організму.
Забруднення міських приміщень
Специфіка проживання в місті призводить до того, що люди 80-95% свого часу проводять в приміщеннях (житлові будинки, метро, службові приміщення). Одним з показників якості міського життя є повітря приміщень. Згідно з оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища США, повітря всередині міських приміщень забруднено в 100 разів більше ніж зовні.
Причини забруднення повітря приміщень
-забруднення від спалювання деревини, вугілля в камінах
-невентильовані гази від газових плит та водонагрівачів
-аерозолі
-очисники, які містять хлор або аміак
-лакові та воскові покриття підлог
-зволожувачі повітря
-розпилювачі від комах (інсектициди)
-дим від цигарок
Інші токсичні матеріали — олійні фарби і розчинники, килимовий клей, меблевий лак, із яких виділяються бензол, толуол та інші речовини.
Заходи щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях:
• ефективний засіб проти токсинів — домашні рослини;
• замість освіжувачів повітря використовувати оцет, наливши
його в тарілку і поставивши на 1-2 години в кімнаті; в закритих невеликих приміщення (холодильники, туалет) поставити відкриту коробочку з харчовою содою; внести в кімнату свіжу гілку ялини або сосни;
• замість відбілювачів використовувати харчову соду або буру;
• робити регулярне вологе прибирання приміщення, а також провітрювання;
• обладнати кухню витяжною шафою;
• не залишати відкритими пляшки з миючими та дезінфікуючими засобами.