- •Основи безпеки життєдіяльності
- •Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.1.2.Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.
- •Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.
- •Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз— методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- •Рівні системи «людина - життєве середовище
- •Ризик як оцінка небезпеки
- •Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •Оцінка ризику небезпеки
- •Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Управління ризиком
- •Якісний аналіз небезпек
- •Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •2.1.2. Діяльність людини
- •Середовище життєдіяльності
- •2.2.1. Природне середовище
- •2.2.2. Техносфера
- •Ноосфера
- •Соціально-політичне середовище.
- •Фізіологічні особливості організму людини
- •Будова і властивості аналізаторів
- •Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Психологічні особливості людини
- •Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •Властивості людини
- •Атрибути людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Емоційні якості людини
- •Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •Основні положення ергономіки
- •2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- •2.7.1. Основні визначення здоров'я
- •Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Тема 3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- •3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- •Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпек
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- •Природні іонізуючі випромінювання
- •Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- •Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Радіаційна безпека
- •3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •Загальна характеристика електромагнітних полів
- •Вплив емп на організм людини
- •Небезпека електричного струму
- •Загальна характеристика електричної енергії
- •Особливості впливу електричного струму на організм людини
- •Хімічні і біологічні фактори небезпеки
- •Хімічні фактори небезпеки
- •Біологічні фактори небезпеки
- •Психофізіологічні небезпеки
- •Фізична діяльність людини
- •Розумова діяльність людини
- •Загальна характеристика трудової діяльності
- •Психофізіологічні фактори небезпек
- •Фактори, які впливають на продуктивність праці
- •Тема 4.1. Природні небезпеки
- •4.1.1. Літосферні стихійні лиха
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах,снігових лавинах та селях:
- •Гідросферні стихійні лиха
- •Атмосферні стихійні лиха
- •Небезпеки техногенного характеру
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •4.2.3 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2.4. Аварії на транспорті
- •4.2.5. Пожежі та вибухи
- •Соціально-політичні небезпеки
- •Тероризм
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •Комбіновані небезпеки
- •Природно-техногенні небезпеки
- •Природно-соціальні небезпеки
- •Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- •Забруднення атмосфери міст
- •Забруднення міських приміщень
- •Забруднення питної води в містах
- •Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації та їх наслідки
- •Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- •Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •3) У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- •4) У режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності з Законом України «Про надзвичайний стан».
- •Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- •Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- •Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •Допомога при отруєннях
- •Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •Надання першої допомоги при утопленні
- •Правові основи безпеки життєдіяльності
- •6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Кабінет міністрів україни
Вплив негативних факторів на здоров'я людини
Здоров'я людини залежить від багатьох факторів: кліматичних умов, стану навколишнього середовища, забезпечення продуктами харчування і їх цінності, соціальна-економічних умов, а також стану медицини.
Доведено, що приблизно на 50% здоров'я людини визначає спосіб життя. Негативними його чинниками є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріальні умови, незгода в сім'ї, самотність, низький освітній та культурний рівень тощо.
Здоров’ю людини загрожують:
-негативні наслідки науково-технічної революції і урбанізації
-антропогенне забруднення природного середовища
-погіршення генетичного фонду популяції
-недостатнє забезпечення продуктами харчування
-нездоровий, ненормальний спосіб життя
-неефективність медичних профілактичних заходів,
-низька якість медичної допомоги
Негативно позначається на формуванні здоров'я і несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, ґрунту, а також складні природно-кліматичні умови (частка цих чинників — до 20%).
Істотне значення має стан генетичного фонду популяції, схильність до спадкових хвороб. Це ще близько 20%, які визначають сучасний рівень здоров'я населення.
Безпосередньо на охорону здоров'я з її низькою якістю медичної допомоги припадає всього 10% «внеску» в той рівень здоров'я населення, що ми його сьогодні маємо.
Причинами порушення нормальної життєдіяльності організму і виникнення патологічного процесу можуть бути абіотичні (властивості неживої природи) чинники навколишнього середовища.Очевидний зв'язок географічного розподілу низки захворювань з клімато-географічними зонами, висотою місцевості, інтенсивністю випромінювань, переміщенням повітря, атмосферним тиском, вологістю повітря тощо.
На здоров'я людини впливає біотичний (властивості живої природи) компонент навколишнього середовища у вигляді продуктів метаболізму рослин та мікроорганізмів, патогенних мікроорганізмів (віруси, бактерії, гриби тощо), отруйних речовин, комах та небезпечних для людини тварин.
Патологічні стани людини можуть бути пов'язані з антропогенними чинниками забруднення навколишнього середовища: повітря, грунт, вода, продукти промислового виробництва. Сюди також віднесено патологію, що пов'язана з біологічними забрудненнями від тваринництва, виробництва продуктів мікробіологічного синтезу (кормові дріжджі, амінокислоти, ферментні препарати, антибіотики тощо).
Суттєво на стан здоров'я населення впливають чинники соціального середовища: демографічна та медична ситуації, духовний та культурний рівень, матеріальний стан, соціальні відносини,засоби масової інформації, урбанізація,конфлікти тощо.
Початок XXI cm. ознаменувався тим, що внаслідок науково-технічної революції і урбанізації нашої планети навколишнє середовище неухильно погіршується і люди вже неспроможні адаптуватися до цих швидких і глобальних змін. Крім того, постала проблема демографічного вибуху і обмеженості природних ресурсів та життєвого простору земної кулі. Щорічно чисельність людей на Землі зростає на 75-80млн осіб. Це потребує щорічного зростання виробництва продовольства на 24-30 млн т. У багатьох районах світу, особливо в економічно слаборозвинених країнах, виробництво продуктів харчування більше не в змозі задовольнити потребу населення, в результаті чого голодування стало постійним явищем. Загальне якісне і кількісне недоїдання сприяє виникненню епідемій, гострих інфекційних захворювань, паразитарних захворювань.
Не меншу загрозу для людства становить антропогенне забруднення природного середовища. Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруднення повітря, води, грунту, продуктів харчування, а також шум, вібрація, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання тощо викликають в організмах людей тяжкі патологічні явища, глибокі генетичні зміни. Це призводить до різкого збільшення захворювань, передчасного старіння й смерті, народження неповноцінних дітей.
На фоні дії негативних факторів навколишнього середовища на організм людини виникають такі захворювання, як онкологічні, серцево-судинні хвороби, дистрофічні зміни, алергія, діабет, гормональні дисфункції, порушення у розвитку плоду, пошкодження спадкового апарату клітини.
Людина, яка має міцне здоров'я, справедливо вважає, що їй пощастило. Але коли мова йде про захворюваність і смертність населення, то справа тут в іншому. Соціальні та економічні умови, які не забезпечують людей нормальним харчуванням, чистою водою і задовільними санітарно-гігієнічними нормами, в кінцевому результаті позначається на стані здоров'я населення. Не менший вплив учиняють на нього виробничі процеси, в яких ігноруються факти забруднення робочих місць на підприємствах чи місцевості, де вони розташовані, різноманітними небезпечними відходами. Неправильне харчування, вживання спиртних напоїв, куріння, недостатнє фізичне навантаження лежать в основі багатьох поширених хвороб. А це, у свою чергу, пов 'язане з економічними умовами і політикою держави.
Перелічені вище умови середовища визначають стан здоров'я населення. Там, де домінують голодування і бруд, інфекційні хвороби і висока дитяча смертність — явище звичайне. Переїдання, сидячий спосіб життя і куріння позначаються на здоров'ї середнього покоління, сприяють розвитку захворювань серцево-судинної системи і пухлин. Там, де виробничий процес не контролюється, у шахтах, на заводах і у полі робітників чекають професійні захворювання і рання смерть.
Внаслідок катастрофічного погіршення стану навколишнього середовища загальний рівень здоров’я населення України в останні роки різко знизився. Значно збільшилась кількість серцево-судинних захворювань, особливо інфаркту міокарда, ішемічної хвороби серця, судинних захворювань мозку, бронхіальної астми, діабету, алергічних захворювань та захворювань органів травлення, захворювань на рак. Порушилися генетичні процеси, народження дітей з різними спадковими хворобами збільшилось у два-чотири рази. Смертність перевищила народжуваність. За останні п'ять років тривалість життя чоловіків зменшилась з 64 до 57 років, жінок - з 74 до 70 років.
Звичайно, дуже важко створити абсолютно ідеальні умови для здоров'я. З розвитком людського суспільства розвиваються хвороботворні агенти, а біологічні, геологічні і хімічні умови навколишнього середовища змінюються значно швидше там, де порушується природна рівновага.
Виявити небезпеки, які криються в навколишньому середовищі, зрозуміло, значно легше, ніж усунути їх. Ключ до вирішення питань про вплив навколишнього середовища на здоров'я — в надрах економіки, політики, у способі життя і взаємовідносин людей з їхнім природним оточенням. Здоров'я населення, як дзеркало, відображає обличчя суспільства.
СОЗ України охоплює підсистеми:
-санітарно-профілактичні
-лікувально-профілактичні
-фізкультурно-оздоровчі
-санітарно-курортні
-науково-медичні
санітарно-епідеміологічні
Для вирішення проблеми збереження здоров’я та працездатності людини,продовження її життя в масштабах держави створена система охорони здоров’я(СОЗ).
Але бути чи не бути здоровому-це насамперед залежить від самої людини:від її активності чи пасивності,індивідуальних особливостей,темпераменту,характеру,звичок,становлення до людей.
На основі сказаного раніше можна зробити висновок,який оснований на твердженні філософа Сенеки(4 до н.е.-65н.е.):”Уміння продовжити життя- в умінні не скорочувати його”.