
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.1.2.Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.
- •Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.
- •Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз— методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти
- •Рівні системи «людина - життєве середовище
- •Ризик як оцінка небезпеки
- •Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •Оцінка ризику небезпеки
- •Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Управління ризиком
- •Якісний аналіз небезпек
- •Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •2.1.2. Діяльність людини
- •Середовище життєдіяльності
- •2.2.1. Природне середовище
- •2.2.2. Техносфера
- •Ноосфера
- •Соціально-політичне середовище.
- •Фізіологічні особливості організму людини
- •Будова і властивості аналізаторів
- •Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Психологічні особливості людини
- •Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •Властивості людини
- •Атрибути людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Емоційні якості людини
- •Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •Основні положення ергономіки
- •2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- •2.7.1. Основні визначення здоров'я
- •Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Тема 3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- •3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- •Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпек
- •Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- •Природні іонізуючі випромінювання
- •Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- •Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Радіаційна безпека
- •3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •Загальна характеристика електромагнітних полів
- •Вплив емп на організм людини
- •Небезпека електричного струму
- •Загальна характеристика електричної енергії
- •Особливості впливу електричного струму на організм людини
- •Хімічні і біологічні фактори небезпеки
- •Хімічні фактори небезпеки
- •Біологічні фактори небезпеки
- •Психофізіологічні небезпеки
- •Фізична діяльність людини
- •Розумова діяльність людини
- •Загальна характеристика трудової діяльності
- •Психофізіологічні фактори небезпек
- •Фактори, які впливають на продуктивність праці
- •Тема 4.1. Природні небезпеки
- •4.1.1. Літосферні стихійні лиха
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах,снігових лавинах та селях:
- •Гідросферні стихійні лиха
- •Атмосферні стихійні лиха
- •Небезпеки техногенного характеру
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •4.2.3 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2.4. Аварії на транспорті
- •4.2.5. Пожежі та вибухи
- •Соціально-політичні небезпеки
- •Тероризм
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •Комбіновані небезпеки
- •Природно-техногенні небезпеки
- •Природно-соціальні небезпеки
- •Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- •Забруднення атмосфери міст
- •Забруднення міських приміщень
- •Забруднення питної води в містах
- •Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації та їх наслідки
- •Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- •Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •3) У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- •4) У режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності з Законом України «Про надзвичайний стан».
- •Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- •Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- •Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •Допомога при отруєннях
- •Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •Надання першої допомоги при утопленні
- •Правові основи безпеки життєдіяльності
- •6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Кабінет міністрів україни
Психофізіологічні фактори небезпек
Психофізіологічні небезпеки у сучасному світі є чинниками цілісності чи розладу, стійкості чи дисгармонії, спокою чи тривоги, успіху чи невдач, фізичного та морального благополуччя. На сьогодні не існує жодного фактора психофізіологічних небезпек, що не впливав би на людину. Кожен з цих факторів залежно від тривалості дії можна віднести до постійних чи тимчасових.
Психофізіологічними факторами потенційної небезпеки постійної дії слід вважати:.
1.недоліки органів відчуття (дефекти зору, слуху тощо);
2.порушення зв'язків між сенсорними та моторними центрами, внаслідок чого людина не здатна реагувати адекватно на ті чи інші зміни, що сприймаються органами відчуття;
3.дефекти координації рухів (особливо складних рухів та операцій, прийомів тощо);
4.підвищена емоційність;
5. відсутність мотивації до трудової діяльності (незацікавленість в досягненні цілей, невдоволення оплатою праці, монотонність праці, відсутність пізнавального моменту, тобто нецікава робота, тощо).
Психофізіологічними факторами потенційної небезпеки тимчасової дії є:
1.недостатність досвіду (поява імовірної помилки, невірні дії, напруження нервово-психічної системи, побоювання припуститися помилки);
2.необережність (може призвести до ураження не лише окремої людини, а й всього колективу,);
3.втома (розрізняють фізіологічне та психологічне втомлення,);
4.емоційні явища (особливо конфліктні ситуації, душевні стреси, пов’язані з побутом, сім'єю, друзями, керівництвом).
На успіх діяльності особливо впливає стан людини. Будь-який вид діяльності викликає втому.
Втома — це зниження продуктивності діяльності через витрату енергетичних ресурсів організму людини.
Цей стан виникає через певне ставлення людини до праці, звички до фізичного та розумового напруження. Якщо таких звичок немає, то втома може настати ще до початку фізичного навантаження, на самому початку роботи. Втома після важкої, але потрібної людям праці, пов'язана з позитивним емоційним станом. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності поновлюють силу, створюють можливість продовження діяльності. Об'єктивним показником втомлення є уповільнення темпу роботи, а також зниження її якості.
Дослідження працездатності показало, що в перші дві години продуктивність праці зростає, досягає максимального рівня, а потім поступово знижується. Монотонна, нецікава робота призводить до того, що втома наступає раніше, ніж у тих випадках, коли робота зацікавлює людину.
При перевтомі період оптимальної працездатності скорочується, а період нестійкої компенсації збільшується. Порушуються і відновні процеси в організмі. Прикмети втоми не щезають до початку роботи наступного дня. Посилюється роздратованість, реакції стають неадекватними.
За наявності хронічної перевтоми:
О погіршується продуктівність праці
О знижується опір органіму до інфекції
О зростає лабільність показників серцево-судинної системи
О підвищується сухожилкові рефлекси, пітливість
О часто зменшуєтся маса тіла
О збільшується кількість помилок, брак у роботі
Люди зі станом перевтоми характеризуються порушенням сну, відсутністю повного відновлення працездатності до наступного робочого дня, зниженням опору до дії несприятливих факторів довкілля, підвищенням нервово-емоційної збудливості. Такий стан може призвести до загострення багатьох захворювань — серцево-судинних, ендокринних, бронхо-легеневих, хронічних тощо.