Розрахунок економії витрат по окремих чинниках.

1. Сума перехідної на планований рік економії (Еп), що може бути отримана від заходів впроваджених в базисному році може бути визначена по формулі:

Еп =

Со, С1 – собівартість одиниці продукції до і після проведення заходу;

Во, В1 – кількість одиниць продукції, виготовлених в базисному році до і після проведення заходу;

Вп – кількість одиниць продукції, виготовлених в планованому році.

2. Розмір економії витрат в результаті впровадження заходів щодо підвищення технічного рівня виробництва, обчислювальної техніки, поліпшенню організації виробництва і праці розраховується за планом технічного і організаційного розвитку. Сума економії по цих чинниках складається із зменшення ряду матеріальних ресурсів і витрат на оплату праці.

Економія від зниження матеріальних витрат знаходиться по формулі:

Ем =

Нмф, Нмп – норма витрати сировини, матеріалів, палива, енергії на одиницю продукції до і після проведення заходу;

Ц – ціна одиниці сировини, матеріалів, палива, енергії;

Вп – кількість одиниць продукції, що випускаються з моменту проведення заходу до кінця планованого року.

3. Зменшення витрат на ЗП і відрахуваннях в результаті зниження трудомісткості одиниці продукції розраховується по формулі:

Ез =

to, t1 – трудомісткість одиниці продукції до і після проведення заходу, нормо-годин;

ТСо, ТС1 – середньогодинна тарифна ставка робітника до і після проведення заходу;

_ΔДз – середній % додаткової зарплати для даної категорії робітників;

_ΔВідр – встановлений відсоток відрахувань на соціальні потреби.

4. При вивільненні працівників, що знаходяться на погодинній оплаті праці, економія розраховується по формулі:

Ез =

ЧВ – кількість вивільнених працівників;

ЗПм – середньомісячна ЗП даної категорії працівників;

М1 – число місяців з моменту проведення заходу до кінця року.

5. Економія або додаткові витрати при підвищенні якості продукції розраховується по формулі:

Еяк =

В результаті застосування надбавок в ціні із-за підвищення якості виробів збільшується об'єм ТП

_ΔТП =

Ц0, Ц1 – оптова ціна до та після (Ц1) підвищення якості продукції.

6. Відносна економія на умовно-постійних витратах в результаті збільшення обсягу виробництва визначається по формулі:

Еу =

– собівартість ТП в базисному році;

Вт – темп приросту ТП в планованому році в порівнянні з базисним роком %;

Ур – питома вага умовно-постійних витрат в собівартості ТП базисного року %.

7. Відносна економія на амортизаційних відрахуваннях в результаті поліпшення використання виробничих фондів обчислюється по формулі:

Еа =

А0, А1 – загальна сума амортизаційних відрахувань в базисному і планових роках;

ТП0, ТП1 – обсяг ТП в базисному і планованих роках, тис. грн.

Собівартість товарної продукції планового року залежить від зміни питомої ваги окремих її видів, що мають різний рівень рентабельності в загальному обсязі товарного випуску. Вплив цього чинника можна визначити тільки по змінних витратах. Розрахунок ведеться по кожному виду продукції, що включений в план. Для отримання суми економії різниця витрат на 1 грн. товарної продукції базисного і планованого року помножується на обсяг ТП планованого року. При цьому продукція останнього оцінюється по цінах і рівні витрат базисного року.

Розрахунок ведеться по формулі:

Е =

При розрахунках зниження собівартості продукції по техніко-економічних факторах важливо виключити повторність економії від впливу одних і тих же чинників.