Мікрофлора повітря.

Повітря - середовище не сприятливе для розвитку мікроорганізмів , вони потрапляють туди з ґрунту завдяки механічним впливам - вітру, руху транспорту, людей.

В повітрі мікроби розмножуватись не можуть, сухість і сонячне світло діють на них згубно.

Кількість мікробів в повітрі міняється в залежності від пори року - літом їх більше, зимою - менше.

Досліди показують, що найчистіше повітря по відношенню до мікробів - це повітря арктичних просторів і гірське. Там в 1м³ повітря міститься звичайно всього декілька клітин мікроорганізмів.

Повітря міст дуже заражене - в 1м³ міститься десятки тисяч мікроорганізмів, в пильному повітрі - більше.

Склад мікроорганізмів в повітрі змінюється в залежності від навколишніх умов, але частіше за все в ньому зустрічаються коки, сарцини, спороносні палички, спори плісняв і дріжджів. З повітря мікроорганізми можуть потрапити і на харчові продукти.

Через повітря можуть переходити і хвороботворні мікроорганізми - збудники грипу, ангіни, туберкульозу, сибірської виразки та ін.

Повітря приміщень завжди більш збагачене мікроорганізмами, тому боротьба с пилом, добре вивітрювання знищують мікроби в ньому.

Мікрофлора води.

Вода відіграє дуже важливу і велику роль в справі зберігання, переробці харчових продуктів, вона йде на миття продуктів і апаратури, на підтримку чистоти інвентарю, обслуговування самих приміщень, на підтримку особистої гігієни працівників, тому якість її має велике значення в практичному житті.

Застосування забрудненої води веде до високого засіву продуктів мікробами, отже до швидкого псування.

Вода - середовище сприятливе для розвитку мікроорганізмів. Найбільш чиста вода - джерельна, так як вона проходить через глибокі шари ґрунту де фільтрується і звільнюється від бактерій.

Річкова вода більш забруднена, в неї потрапляють бактерії з поверхневих слоїв ґрунту, стічних вод, промислових підприємств, населених пунктів.

Тому річна вода в містах завжди дуже забруднена, вона може містити в

т

їм від кількох тисяч до кількох мільйонів мікробів. Крім кількості мікроорганізмів має значення і якісний склад мікрофлори води.

В великих містах і промислових центрах питна вода очищується.

Перша стадія очистки води складається з відстоювання води у великих водоймах. При цьому зважені частки, в тому числі і мікроорганізми, осідають на дно. Перебування води у водоймищах продовжується від кількох годин до одної доби і більше.

Для прискорення осідання бактерій застосовують коагулянти (квасці, сірчанокислий глинозем).

У воді утворюються пластівці, які тягнуть до 80% зважених частин і бактерій.

Потім вода проходить крізь пісочні фільтри. Розрізняють швидкий і повільний фільтри.

При фільтрації у вода очищується на 98-99% від вмістних в ній бактерій.

Після фільтрації у воді все ж залишаються деякі мікроорганізми. Для звільнення від них воду дезінфікують хлором або хлорним вапном, озонують або опромінюють ультрафіолетом.

Санітарна оцінка води дається по фізичним властивостям, хімічному складу, і по бактеріологічному забрудненню.

За фізичним складом вода повинна бути прозорою, безколірною, без стороннього запаху та смаку.

За хімічним складом вона не повинна містити шкідливих хімічних речовин, з загальною рідкістю не вище 18-20.

Бактеріологічний склад води повинен встановити наявність патогенних мікробів загальну кількість мікробів. Вода вважається придатною для пиття, якщо в Імл її знаходиться не більше 100 мікроорганізмів.

Питна вода вважається придатною для вживання, якщо титр кишкової палички не нижче ІООмл; це означає, що одна кишкова паличка виявляється при посіві ІООмл обстежуваної води.

Мікрофлора ґрунту.

Ґрунт - средовище, ще більш сприятливе для мікроорганізмів, ніж вода. 1 г ґрунту містить до кількох сотень мільйонів мікроорганізмів.

Ґрунт багатий на органічні рештки, в нього потрапляють стічні води, органічні відходи, які сприяють збагаченню ґрунту мікроорганізмами. Влітку в ній більше мікроорганізмів, взимку - менше.

В ґрунті зустрічаються найрізноманітніші мікроорганізми: бактерії, в їх числі гнилісні, різноманітні плісняві грибки і дріжджі, серед них є анаеробні і аеробні. У ґрунті містяться і хвороботворні мікроби, палички сибірської виразки, збудник стовбняку, паличка ботулинуса та ін.

Ґрунт є першоджерелом розповсюдження мікроорганізмів, з нього вони потрапляють у повітря та воду і розповсюджуються на продукти харчування; для попередження зараження мікробами необхідно харчові продукти перевозити у чистій тарі і зберігати у приміщеннях, які відповідають санітарним умовам.

Мікрофлора людини.

В процесі еволюції живих істот, в тому числі людини і мікроорганізмів, чинилось взаємне пристосування. В результаті цього сформувалась група мікроорганізмів, які постійно живуть на шкірних покровах й внутрішніх органах людини.

Кожна людина, знаходячись серед природних джерел мікрофлори, спілкуючись з іншими людьми і вступаючи з ними в різноманітні відносини, в результаті прямих й непрямих відносин „обмінюється з ними мікрофлорою.

В організм людини потрапляють мікроорганізми з водою, їжею, з різноманітних предметів, з повітря. Склад цієї „випадкової" групи залежить не тільки від факторів зовнішнього середовища, але й від специфіки роботи, індивідуальних особливостей фізіології і обміну речовин кожної людини.

В останні роки з'являються відомості, що мікрофлора тіла людини при всій своїй чисельності і різноманітності має і суворо індивідуальні особливості у кожного індивідуума. Ця індивідуальна специфічність мікрофлори настільки висока, що витримує порівняння з специфічністю відбитків пальців. Це в принципі дозволяє за „відбитками" мікрофлори людини ідентифікувати його особу.

Надзвичайно різноманітна мікрофлора ротової порожнини. Підходяща температура, лужна реакція слини, рештки їжі є сприятливими умовами для розвитку самих різноманітних мікроорганізмів. Практично у всіх людей в ротовій порожнині мешкають мікрококи, стрептококи, стафілококи, спорові і неспорові палички, вібріони, спірохети, спірили, дріжджі й др.

Особливо багаті мікробами зубний наліт та відкладення у каріозних зубах, складках мигдалин.

У хворих людей й бактеріоносіїв в ротовій порожнині можуть зустрічатися гемолітичні стрептококи, дифтерійна паличка, менінгококи, туберкульозна паличка та ін.

Органи дихання людини не мають постійної мікрофлори. Зміст її цілком залежить від змісту мікробів у повітрі, що вдихається. Дуже багата мікрофлора шлунково-кишкового тракту, особливо відділів товстого кишечнику.

Маса різноманітних мікроорганізмів знаходиться на руках, куди вони потрапляють з усіх інших частин тіла та навколишнього середовища. Знаходження на руках типових мешканців шлунково-кишкового тракту, а саме кишкової палички, що свідчить про незадовільний санітарно-гігієнічний режим праці, побуту, про низький рівень особистої гігієни.

Чистота рук, тіла, підтримування нормального стану здоров'я є необхідними для робітників торгівлі і громадського харчування, які мають з харчовою продукцією постійний контакт.