- •§ 1. Поняття, предмет і метод конституційного права
- •§ 2. Конституційно-правові норми
- •§ 3. Конституційно-правові інститути
- •§ 4. Система конституційного права України
- •§ 5. Джерела конституційного права
- •§ 6. Конституційно-правові відносини
- •§ 1. Предмет, система і джерела науки
- •§ 2. Функції науки конституційного права України
- •§ 4. Конституційне право як навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття, суть і форма конституції
- •§ 2. Історія становлення Конституції України
- •§ 3. Структура Конституції України
- •§ 4. Основні функції Конституції України
- •§ 5. Порядок прийняття Конституції України та порядок внесення до неї змін
- •§ 1. Поняття і сутність конституційного ладу України, його принципи і система
- •§ 2. Конституційні основи державного ладу України
- •§ 3. Конституційні основи суспільного ладу України
- •§ 4. Гарантії конституційного ладу України
- •§ 1. Поняття і зміст громадянства
- •§ 2. Підстави та форми набуття громадянства України
- •§ 3. Підстави та форми припинення громадянства України
- •§ 4. Громадянство дітей при різному громадянству батьків, при зміні громадянства батьків та при усиновленні
- •§ 5. Органи, що вирішують питання громадянства України, та порядок вирішення цих питань
- •§ 1. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •§ 2. Система конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •§3. Громадянські (особисті) права і свободи людини
- •§ 4. Політичні права і свободи громадян України
- •§ 5. Економічні права і свободи людини і громадянина
- •§ 6. Соціальні права і свободи людини і громадянина
- •§ 7. Культурні права і свободи людини і громадянина
- •§ 8. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •§9. Конституційні обов'язки громадян України
- •§ 1. Поняття і суть безпосереднього народовладдя та його основні форми
- •§2. Вибори — пріоритетна форма безпосередньої демократії
- •§ 3. Референдум як форма безпосередньої демократії
- •§ 1. Верховна Рада — парламент України
- •§ 2. Конституційний склад
- •§ 3. Функції і повноваження Верховної Ради України
- •§4. Основні форми діяльності Верховної Ради України
- •§ 5. Законодавчий процес та інші парламентські процедури
- •§6. Конституційно-правовий статус
- •§ 7. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •§ 8. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •§ 1. Загальна характеристика інституту президентства
- •§2. Становлення інституту президентства в Україні
- •§ 4. Функції і повноваження Президента України
- •§ 5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •§ 1. Загальна характеристика статусу органів виконавчої влади
- •§ 2. Кабінет Міністрів України
- •§ 3. Центральні органи виконавчої влади
- •§ 4. Місцеві органи виконавчої влади
- •§ 1. Конституційний Суд України
- •§ 3. Функції та повноваження Конституційного Суду України
- •§ 4. Порядок діяльності Конституційного Суду України і процедури розгляду справ
- •Глава 8 Закону «Про Конституційний Суд України» до його повноважень відносить прийняття рішень та висновків і встановлює їх зміст.
- •§ 1. Судова влада: поняття, основні ознаки та функції
- •§ 3. Основні засади здійснення правосуддя
- •§ 4. Вища рада юстиції
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Система та структура органів прокуратури України
- •§ 3. Повноваження і акти органів прокуратури
- •§ 3. Повноваження і акти органів прокуратури
- •§ 3. Повноваження і акти органів прокуратури
- •§ 1. Поняття територіального устрою України та його форма
- •§ 2. Система адміністративно-територіального устрою України
- •§ 3. Правовий статус
- •§ 4. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •§ 1. Поняття місцевого самоврядування
- •§ 2. Місцеве самоврядування в системі народовладдя
- •§ 3. Система місцевого самоврядування. Територіальна громада — первинний суб'єкт місцевого самоврядування
- •§ 4. Органи, посадові особи місцевого самоврядування
- •§ 5. Правова основа місцевого самоврядування
- •§ 6. Організаційна основа місцевого самоврядування
- •§ 7. Гарантії місцевого самоврядування
§ 4. Громадянство дітей при різному громадянству батьків, при зміні громадянства батьків та при усиновленні
Переважна більшість громадян України набуває українське громадянстві моменту народження. Причому, за законодавством України, домінуючим критер у набутті дитиною громадянства є принцип права крові. Дитина, яка народилася подружжя, що є громадянами України, набуває відповідно до ст. 12 Закону г мадянство України незалежно від того, чи народилася вона на території України: за її межами. Отже, дитина, батьки якої є громадянами України, набуває гроі дянство нашої держави автоматично в силу самого факту її народження і незалея від прояву волі такої дитини чи її батьків. Поряд з тим, згідно зі ст. 13 Закону І громадянство, у якій втілено принцип права ґрунту, при різному громадянс батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянс України, дитина визнається громадянином України в тому випадку, якщо ві народилася на території України, а також якщо вона народилась за межами Украї але батьки, або один з них у цей час постійно проживали в Україні.
Разом з тим, у певних, визначених законодавством випадках, при набутті дитин громадянства вольовий характер може бути, але тільки з боку її батьків. За певн визначених у Законі обставин, батьки можуть обрати для своєї дитини громадянс іншої держави. Так, згідно зі ст. 13 Закону, громадянство дитини визначаєтьа письмовою згодою батьків у тому разі, якщо вона народилася за межами Украї від батьків, що перебувають у різному громадянстві, один з яких на момент її на дження перебував у громадянстві України, і якщо в цей час обоє з батьків постіі проживали за межами України.
Вирішуючи таким чином питання, що розглядається, Закон виходить із ріві прав матері і батька при обранні громадянства для їхньої дитини. У тому ж випа^ коли батько або мати дитини на момент її народження перебували у громадянс України, а другий був особою без громадянства чи був невідомий, дитина визнаєт громадянином України незалежно від місця її народження (ст. 13).
Норми, які регулюють питання громадянства дітей при зміні громадянства їх батьків, при усиновленні, встановленні опіки, піклування, вміщені в окреме розділі Закону «Про громадянство України» (Розділ IV — Громадянство дітей у] зміни громадянства батьків і в разі усиновлення).
Громадянство дитини може змінюватись внаслідок набуття її батьками г мадянства України або у зв'язку з виходом їх із громадянства України. Ці питаї
120
регулюються статтею 21 Закону, відповідно до якої у разі зміни громадянства батьків, внаслідок якої обоє стають громадянами України або обоє виходять з громадянства України, відповідно змінюється громадянство їхніх дітей.
У тому випадку, коли відомий лише один із батьків дитини, то в разі зміни громадянства цієї особи відповідно змінюється громадянство дитини. Метою цієї норми Закону є прагнення забезпечити однакове громадянство для всіх членів сім'ї. Але слід враховувати, що у зазначеному порядку вирішується питання щодо громадянства лише тих дітей, які не досягли 16-річного віку. Зміна громадянства дітей у віці від 16 до 18 років відбувається у іншому порядку.
Відповідно до ст. 27 Закону, зміна громадянства дітей віком від 16 до 18 років у разі зміни громадянства їхніх батьків, а також у разі усиновлення, може відбуватись тільки за згодою самих дітей. Заява дитини щодо зміни її громадянства має бути викладена у письмовій формі і нотаріально засвідчена. Порядок оформлення документів з питань громадянства визначається у статті 34 Закону про громадянство.
Необхідно також зупинитись ще й на такій проблемі. При натуралізації іноземців виникає питання про визначення громадянства їхніх дітей. Ці питання досить детально врегульовані у законодавстві України. Так, відповідно до ст. 23 Закону, якщо громадянином України стає один із батьків, а другий залишається іноземцем, дитина може набути громадянство України за клопотанням про це того з батьків, який набуває громадянство України, та за згодою другого з батьків. У тому випадку, коли Іромадянином України стає один із батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає на території України, стає громадянином України. Коли ж громадянином України стає один із батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає поза межами України, може набути громадянство України за клопотанням про це того з батьків, який набуває грома-Іство України.
Наступною проблемою, що потребує розгляду, є питання щодо визначення громадянства дітей при 'їх усиновленні. Усиновлення базується на певних засадах і має відповідати встановленим у законодавстві України вимогам. Усиновлення обов'яз-Іво має здійснюватись лише в інтересах дитини, яку усиновляють. Усиновлення дітей-громадян України іноземними громадянами на території нашої держави здійснюється у визначеному у законодавстві України порядку і за загальними підставами на прохання усиновителя.
При усиновленні дітей одним із найважливіших є питання, що стосується їхнього громадянства. За законодавством України про усиновлення громадянство дітей в залежності від різних обставин може як зберігатися, так і змінюватися. Питання громадянства дітей при їхусиновленні детально регламентуються ст. 26 Закону «Про громадянство України». Відповідно до ст. 26 Закону при усиновленні дитини, яка є громадянином України, подружжям, один з якого є громадянином України, а другий — іноземцем, така дитина зберігає громадянство нашої держави. Однак за иопотанням усиновителів такій дитині може бути дозволено змінити громадянство. За дитиною, якає громадянином У країни та усиновлена особами без громадянства або подружжям, один з якого є громадянином України, а другий — особою без громадянства, зберігається громадянство України. У тому випадку, коли діти уси-
121
новляються іноземцями, за ними зберігається громадянство України. У разі набуї дітьми громадянства іншої держави, з досягненням 18-річного віку, вони маю визначитися щодо громадянства України.
У ст. 25 Закону про громадянство регулюється порядок визначення громадянст дітей, які е іноземцями або особами без громадянства за умови їх усиновлення. Ва новлено, що дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновляю громадяни України, або над якою встановлено опіку чи піклування громад України, стає громадянином України.
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновляє подруяо або над якою встановлено опіку, піклування, подружжя, один з якого є громал нином України, а другий — особою без громадянства, стає громадянином Україн:
Дитина, яка є особою без громадянства і яку усиновляє подружжя, або над яке встановлено опіку, піклування, подружжя, один з якого є громадянином У країв стає громадянином України.
Дитина, яка є іноземцем і яку усиновляє подружжя, або над якою встановлеї опіку, піклування, подружжя, один з якого е громадянином України, а другий — ін земцем, стає громадянином України за згодою усиновителів, опікунів, піклувал ників.
Таким чином, аналіз норм законодавства України, що регламентують відносні громадянства і, зокрема, норм, які регулюють різноманітні питання набуття і змії громадянства дітей, свідчить про те що, в законодавстві забезпечується пріорит громадянства України.
